ДЯТЕЛ ВЕЛИКИЙ СТРОКАТИЙ – Dryobates major L.

Великий строкатий дятел живе у нас цілий рік. Даний вид був відмічений мною під час екскурсій в парках, скве-рах на великих деревах на околицях міста. Найбільш поміт-ні в парках дятли весною, в кінці березня - в перших чис-лах квітня Впізнати великого строкатого дятла досить легко. Забарвлення пір’я в нього строкате: спина чорна, плечі білі, потилиця і підхвістя червоні. Самка на відмі-ну від самця не має червоного кольору на голові. Величина тіла цього дятла така, як у дрозда.

Весною можна почути так звану "барабанну дроб" дятлів. Вона завжди коротка, складається з 10-12 ударів і триває меньше секунди. Спочатку вона звучить різко, а вкінці слабне. Окремі удари тяжко розрізнити, вони зливаються в загальний тріск, Цi звуки видають самці перед початком гніздування. Вони сідають на сухий вершок, або обламаний стовбур і надзвичайно швидко вдаряють дзьобом в одне і теж місце.

Характерною особливістю великого строкатого дятла е те, що якщо він сидить на горизонтальній гілці дерева, або пе-рескакує з гілки на гілку, у нього два пальці повернені вперед і два назад. При лазінні по вертикальному стовбурі положення зовнішнього заднього пальця змінюєтеся, дятел повертає його вбік під майже прямим кутом до передніх паль-ців. Крім цього тіло його підтримує і хвіст, тверді пера якого з силою впираються в кору дерева. Таке положення пальців ніг і хвоста дає йому міцну опору на стовбурі під час роботи дзьобом.

В пошуках їжі великий строкатий дятел рухається по стов-бурі- гвинтоподібно. Огляд дерева починає знизу і гвинто-подібно піднімається вверх. Якщо він помітить людину, то швидко перебирається на протилежну сторону стовбура.

Помічаючи небезпеку, дятел видає голосне і тривожне “пік”, швидкими помахами крил відлітає хвильовим польотом на деяку відстань.

Гніздиться він у дуплах старих дерев. Видовбує для себе дупла щоранку і, як виняток, заселяє старі дупла, але обов'язково перемонтовує їх, наприклад, роздовбує вічно, або розширює дупло малого дятла. Ці птахи видовбують дупла переважно на деревах гнилою серцевиною, які пізнають по звуку. До будівництва гнізда приступають зранку. Для свого дупла великий строка-тий дятел використовує кілька десятків видів дерев, головним чином осику, дубу, вільху, березу, Я спостерігала за парою строкатих дятлів, які видовбували гнізд на старому дубі на висоті 3-4 м, з південної сторони. Роботу виконували обидвоє. Після того, як було пробито отвір до серцевини, дятли через нього викидали гнилу трухлявину. Підстилкою у них служить трухлявина. Прямо на трухлявині 18 травня я побачила блискучих, білих яєць. В цьому гнізді 29 травня з'явились пташенята. В перші дні вони сліпі і голі, і завжди голодні. Постукуючи по стовбурі дерева можна почути їх дружний писк. Батьки їх інтенсивно годують. Пташенята стають схожими на дорослих покриваються пір’ям, але все тім’я в них червоне. 1 липня я спостерігала виліт пташенят з гнізда.

Через три тижні після першого вильоту малі починають вже повністю вести самостійне життя, але літають зграйкою.

Осінню сім’я розпадається повністю і навіть самка живе одна І наступної весни.

В житті великих строкатих дятлів цікавим є те, що кожна Іра має свою гніздову територію і не допускає поселення на ній іншої пари дятлів навіть другого виду.

У природі гнізда строкатого дятла зустрічаються не ближче 150 м. одне від одного. При появі на зайнятій гніздовій території іншого дятла, між господарем і гостем починається бійка, яка закінчується втечею одного а них.

Поживою великого строкатого дятла, є личинки і лялечки жуків-короїдів, усачів, златок, гусинь в’їдливої червиці, а також ґедзі, мухи, бабки, метелики, бронзівки, хрущі, тощо. Великого строкатого дятла можна зустріти і на кукурудзяних полях, де кукурудза заражена гусінню стеблевого метелика. Стебла кукурудзи, роздовбані дятлами при очистці їх від гусені давали нормальний урожай.

На жаль, великий строкатий дятел живиться в зимовий час також насінням хвойних дерев. Відламавши шишку, дятел ле-тить до дерева з розтріснутою корою, надламаною гілкою, або до розтріснутого пня, встановляє шишку в тріщену вверх лускою і викльовує з неї насіння. Потім летить за другою вишкою, яку теж приносить до цього ж місця. Стару шишку він викидає з тріщини, а на її місце вставляє другу. Під деревом де знаходиться така "дятлова кузня" можна побачити десятки роздовбаних шишок.

На досліджуваній території цей вид птахів є малочисельним.

Враховуючи їх величезне значення в очищенні дерев від різноманітних шкідливих комах я вважаю, що їх чисельність необхідно збільшувати.

СІРА МУХОЛОВКА – Muscicapa striata Pall.

Птах розміром менший від горобця, стрункий, тіло продовгувате. Оперення верху тіла сірувато-буре, низ - брудно-білий.

На Україні цей вид птахів гніздовий на всій території, пере-літний.

Прилітають в травні і через кілька днів після прильоту мос-тять гнізда.

Сіра мухоловка, гніздиться більше там, де є деревна рослинність: в парках, садах, на га-лявинах і узліссях. Ведучи візуальні спостереження за життям мухоловки, я відмітила, що цей вид птахів являється типовим синантропом. Вони не бояться близкості людини і часто поселя-ються в будівлях під карнізами, в щілинах дахів, на підвікон-никах. Розміщення гнізда дуже різноманітне. Я знаходила 1 гніз-до сірих мухоловок в заглибині стовбура каштану, 2-е в осно-ві нижньої гілки берези.

А.С. Мальчевський /1981/ відмічає, що сіра мухоловка бу-дує гнізда також в напівдуплах за відсталою корою,