Представники родини ракових п'явок — Branchiobdellidae — мешкають на зябрах і поверхні тіла прісноводних вищих раків. Пристосування до ектопаразитизму різко змі-нило їхню будову: раніш цих олігохет вважали п'явками. їхнє тіло невелике (не більше 10—12 мм), потовщене, складається з головного відділу, що утворився злиттям простоміуму й чотирьох сегментів, та 11 сегментів тулуба, на кінці якого є присосок. Рот має хітинові верхню та нижню щелепи. Мо-лоді особини живляться детритом, дорослі — кров'ю раків.

Види родини Enchytreidae мешкають у морях, прісних водоймах і ґрунтах. їх налічується понад 400 видів. Це білу-ваті черви завдовжки 2—3 мм, інколи до 45 мм, із добре розвиненими щетинками. Деякі види, особливо ґрунтові, розмножуються у величезних кількостях. Вони живляться

КЛАС П'ЯВКИ

(HIRUDINEA)

П'явки — це прісноводні, рідше — морські чи наземні хижі або кровосисні тварини, розмірами від кількох мілі-метрів до 20 і більше сантиметрів. Відомо близько 400 видів, із них в Україні — близько 30.

Тіло п'явок сплющене, видовжене і складається зі сталої кількості сегментів. Простомій та пігідій зде-більшого розвинені слабо, тіло має вторинну кільчастість. Є навколоротовий (передній) та задній присоски. Передній утворився з чотирьох, а задній — із семи злитих сегментів.

Шкіра п'явок утворює багато поперечних кілець, що не збігаються зі справжньою сегментацією: на кожний сегмент припадає три—п'ять таких кілець. У більшості п'явок відсутні не тільки параподії, а й щетинки, виняток становлять види підкласу Archihirudinea, в яких на передніх п'яти сегментах є щетинки, як і в олігохет. У статевозрілих особин, як і в олігохет, на певних сегментах з'являється потовщення — поясок.

Шкірно-м'язовий мішок складається з одношарового епідерміса, що виділяє на поверхні тонку кутикулу, підстилаю-чого його сполучнотканинного шару і кільцевих, діагональ-них та поздовжніх шарів м'язів. Тонка прозора кутикула часто злущується у вигляді тонких плівок. Це мож-на спостерігати при утриманні п'явок у лабораторії. Епі-дерміс складається з одного шару циліндричних клітин, про-те в певних ділянках тіла (наприклад, у зоні пояска) епідерміс може бути багатошаровим. Війки в епідермальних клітинах відсутні. Шкірні покриви дуже багаті на залози, що виді-ляють слиз, який сприяє пересуванню п'явок і роботі їхніх присосків. Залозисті клітини пояска виділяють матеріал для формування кокона, куди відкладаються яйця. У більшості п'явок базальні кінці епідермальних клітин занурені в спо-лучнотканинний шар, зовнішню паренхіму, де знаходяться різноманітні пігментні клітини, м'язові волокна та капіляри лакунарної системи. Пігментні клітини визнача-ють забарвлення. Майже кожний вид п'явок має характерне забарвлення і своєрідний рисунок (смуги, плями).

Мускулатура у п'явок добре розвинена. Об'єм м'язів може становити до 65 % загального об'єму їхнього тіла. Крім м'язів шкірно-м'язового мішка, у них є ще пучки спинно-черевних м'язів. Способи пересування у п'явок різноманітні. Вони крокують по субстрату, присмоктуючись поперемінно перед-нім та заднім присосками, підтягуючи тіло вперед; здатні швидко плавати, вигинаючи тіло то вгору, то вниз. Для ба-гатьох п'явок характерні дихальні рухи: вони прикріплю-ються заднім присоском до субстрату і роблять тілом хви-леподібні рухи для полегшення газообміну в шкірі.

У п'явок, на відміну від інших кільчастих червів, досить добре розвинена паренхіма. Вона складається з двох шарів: зовнішнього та внутрішнього. Зовнішня паренхіма розви-вається між епідермісом і шаром поздовжніх м'язів. Внут-рішня паренхіма заповнює проміжок між органами. Зовніш-ній і внутрішній відділи паренхіми тісно зв'язані між собою. Паренхіма складається з основної речовини, в якій містяться різні клітини: жирові, пігментні, а також особливі клітини, які огортають у вигляді чохлів пучки м'язів. У жирових клі-тинах нагромаджується багато поживних речовин, які вико-ристовуються в періоди голодування. Пігментні клітини зе-леного, бурого та червоного кольорів разом із шкірними пігментами визначають забарвлення п'явок. У різних клі-тинах паренхіми нагромаджуються продукти розпаду.

Сильний розвиток паренхіми в поєднанні з надзвичайно розвиненою мускулатурою зумовлює особливу щільність і міцність тіла п'явок. Розірвати п'явку, на відміну від інших кільчаків, дуже важко.

У щетинконосних п'явок є ще досить великий целом, в якому розташовані спинна й черевна кровоносні судини, черевний нервовий ланцюжок та кишечник. Паренхіма ж розвивається лише між шкірно-м'язовим мішком і стінками целома. У справжніх п'явок паренхіма розростається значно більше, і від целома залишаються чотири поздовжні лаку-нарні канали: спинний, черевний і два бічні, з'єднані між собою складною системою розгалужених поперечних лакун. У глоткових п'явок родини Herpobdellidae зникає ще й спинний канал.

Паралельно з розвитком паренхіми у п'явок спостері-гається редукція кровоносної системи і заміна її новою тран-спортною системою — лакунарною, що є системою каналів целома. Справжня замкнена кровоносна система, подібна за будовою до системи олігохет, є лише в щетинконосних п'я-вок. У хоботних кровоносна система також замкнена, є спинна та черевна кровоносні судини, що залягають відповідно у спинній та черевній лакунах целома, проте у них відсутні кільцеві судини і шкірна сітка капілярів. У безхоботних п'явок кровоносна система зовсім відсутня, її