МОЛЮСКИ

ТИП МОЛЮСКИ

Молюски — широко розповсюджені вториннопорож-нинні безхребетні тварини. Тіло їхнє м'яке, нерозчлено-ване, у більшості воно поділяється на голівку, тулуб і ногу. Головними ознаками молюсків є наявність у більшості видів вапняної черепашки і мантії — шкіряної складки, що прикриває внутрішні органи. Порожнина рота молюсків заповнена паренхімою. Кровоносна система незамкнена.

Відомо понад 130 000 видів сучасних і приблизно стільки ж викопних видів. Молюски поділяються на класи: чере-воногі, двостулкові, головоногі.

Клас черевоногі

Це єдиний клас, представники якого освоїли не тільки водоймища, але й сушу, тому за кількістю видів молюс-ків — це найчисленніший клас. Його представники по-рівняно невеликі за розмірами: чорноморський молюск рапана до 12 см висотою, виноградний равлик — 8 см, деякі голі сігимаки — до 10 см, великі тропічні види досягають 60 см (див. мал. 95).

Типовим представником класу є великий п 'явушник, що живе в ставках, озерах, тихих заводях. Його тіло поділено на голову, тулуб і ногу, що займає всю черевну поверхню тіла (звідси і назва класу) (мал. 94).

Тіло молюска вкрито мантією і міститься в спіральне закрученій черепашці. Пересування молюска відбувається завдяки хвилеподібному скороченню м'язів ноги. На нижній стороні голови міститься рот, а на бічних сторонах — два чутливих щупальця, біля їхньої основи знаходяться очі.

Живиться п'явушник рослинною поживою. У його глотці є м'язовий язик з численними зубчиками на нижній сто-роні, ними, як терткою, п'явушник зіскоблює м'які тка-нини рослин. Через глотку і стравохід страва потрапляє в шлунок, де й починає перетравлюватися. Подальше пере-травлювання відбувається в печінці, а закінчується в ки-шечнику. Неперетравлена пожива викидається через аналь-ний отвір назовні.

Дихає п'явушник за допомогою легені — особливої ки-шені мантії, куди повітря потрапляє через дихальний отвір. Оскільки дихає п'явушник атмосферним повітрям, йому час від часу необхідно підійматися на поверхню води. Стінки легені обплетені мережею кровоносних судин (мал. 96). Тут відбувається збагачення крові киснем і виділення вуглекис-лого газу.

Серце п'явушника складається з двох камер — перед-сердя і шлуночка. З великих судин через капіляри кров потрапляє в проміжок між органами. Таку кровоносну систему називають незамкненою. З порожнини тіла кров (венозна без кисню) збирається в судину, яка підходить до легені, де вона збагачується киснем, звідки потрапляє в передсердя, потім — у шлуночок і нарешті по артері-ях — судинах, що несуть кров, збагачену киснем (арте-ріальну), потрапляє до органів.

неї, звільняється від отруйних продуктів обміну. З нирки ці речовини виводяться назовні через отвір, що знаходиться поряд з анальним.

Нервова система представлена п'ятьма парами нервових вузлів, розташованих у різних частинах тіла, від них до всіх органів відходять нерви.

П'явушники — гермафродити, але запліднення в них пе-рехресне. Яйця відкладаються на поверхню водних рослин. З них розвиваються молоді особини. Розвиток — прямий.

До черевоногих молюсків належать слимаки, які одержа-ли назву через здатність виділяти багато слизу. Черепашки в них немає, живуть на суші й у вологих місцях і живляться рослинами, грибами, деякі зустрічаються на городах, зав-даючи шкоду культурним рослинам.

До рослиноїдних черевоногих належить виноградний рав-лик (мал. 97), що також завдає шкоди сільському господар-ству. У деяких країнах його використовують в їжу.

Серед численних видів черевоногих молюсків особливо відомі завдяки красивим черепашкам — морські (цнв. мал. 98). їх використовують як сувеніри, з перламутрового шару ви-готовляють ґудзики, а з черепашки дуже дрібного молюска каурі деякі народи Африки і Азії виготовляють гроші, прикраси.

Багато черевоногих є проміжними господарями парази-тичних черв'яків.

Клас двостулкові

Виключно водні тварини. Завдяки своїй мантійній по-рожнині вони перекачують воду, вибираючи з неї поживні речовини. Такий спосіб живлення називається фільтрацією. Він не потребує особливої рухомості організмів, тому в представників класу спостерігається деяке спрощення в будові порівняно з представниками інших класів. Усі мо-люски цього класу мають двостулкову черепашку (звідси й назва класу). Стулки черепашки з'єднані особливою ела-стичною зв'язкою, яка знаходиться на спинній стороні молюска. До стулок черепашки прикріплюються м'язи-замикачі, їхнє скорочення сприяє наближенню стулок, зачиненню черепашки, при розслабленні їх — черепашка розкривається.

Представниками зазначеного класу є беззубка, перлівниця, устриці, мідії(мал. 99). Найбільший морський молюск — три-дакна, що важить до 300 кг.

Найбільш розповсюджений молюск у прісних водойми-щах країни — беззубка (мал. 100). Тіло беззубки, що скла-дається з тулуба і ноги, вкрито мантією, котра звішується з боків у вигляді двох складок.

Між складками і тілом є порожнина, в якій знаходяться зябра і нога. Голови в беззубки немає. На задньому кінці тіла обидві складки мантії притискаються одна до одної, утворюючи два сифони: нижній (вхідний) і верхній (вихід-ний). Крізь нижній сифон вода потрапляє в мантійну по-рожнину і омиває зябра, чим забезпечує дихання. З водою приносяться різноманітні найпростіші одноклітинні водо-рості, залишки відмерлих рослин. Відфільтровані поживні

частинки через рот потрапляють у шлунок і кишечник, де потрапляють під дію ферментів. У беззубки добре розвинена печінка, протоки якої впадають у шлунок.

Беззубка —різностатева тварина. Запліднення відбуваєть-ся в мантійній порожнині самки, куди через нижній сифон разом з водою потрапляють сперматозоїди. З яйця розви-вається личинка, що має двостулкову черепашку із зазуб-реними колючками на краях. Подальший розвиток личинки відбувається на зябрах або шкірі риби. На тілі риби утво-рюється пухлина, всередині якої знаходиться личинка. Вона живиться і росте за рахунок риби, перетворюючись у моло-дого молюска, який прориває пухлину й потрапляє на дно. Паразитичний спосіб життя личинки сприяє розселенню малорухомої беззубки. Серед двостулкових є й гермафроди-ти, наприклад устрифї

Двостулкові молюски використовуються