Статистичну обробку даних зробили за допомогою комп’ютерної програми “MYNOVA”. Дані подано як середнє ± похибка середньої. Для знаходження вірогідної відмінності між досліджуваними групами використовували SNK-тест (Student-Newmann-Keuls) і t-тест Стьюдента [11].

Результати і обговорення

Досліджено вплив іонів Сr на кількість лейкоцитів та розподіл лейкоцитарної формули крові Carassius auratus. Кількість лейкоцитів у контролі становила 6,4·109 клітин/л, лейкоцитарна формула у нормі навесні представлена на рис. 1.

Рис. 1. Розподіл лейкоцитарної формули крові карася сріблястого Carassius auratus у контролі навесні.

З рис. 2 видно, що загальна кількість лейкоцитів зменшується при дії всіх доз іонів хрому в порівнянні з контролем. Найнижчим цей показник був при дії 2 ГДК Cr6+. Проте при збільшенні дози хрому відбувалося зростання вмісту лейкоцитів у порівнянні з дією меншої концентрації металу, хоча рівня контролю так і не було досягнено. Є дані про збільшення цього показника, але при дії суміші важких металів (Pb, Cr, Cu, Cd) [12]. Можливо, це і зумовлює відмінність отриманих нами результатів. Разом з тим, відбувається і перерозподіл лейкоцитарної формули. На рис. 2 показано зміну кількості лімфоцитів, концентрація яких зменшувалась за умов дії низьких доз Cr6+, але була максимальною при впливі 100 ГДК Cr. У контрольної групи риб моноцитів практично не було, але за умов дії іонів хрому їх концентрація становила близько 6% від загальної кількості лейкоцитів та залишалась високою при дії усіх доз іонів хрому (рис. 2).

Рис. 2. Вплив різних концентрацій хрому (1 – контроль, 2 – 1 мг Cr/л, 3 – 5 мг Cr/л, 4 – 10 мг Cr/л, 5 – 50 мг Cr/л) на кількість: А – лейкоцитів, Б – лімфоцитів, В – моноцитів. Надписи над стовпчиками означають вірогідну відмінність з вказаною групою, Р < 0,05.

Дія 2 та 10 ГДК хрому не спричиняли істотних змін у відсотковому вмісті паличкоядерних нейтрофілів, проте дози 20 і 100 ГДК зумовили їх зменшення у порівнянні з контрольною та попередніми дослідними групами риб. Найнижча концентрація цих клітин дорівнювала 12 % при впливі найбільшої кількості металу (рис. 3 А). Тоді як зростання вмісту сегментоядерних нейтрофілів прослідковувалось навіть при малих дозах Cr у воді. Їх кількість була максимальною за умов впливу 20 ГДК металу і становила 17,6 % (рис. 3 Б).

Рис. 3. Вплив різних концентрацій хрому (1 – контроль, 2 – 1 мг Cr/л, 3 – 5 мг Cr/л, 4 – 10 мг Cr/л, 5 – 50 мг Cr/л) на кількість: А – паличкоядерних нейтрофілів, Б – сегментоядерних нейтрофілів. Надписи над стовпчиками означають вірогідну відмінність з вказаною групою, Р < 0,05.

Вміст промієлоцитів (рис. 4 А) та метамієлоцитів (рис. 4 В) незначно коливались при дії 1, 5 і 10 мг Сr/л. Однак за умов впливу 100 ГДК Cr6+ промієлоцитів не було у периферійній крові Carassius auratus, а концентрація метамієлоцитів зменшилась у порівнянні з попередньою експериментальною групою на 8,6%. Щодо мієлоцитів (рис. 4 Б), то їх максимальна концентрація була при 10 і 100 ГДК металу. 2 і 20 ГДК незначно змінили вміст даних клітин у порівнянні з контролем.

Рис. 4. Вплив різних концентрацій хрому (1 – контроль, 2 – 1 мг Cr/л, 3 – 5 мг Cr/л, 4 – 10 мг Cr/л, 5 – 50 мг Cr/л) на кількість: А – промієлоцитів, Б – мієлоцитів, В – метамієлоцитів. Надписи над стовпчиками означають вірогідну відмінність з вказаною групою, Р < 0,05.

З таблиці 1 видно, що спостерігалася тенденція до зниження кількості базофілів у порівнянні з контрольною групою особин. При концентрації 5, 10 і 50 мг Cr/л псевдобазофілів не було. Вміст еозинофілів та псевдоеозинофілів не значно коливався за умов впливу різних концентрацій іонів хрому. При дії 50 мг Cr/л ці клітини відсутні у периферійній крові Carassius auratus. При впливі іонів Cr усіх концентрацій бластних форм не знайдено, за винятком лімфобластів. Останні прослідковувались лише при дії 2 ГДК Cr6+ і їх кількість становила 0,1 %, що у 8 разів менше, ніж у контрольній групі.

Таблиця 1.

Вплив різних концентрацій хрому (2 ГДК – 1 мг Cr/л, 10 ГДК – 5 мг Cr/л, 20 ГДК – 10 мг Cr/л, 100 ГДК – 50 мг Cr/л) на кількість клітин крові Сarassius auratus.

Вид клітин | Кількість клітин, %

Контроль | 2 ГДК Cr | 10 ГДК Cr | 20 ГДК Cr | 100 ГДК Cr

Базофіли | 3,0 ± 1,41 | 0,2 ± 0,11 | 1,0 ± 0,54 | 0,6 ± 0,11 | 0,6 ± 0,11

Псевдобазофіли | 2,0 ± 1,04 | 1,7 ± 0,77 | 0 | 0 | 0

Еозинофіли | 0,6 ± 0,24 | 0 | 0,8 ± 0,22 | 0,6 ± 0,24 | 0

Псевдоеозинофіли | 0,4 ± 0,12 | 0,7 ± 0,35 | 0 | 0,2 ± 0,05 | 0

Мієлобласти | 0,4 ± 0,19 | 0 | 0 | 0 | 0

Лімфобласти | 0,9 ± 0,45 | 0,1 ± 0,01а | 0 | 0 | 0

Пролімфоцити | 1,0 ± 0,51 | 0 | 0 | 0 | 0

Як свідчать отримані дані, у крові контрольної групи риб були представлені всі субпопуляції лейкоцитів, за винятком моноцитів. Однак усі дози Сr6+ спричиняють зміни у кількісному співвідношенні цих клітин. Так 2 ГДК зумовлює зниження кількості лейкоцитів на 3,9·109/л, лімфоцитів