рік). Вка-жемо, що годинне перебування у полі радіації потужністю 1 Р за год призводить до одержання дози «0,00877 Гр = 0,877 бер. У багатьох місцях на поверхні Землі, внаслідок близького розміщення родовищ уранових чи торієвих руд, природний радіаційний фон значно підви-щений, інколи навіть у 1000 разів. Наприклад, у штаті Керала (Індія) сотні тисяч людей здавна живуть на торієвому родовищі, де річна доза сягає 2 бер на рік. Підвищена природна радіація у деяких зонах в Бразілії, Ірані, Італії, Франції, Нігерії, Канаді, у цент-ральній Україні (Хмельник, Миронівка, Жовті Води, де чимало виходів на поверхню збагачених радоном джерел, вода яких здавна викорис-товувалась для лікування). Найдокладніше вивчення стану здоров'я населення таких місць показало, що всі показники їхнього здоров'я перебувають у межах норми. Відомо, що в горах, де теж підвищений радіаційний фон, середня тривалість життя населення найдовша.
Це означає, що людина цілком пристосувалась до тих величин радіаційного опромінення, які зустрічаються на поверхні Землі. Зауважимо, що у більшості випадків мова йде про рівномірне слабке опромінення всього об'єму тіла у-променями. Штучні ж джерела дуже часто концентровані, мають сс-активність, радіонукліди кон-центруються у тілі людини. Не тільки ядерні електростанції, але й прилади та установки з малими кількостями радіонуклідів можуть стати причиною радіаційних уражень, якщо грубо знехтувати прави-лами їх безпеки, оскільки це веде до «малих» і «великих» радіаційних катастроф.
Для допитливих. Те, що найбільші в історії людства радіаційні ката-строфи трапилися в колишньому СРСР, є логічним наслідком системи цінностей со-ціалістичного суспільства, його законів та звичаїв. Це була єдина країна у світі, де заробітна плата персоналу всіх потенційно небезпечних установок та виробництв залежала виключно від їхньої продуктивності, а не від точності додержання правил використання і техніки безпеки. Стимуляція «раціоналізації» цих установок, замовчування причин і наслідків аварій, відсутність їх глибокого аналізу, нехтування зако-нами екології й цінністю кожної людини в умовах домінування психології «оточеної ворогами фортеці» пояснюють, чому в СРСР безперервно вибухали заводи і газопро-води, горіли шахти, тонули кораблі та підводні човни, встановлювалися світові «ре-корди» аварійності навіть на автотранспорті.
Катастрофа на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 р. трапилася під час проведення заключного (третього) експерименту, мета якого полягала у підвищенні стійкості реакторів перед миттєвою втратою електроживлення. Бажання авторів цього досліду будь-що довести його до кінця, помилки ненавченої на тренажерах команди молодих операторів (сучасний тренажер створили тільки після вибуху) у поєднанні з недоліка-ми реактора і системи його керування (в кінці вигоряння ядерного пального реактор набував схильності до саморозгону) призвели до серії вибухів різної природи, які зруйнували реактор і закінчилися викидом величезної кількості радіонуклідів.
Незвичайний склад викиду, наявність у ньому «гарячих частинок» (сажа з решт-ками урану та продуктів його розпаду чи перетворення), велика нерівномірність випадання радіонуклідів та інші причини пояснюють частково, чому вчені не можуть дати точні прогнози й задовільні рекомендації щодо захисту населення від опромі-нення.
Такого ще не було, і, сподіватимемося, ніколи більше не буде.
Перспективи розвитку атомної енергетики
Після пуску першої в світі атомної електростанції (АЕС) ви. 06-ніі-Іську в J954 р. колишній СРСР нагромадив великий науково-тех-нічний і виробничий досвід проектування, спорудження і експлуатації великих ДЕС різного типу. За цей період було створено комплексну індустріальну базу, дальше підсилення і розвиток якої дає можли-вість забезпечити безперебійне постачання зростаючій атомній енер-гетиці ядерного пального і обладнання для атомних електростанцій. Довгострокові прогнози розвитку енергетики передбачають значний розвиток атомної енергетики і підвищення її частки в паливно-енер-гетичному балансі. Програма будівництва АЕС базується на двох ти-пах ядерних реакторів: на теплових і швидких нейтронах. Як відомо, у світі найбільш поширені реактори на теплових нейтронах. Побудова-ні і дають енергію атомні електростанції, реактори яких працюють на швидких нейтронах. .Стан і обсяг робіт по спорудженню АЕС на теп-лових і швидких нейтронах з різними сповільнювачами і теплоносі-ями, розрахованих на різну потужність, показують, що атомна енер-гетика стала самостійною галуззю електроенергетичного виробни-цтва.
Висока енергомісткість ядерного пального і практично необмежена автономність дають можливість створювати атомні двигуни, які з ус-піхом використовують у надводних і підводних кораблях. 17 серпня 1977 р. атомний криголам «Арктика» досяг Північного полюса, здійс-нивши вікову мрію людства. Атомні криголами «Ленін», «Арктика», «Сибирь» довели можливість цілорічної навігації в Арктиці.
Нині особлива увага приділяється створенню нових джерел енер-гії. До них належать паливні киснево-водневі елементи, термогене-ратори, сонячні батареї, МГД-генератори. Але всі ці пристрої поки що порівняно малопотужні й дорогі, тому їх можна використовувати лише як допоміжні джерела енергії, наприклад, на космічних кораблях. Розв'язання енергетичної проблеми в найближчому майбутньому на-лежатиме термоядерним електростанціям, проте й досі не вдалося за-безпечити стійкої керованої реакції синтезу. Над цією проблемою працюють найвидатніші вчені всього світу, її розв'язання дасть люд-ству невичерпне джерело енергії.
Теоретично вчені передбачили створення ще одного джерела енер-гії, яке ґрунтується на анігіляції — реакції з'єднання атомів речови-ни і антиречовини. Якщо вдасться побудувати анігіляційний реактор, де будуть взаємодіяти, наприклад, водень і антиводень, то він вироб-лятиме величезний потік світлової енергії. Цю енергію за допомогою сонячних батарей можна перетворити в електричну.
Біологічна дія радіоактивних випромінювань
В основі біологічної дії випромінювань лежить процес поглинання енергії, який проявляється в іонізації і збудженні атомів та молекул. За сучасними уявленнями іонізація — це лише перша ланка в складному ланцюгу біологічної дії радіації. Іонізація живої тканини призводить до розриву молекулярних зв'язків і зміни хімічної струк-тури різних сполук. Зміни в хімічному складі клітини порушують її нормальне функціонування,