У народній медицині застосовують настій сухих трав або квіток, настойку свіжих або сухих квіток: при захворюваннях серця, безсонні та нервових розладах, епілепсії, базедовій хворобі, водянці, болю голови, для попередження крововиливу у мозок, як сечогінне. Зовнішньо відвар або розведену (1:10) настойку з квіток конвалії застосовують при хворобах очей як примочку.

Кульбаба лікарська Taraxacum оfficinale. Багаторічна трав’яниста рослина. Листки зібрані в прикореневу розетку, стругоподібно-пірчасті. Квітки золотисто-жовті.

Використання у медицині. У науковій медицині корені застосовують як гіркоту для збудження апетиту, при запорах, захворюваннях печінки.

У народі настій квіток або листків вживають при захворюваннях печінки, жовчного міхура, гіпертонії, геморої, безсонні. При ревматизмі п’ють настойку квіток, при болях у животі – настойку коренів. Відвар коренів застосовують при хронічних запорах, хворобах печінки, нирок, захворюваннях шкіри; зовнішньо – у вигляді примочки для очей, при кон’юктивітах. Сумішшю коренів кульбаби та лопуха лікують екзему.

Морква дика (Daucus carota). Дворічна, рідше однорічна трав’яниста, рідше однорічна рослина з тонким довгим коренем. Стебло має 25-100 см, просте, у верхній частині розгалужене. Квітки білі або жовтуваті. Росте на лісових галявинах, в чагарниках.

Використання в медицині. У науковій медицині препарати з насіння застосовують як спазмолітичний та судинорозширювальний засіб при хронічній коронарній недостатності, при сечокам’яній хворобі, під час приступу ниркової кольки, при фізичній та розумовій втомі. У народній медицині відвар усієї рослини приймають при захворюваннях печінки й жовчного міхура. Коренеплоди вживають при гастритах, жовчокам’яній та сечокам’яній хворобах, недокрів’ї, запорах, простудних та очних захворюваннях, запальних процесах у порожнинах рота. Свіжі перетерті кореневища прикладають до опіків, обморожень, ран, що довго не заживають, виразок, пухлин.

Первоцвіт весняний – (Primula veris). Багаторічна рослина 15-30 см заввишки. Листки звужені в крилоподібний черешок, зібрані в розетку, сильно зморшкуваті. Квітки духм’яні, золотисто-жовті, утворюють зонтикоподібні суцвіття. Росте в лісах, на узліссях, в заростях чагарників.

Використання в медицині. Відвар трави застосовують при бронхіті, запаленні легень, коклюші та інших хворобах дихальних шляхів, препарати корисні при болях в суглобах, хворобах нирок та сечового міхура, хронічних запорах, болю голови. Порошок з листків компенсує недостачу вітамінів в організмі.

Пижмо звичайне – (Tanacetum vulgare). Багаторічна трав’яниста рослина з сильним камфорним запахом, 60-120 см заввишки. Стебло міцне, прямостояче. Листки чергові, при розтиранні сильно пахнуть, пірчасто-розсічені, щільні. Численні золотисто-жовті квіткові корзинки зібрані на верхівках стебел у плоскі щитоподібні яскраві суцвіття. Росте на сухих та свіжих грунтах, у світлих, змішаних й широколистяних лісах, на узліссях, галявинах. Рослина отруйна.

Використання в медицині. У народній медицині настій та відвар з квіток вживають для вигнання аскарид, при шлунково-кишкових захворюваннях, нервових розладах, захворюваннях печінки й жовчного міхура, болю голови, епілепсії, жіночих хворобах, лихоманці; зовнішньо – ревматизмі, подагрі, для промивання гнійних ран. Вживання препаратів з пижма протипоказані при вагітності.

Ромашка лікарська – (Matricaria сhamomilla). Однорічна рослина до 50 см заввишки. Стебло тонке, розгалужене. Листки чергові. Квітки корзинки невеликі, крайові квітки язичкові, білі, серединні – жовті. Росте на галявинах хвойних, змішаних та широколистяних лісів, уздовж просік на зрубах.

Використання в медицині. Настій квіток у науковій медицині вживають як протизапальний, спазмолітичний, антисептичний, болезаспокійливий, потогінний та вітрогінний засоби, зовнішньо – для полоскань, примочок, клізм та ванн.

У народній медицині настій суцвіть рекомендують при безсонні, мігрені, корчах, виразковій хворобі шлунка й дванадцятипалої кишки, гастриті, коліті, спазмах шлунка й кишечника, екземі, простудних захворюваннях, зовнішньо – для припарок і примочок, компресів при травмах, пухлинах, для промивання вух, гнійних ран, виразок, слизових оболонок очей, для полоскання порожнини рота, при лупі та випадінні волосся. Квітки входять до складу заспокійливого, вітрогінного, пом’якшувального зборів.

Суниці лісові (Fragaria vesca). Відома багаторічна трав’яниста рослина з довгими повзучими пагонами та прямим стеблом. Ягоди червонуватого або яскраво-червоного кольору, приємні на смак, з сухими, липкими зернами-плодами. Росте на лісових зрубах, Галявинах, серед чагарників.

Використання в медицині. Застосовують листки, кореневища та ягоди. У народі ягоди вважають універсальним засобом. Вони мають потогінну, м’яку проносну та сечогінну властивості. Їх вживають при захворюваннях нирок, печінки, шлунка й селезінки, облисінні, вуграх, підвищеному тиску, анемії у вагітних. Товчені ягоди як мазь рекомендують при лікуванні екземи.

Траву рослини у вигляді відвару використовують при запаленні тонких кишок, гастриті, катарах товстих кишок, високій температурі, подагрі, недогрів’ї, захворюваннях шкіри, наявності глистів.

Настій листків або кореневищ рекомендують зовнішньо як протизапальний і в’яжучий засоби для лікування екзем, гнійних ран, пітливості ніг, облисінні, фурункульозу.

Чистотіл звичайний – (Chelidonium majus). Багаторічна трав’яниста рослина до 50-90 см заввишки. Листки пірчасто-роздільні. Квітки золотисто-жовтого кольору зібрані у суцвіття. Росте на пухких та родючих грунтах.

Використання у медицині. У науковій медицині вживають мазь з порошку трави при туберкульозі шкіри, раку шкіри, мозолях; есенцію зі свіжих коренів застосовують для лікування захворювань печінки, нирок, легень; свіжий молочний сік – для припалювання бородавок, мозолях; інші препарати чистотілу – при стоматиті, для лікування ран, виразок, ерозії шийки матки.

У народній медицині настій трави вживають при захворюваннях печінки і жовчного міхура, болях у ділянці серця, бронхіальній астмі, екземі, раку шкіри, туберкульозі легень; зовнішньо – для купання дітей при ексудативному діатезі. Свіжим молочним соком промивають гнійні рани і виразки, змащують мозолі, коросту, лишаї.

Висновки

Лікарські рослини – одне з основних джерел одержання лікувальних і профілактичних засобів сучасної медицини.

Серед великої кількості їстівних рослин нашої країни використовують лише деякі,