Від кожного ганглія черевного нервового ланцюжка відходять нерви, що іннервують мускулатуру шкірно-м'язового мішка і пара-подій відповідного сег-мента. Кожний ганглій приймає відростки чут-ливих нейронів, що входять до складу різних рецепторів (на-приклад, дотику). Ганглії черевного нервового ланцюжка за-безпечують чутливість і рухові реакції в межах відповідного сегмента:

Надглотковий ганглій поліхет — досить складне утворен-ня. Він складається з трьох відділів: переднього, середнього й заднього мозку. Передній мозок іннервує паль-пи, середній — очі й антени, задній — нюхальні ямки. У бродячих поліхет у середньому мозку є так звані стебельчасті.

КЛАС ДИНОФІЛІДИ

(DINOPHILIDA)

До цього класу належить невелика група морських донних червів (кілька десятків видів) міліметрових розмірів.

Тіло динофілід видовжене, циліндричне і складається, як і в інших анелід, з головної лопаті (простоміума), тулуба і хвостової частини (пігідія). До складу тулуба входить не-велика кількість, наприклад шість у Dinophilus vorticoides (рие.-ї7)7 нечітко відокремлених сегментів із поперечними війчастими поясками; ще два пояски війок є на головній лопаті .

Будова шкірно-м'язового мішка не така, як у інших ане-лід. Значна частина епідерміса представлена війчастим епі-телієм. Це, передусім, досить широка черевна миготлива смужка, що тягнеться від навколоротової частини до хвосто-вої, що також вкрита миготливим епітелієм. Війчасті пояски з'єднані з черевною смужкою. У динофілід немає справжньої кутикули, а оболонку, якою огорнено їх тіло, краще назвати «прокутикулою». Вона складається з виростів епітеліальних клітин і продуктів їх виділення. Ця оболонка вкри-ває все тіло, включаючи ділянки із війчастим епітелієм. Мускулатура представлена окремими кільцевими і поздовжніми м'язами, які не утворюють суцільного шару.

Динофіліди мають добре розвинений целом. Він скла-дається з трьох видовжених мішків: пари бічних, які лежать з боків від кишечника і з'єднуються між собою в задній третині тіла, та непарного черевного, що міститься під ки-шечником і з'єднується в середині тіла з бічними. Целом не метамерний, септи і мезентерії відсутні.

Між шкірно-м'язовим мішком, целомічними мішками та кишечником розташована паренхіма, утворена з великих клі-тин, де відкладаються запаси поживних речовин. Після їх використання під час зимівлі в інцистованому стані клітини паренхіми руйнуються, на їхньому місці утворюється схізо-

Травна система відкривається ротовим отвором на че-ревній стороні на межі між простоміумом та тулубом. Рот оточений підковоподібним валиком. Позаду рота є отвір посторального органа, в якому лежить щільний язичок, укритий складчастою кутикулою. Язичком динофіліди зішкрябують із субстрату діатомові водорості й інші дрібні організми, якими вони живляться. Рот веде до вузького стравоходу (передня кишка); уздовж якого розміщені групи слинних залозистих клітин. Середня кишка мішкоподібна, вона займає більшу частину тіла; її епітелій багатий на жовті та оранжові ліпідні включення, які зумовлюють колір динофілід. Задня кишка коротенька й відкривається на спинній стороні тіла перед пігідієм. Епітелій усіх відділів кишечника має війчасті клі-тини; у середній кишці є ще й секреторні клітини.

Органи виділення представлені кількома парами метамерно розташованих протонефридіїв особливої будови (у самця D. vorticoides їх чотири пари, у самиці — шість). Кожен протонефридій починається тонкостінним пухирцем із миготливим полум'ям (видозмінений циртоцит), що уда-ється в целом, далі йде проміжний відділ, від якого відходить цельний простір, наповнений рідиною із залишками паренхімних клітин та клітинних мембран, а також напівзруйнованими органоїдами. Отже, залежно від фізіологічного стану одні й ті самі особини, поряд із целомом, спочатку мають паренхіму, а пізніше — первинну порожнину тіла (схізоцель).

Вивідний канал з численними війками в його стінках. По-рожнина пухирця сполучається з вивідним каналом через вакуолі проміжного відділу.

Кровоносна система у динофілід відсутня. Газообмін від-бувається через поверхню тіла.

Нервова система складається з надглоткового ганглія до-сить простої будови, від якого відходять навкологлоткові конективи, що огинають стравохід і з'єднуються на черевній стороні тіла з двома черевними нервовими стовбурами, які мають п'ять або шість пар гангліїв, з'єднаних попарно попе-речними комісурами. Між товстими стовбурами є ще три дуже тонкі, додаткові. Отже, нервова система у динофілід має вигляд драбини з широко розставленими стовбурами.

Органи чуття представлені очима, окремими чутливими клітинами, розкиданими в шкірі, та органами нюху. Очі розташовані на спинній стороні простоміума і забуд. нагадують очі турбелярій. На передньому краї прийоміума є довгі чутливі волоски, що належать чутливим клітинам; це рецептори дотику. Такі ж поодинокі рецептори трапляються по всій поверхні тіла. Органи нюху мають вигляд пари неве-личких ямок із миготливим епітелієм і розташовані на пер-шому сегменті тулуба.

Динофіліди роздільностатеві. Гонади парні, мають вигляд довгих мішків, що лежать по боках тіла. У самців іде пара ковбасоподібних сім'яників, що лежать по обидва боки від червоного целомічного мішка. У статевозрілих особин вони з’єднуються один з одним широкими перемичками спереду і ззаду. Від сім’ячників відходять парні протоки, які утворюють розширення – сім’яні пухирці, а потім зливаються в непарному протоку, що відкривається назовні й має копулятивний орган. Як відбувається запліднення незрозуміло. У самиць є дві пари яєчників, що лежать, як і сім’ячники у самця, по обидва боки черевного целомічного мішка. Вони не мають