Із рослинних сполук, що мають лікувальне значення, фармакологічно активними є вуглеводи, дубильні речовини, глікозиди, ефірні олії, алкалоїди, вітаміни.

2.2. Біологічно активні речовини лікарських рослин.

У лісовій зеленій аптеці можна знайти ліки від багатьох хворіб. Рослинні ліки більш безпечні, ніж синтетичні, не мають побічної дії, менш токсичні. Фітотерапія, як правило, добре переноситься пацієнтами, діє м’якше, не викликає алергії. Лікувальні трави можуть використовуватися для профілактики загострень.

Лікувальні властивості рослин пояснюються наявністю в них активно діючих біологічних речовин. Алкалоїди, що знаходяться у формі солей різних органічних кислот, впливають на органи дихання, кровообігу, нервової та інших систем організму. Глікозиди, наприклад, стимулюють роботу серця, мають відхаркувальну жовчогінну, сечогінну та тонізуючу дію. Дубильні речовини застосовують як в’яжучі, протизапальні й бактерицидні препарати проти хворіб шлунково-кишкового тракту, опіків тощо. Пігменти, барвні речовини, проявляють бактерицидну та ранозагоювальну дію, підвищують тонус м’язів , матки , кишечника , серцево - судинної системи та ін.

Флавоніди діють як протизапальні та протипухлинні речовини, знімають спазми. Ефірні масла проявляють протикашлеву, болезаспокійливу, антимікробну та інші дії. Їх широко використовують у харчовій, консервній та парфюмерній промисловостях. Слизі – безазотисні речовини – у лікувальній практиці застосовують внутрішньо як обволікаючий засіб, зовнішньо – як пом’якшувальний. Смоли мають антисептичну, сечогінну та послаблювальну дію. Ферменти – біологічні каталізатори. Органічні кислоти беруть участь у різних функціях організму: сприяють нормалізації травлення; стимулюють діяльність кишечника, мають бактерицидну та інші дії. Мінеральні солі відіграють важливу роль в обміні речовин, кровотворенні, утворенні гормонів, збуджують нервову і м’язеву систему. Вітаміни рослин регулюють вуглеводний обмін людини, забезпечують нормальний стан шкіри, сприяють загоюванню ран, беруть участь у створенні червоних кров’яних тілець, протидіють променевій хворобі тощо.

До складу рослин входять антибіотики, фітонциди та інші сполуки, важливі для функціонування організму людини.

2.3. Харчова цінність лісових рослин.

Блюда із лісових рослин різноманітять й доповнюють наше меню, позитивно впливають на працездатність людини. Наприклад, лісові ягоди за кількістю білків можна порівняти з помідорами, цибулею, морквою, капустою. У лісових плодах містяться цукрові сполуки, кислоти, пектинові речовини, амінокислоти, вітаміни та інші корисні сполуки й елементи.

Лісові рослини зможуть урізноманітнити наш стіл навесні, влітку й взимку. З них можна приготувати вишукані страви, багаті вітамінами й вуглеводами, приємні на смак і ароматні. Звичайна кульбаба, кропива, ромашка, подорожник можуть вживатися з лікувальною метою, а також бути сировиною для приготування салатів. У багатьох європейських країнах салати з деяких диких рослин вважаються найбільш вишуканими делікатесними стравами.

Для приготування перших страв з лісових рослин найчастіше використовують надземні, рідше – підземні органи. Наприклад, молоді стебла й листки кропиви – чудова приправа до зеленого борщу. Стебла солять й маринують.

З листків медунки готують різні супи, супові та овочеве пюре, другі страви. З подрібнених коренів алтеї лікарської варять солодкі молочні каші й киселі. З жолудевої муки дуба печуть паляниці, млинчики та різноманітне печиво. З ядер ліщини можна можна отримати вершки, молоко та інші продукти; з ядер горіхів бука – технічні та харчові олії.

З лісових рослин виготовляють багато смачних і поживних десертних страв. Наприклад, з ягід суниці варять духмяне варення, готують найбільш цінні соки. З листя суниці заварюють лікувальний чай. Для приготування соків, киселя, екстрактів, начинок для пирогів і цілого ряду інших продуктів використовують плоди калини.

У багатьох лісових рослинах містяться тонізуючі речовини, що дає змогу використовувати їх після приготування різноманітних напоїв. З цією ж метою використовують жолуді дуба, коріння цикорію, лопуха, кульбаби, липовий цвіт, листки суниці. Великою популярністю користується березовий та кленовий соки.

З давних часів застосовують ароматичні рослини, що ростуть у лісах: кріп, пирій повзучий, м’яту, бузину чорну, пижмо. Дубовий мох здавна використовують для ароматизації хліба, листки деревію – як приправу для м’ясних та овочевих страв; квіти пижма – для надання запаху кондитерським виробам (пирогам, печиву).

Барвінок малий – Vinca minor. Вічнозелена рослина з голими, подовгастими, шкірястими, блискучими листками. Росте в дубових, букових, грабових, соснових лісах та серед чагарників.

Використання у народній медицині. Застосовують траву як в’яжучий і кровоспинний засоби, при гіпертонії; препарати з барвінку знімають спазми й мігрень, їх застосовують для полоскання горла. У народній медицині відвар вживають для полоскання горла для усунення неприємного запаху, при зубному болю, запаленні слизової оболонки ротової порожнини й зіву. Рослина отруйна, потрібне строге дозування препаратів з неї.

Грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris). Одно- або дворічна рослина до 50 см заввишки. Стебло прямостояче, просте, але розгалужене. Нижні листки зібрані в розетку, пірчастороздільні, вислочасто-зубчасті. Квіти білі, дрібні. Плоди – невеликі трикутні стручечки, що нагадують сумку пастуха. Звідси російська назва рослини. Росте на пустищах, пасовищах.

Використання в медицині. Настій та рідкий екстракт трави у науковій медицині застосовують при маткових кровотечах, гіпертонії та інших хворобах. У народі настій із трави здавна вживають як кровоспинний, сечогінний, ранозагоювальний, в’яжучий засоби, при гастриті, внутрішніх кровотечах, захворюваннях серця, печінки, нирок, жіночих хвороб. Збір використовують при маткових та ниркових кровотечах. Препарати з рослини ефективні при кавернах у легенях. Настойку із стручків вживають як снотворне при нервових розладах.

Конвалія звичайна – (Cоnvallaria majalis). Багаторічна трав’яниста рослина до 30 см заввишки. Квітконосне стебло безлисте. Листки (2-3) прикореневі, подовгасто-еліптичні. Квітки білі, запашні, зібрані в однобоку, злегка нахилену китицю. Плід – м’ясиста, кругляста, оранжево-червона ягода. Росте у хвойних та змішаних лісах, в чагарниках. Отруйна, тому самолікування неприпустиме.

Використання у медицині. Застосовують квітки, листки