Реферат з зоології
на тему:
«Клас Скребні: особливості будови і фізіології органів тіла. Кільчасті Черви: будова і фізіологічні особливості органів тіла»
План
І. Клас Скреблянки, або колючоголові
Особливості будови класу Скреблянки
Фізіологія органів тіла
ІІ. Тип Кільчасті Черви
Особливості будови
Фізіологія органів тіла
Загальна характеристика класу: Багатощетинкові, Динофіліди, Малощетинкові, П’явки
ХЛАС СКРЕБЛЯНКИ, АБО КОЛЮЧОГОЛОВІ
(ACANTHOCEPHALA)
Розміри тіла скреблянок коливаються від 1,5 до 650 мм. Тварини мають білувате, інколи яскраво-оранжеве або ко-ричневе забарвлення. Тіло скреблянок має видовжену, циліндричну форму й складається з хоботка, шийки та тулоба. Хоботок — основний орган прикріплення скреб-лянок. У різних видів він може мати циліндричну, овальну або кулеподібну форми. По всій його довжині поздовжні-ми або спіральними рядами розташовані кутикулярні гач-ки. Вони мають характерну форму й складаються з за-глибленого в гіподерму кореня та вільного вістря, загнуто-го назад. Під час прикріплення паразита до стінки кишечника хазяїна гачки діють за принципом якоря. Ниж-ня частина хоботка та шийка позбавлені гачків.
Шкірно-м'язовий мішок скреблянок складається з епікутикули, -кутикули та гіподерми, під якою залягає базаль-на мембрана, та двох шарів м'язів — кільцевих і поздовж-ніх.
Епікутикула — тоненька плівка, до складу якої входять. мукополісахариди. Вона захищає паразита від дії травних: ферментів хазяїна. Кутикула — тонкий шар, вкритий зовні плазматичною мембраною й пронизаний численними порами, від яких ідуть канальці у гіподерму. Кутикула вико-нує функції захисту та всмоктування. Через порові каналь-ці молекули поживних речовин надходять до гіподерми, де перетравлюються. Гіподерма має синцитіальну будову. Це найтовщий шар покриву, в якому, в свою чергу, виділяють три шари, що різняться за будовою та порядком розташу-вання опорних волоконець. Найбільше волоконець міститься в середньому шарі, де вони переплітаються в різних напрямках. Цей шар виконує основну опорну функцію в по-кривах. У нижньому шарі міститься складна система лакун, що має вигляд щілин між пучками радіальних волокон, заповнених рідиною. В них розташовані ядра гіподермаль-ного синцитію. У цьому шарі зосереджена найбільша кількість мітохондрій, саме тут відбуваються активні метаболічні процеси. Лакунна система гіподерми пов'язана з м'язами, які мають трубчасту будову. Основною функ-цією цієї системи є транспортно-метаболічна. В нижньому шарі гіподерми виявлена велика кількість резервної речо-вини — глікогену.
Отже, скреблянки мають дуже своєрідну будову покри-вів, що пов'язано з їх паразитичним способом життя та відсутністю в них травної системи. Середовище їх існуван-ня — кишечник хребетних тварин, багатий на продукти травлення, якими живляться скреблянки. їх покрив ви-конує функцію поглинання та переробки цих речовин.
Покриви скреблянок озброєні великою кількістю кутикулярних гачків, які є похідним середнього шару гіподер-ми. Гачки містяться на хоботку та рідше на передній час-тині тулуба.
Під шкірно-м'язовим мішком є первинна порожнина ті-ла (схізоцель), заповнена порожнинною рідиною з окреми-ми клітинами, які в ній плавають. Через неї відбувається транспорт поживних речовин від гіподерми до інших тка-нин, а також продуктів виділення. .
Під хоботком міститься хоботкова піхва, заглиблена в порожнину тіла. Це мускулястий мішок, який переднім відкритим кінцем прикріплюється до стінок хоботка. Його порожнина сполучається з порожниною хоботка. В порож-нині хоботкової піхви містяться м'язи, що втягують хобо-ток (ретрактори хоботка). Одним кінцем вони прикріплю-ються до передньої стінки хоботка, а протилежним — до стінки тіла, проходячи через задню стінку піхви. Під час скорочення ретракторів спочатку втягується в піхву перед-ній кінець хоботка, а потім і весь хоботок (як палець ру-кавички). Крім того, в порожнині хоботкової піхви, найчас-тіше в її задній частині, розташований мозковий ганглій.
У місці переходу шийки в тулуб містяться специфічні органи скреблянок — лемніски, заглиблені в порожнину ті-ла з обох боків від хоботкової піхви. Вважають, що лемніс-ки утворюються шляхом вп'ячування гіподерми стінки шийки в порожнину тіла. Вони мають видовжену форму, за будовою наближаються до гіподерми стінки тіла й ба-гаті на лакуни. їх функції остаточно не визначено, .але більшість вчених схиляється до думки, що лемніски беруть участь у регуляції тиску в хоботковій піхві під час вивер-тання хоботка. Можливо, як і вся лакунна система гіпо-дерми, лемніски є складовою частиною транспортної системи.
Травної системи в скреблянок немає, функцію погли-нання та переробки поживних речовин виконують покриви.
Видільна система досліджена тільки у деяких груп скреблянок. Вона належить до протонефридіального типу й має вигляд капсули з багатьма колбоподібними циртоцитами або деревоподібно розгалуженого органа. Вивідний канал протонефридія з'єднується з вивідними протоками статевої системи, утворюючи спільний отвір—сечостатеву, клоаку.
Нервова система скреблянок представлена кулястим або овальним ганглієм, що міститься всередині піхви хо-ботка. Від нього вперед відходять нервові гілочки, які іннервують м'язи ретракторів піхви і рецептори хоботка, на-зад — два бічних нервових стовбури, від яких ідуть відга-луження до різних органів. У самців біля статевого отвору є ще й статевий нервовий ганглій.
Органи чуття в скреблянок розвинеш дуже погано й представлені чутливими сосочками на верхівці хоботка, бічними сосочками біля його основи та сосочками біля статевого отвору. Шкірне чуття в скреблянок розвинене погано, більшість із них майже не реагує на уколи голкою, лише хоботок відповідає на найменше подразнення, втя-гуючись у піхву.
Скреблянки — роздільностатеві тварини. їх статева сис-тема тісно пов'язана з так званим лігаментом. Це тонко-стінний мішок, що тягнеться від-піхви хоботка до задньо-го кінця тіла. Скреблянки мають переважно один такий мішок, деякі види — два (розташовані біля щільного осьо-вого тяжа).
Статева система самок побудована досить своєрідно. Вона складається з численних яєчників, які містяться все-редині лігамента. Компактні яєчники є тільки в молодих