В передгніздовий період польові горобці мігрують на поля-переліски за місто, в парки, сади і розподіляються по гніздовим ділянкам.

Процес гніздування дуже розтянутий, охоплює довгий проміжок часу - з другої половини квітня до середини серп-ня. Гнізда горобці польові будують в основному далеко від жилих кварталів - в лісі, захисних насадженнях, в старих гніздах сорок і хижих птахів, рідко в щілинах будівель. Гніздо роблять із стебел трави, і вимощують пір’ям. Часто спостерігаються відкриті гнізда .

В кладці 5-7 яєць довжиною 18-19 мм.

Яйця білі з дрібними рудувато-бурими плямами, які густо покривають все яйце.

Пташенят, які вилупляються через два тижні, батьки вигодовують комахами.

Як і домовий горобець, польовий горобець виводиться у нас до трьох раз за літо.

Польові горобці поїдають велику кількість комах в гніздовий період і являються санітарамизелених насаджень.

Восени в післягніздовий період поширення польового горобця по території порівняно з гніздовим періодом змінюється мало. Зграї горобців живляться на полях за містом і приносять шкоду зерновим культурам.

Я неоднаразово спостерігала великі зграї /до 60 особин/ горобців, які разом з дрібними птахами налітали на поля з достигаючою пшеницею. Горобці також можуть робити значну шкоду в садах під час достигання, ягід.

Польові горобці являються перенощиками різних інфек-ційних захворювань і ектопаразитів. Крім цього в місті вони являються россадниками антисанітарії.

ШПАК – Sturnus vulgaris L.

Гітах чорного кольору з металевим блиском фіолетового, зеленуватого і червонуватого відтінку. У нього злегка зіг-нутий донизу довгий загострений дзьоб. Міцні ноги. Крила гострі, хвіст короткий.

Шпак - птах перелітний, прилітає до нас в середині березня. Мною відмічено приліт шпаків - 19,20 березня.

Гніздується в щілинах будівель, охоче поселяється в штучних гніздівлях - шпаківнях, в дуплах дерев, щілинах скель, урвищах. У Івано-Франіквську багато шпаків в парках.

Візуальні спостереження за гніздуванням шпаків дають нам можливість зробити висновок, що шпаки на нашій території селяться переважно в дуплах і штучних гніздівлях. Там, де вивішені зручні для заселення шпаківні, птахи гніздяться в них, часто віддаючи перевагу цим штучним гніздівлям перед природніми. Шпак дуже вимогливий до штучних гнізді-вель, заселяє тільки ті, які відповідають вимогам: мають певні розміри, щільно збиті стінки, не пофарбовані. Лоток не повинен перевищувати в діаметрі 4,7-5 см, висо-та прикріплення над землею від 4-6 до 8 м.

Шпаки селяться колоніями, але якщо шпаківні розмісти-ти близько одна від одної, то частина їх залишиться не заселеною. Найкраще розміщувати штучні гніздівлі на відда-лі 3-3 ,5м. одна від одної. На .нових місцях шпаки селяться неохоче і більше селяться там, де є для них багато корму. Лише при дотриманні цих правил можна надіятись на те, що всі штучні гніздівлі будуть заселені і .ми матимемо по сусідст-ву такого чудового синантропа, який співає з раннього ран-ку і до пізнього вечора з невеликою перервою вдень.

Шпака треба слухати довго, уважно, щоб відчути всю красу його весняної пісні. Вона чудова тим, що серед різних булькотінь і щебетання час від часу роздаються голоси різних видів птахів і інші знайомі звуки. Особливо добре передають шпаки голос іволги, берегової ластівки, сороки горобця, галки, буривітра, журавля, крижня, .Жайворонка, гавкання собаки, сигнал машини, свист людини і інше. Якщо молодого шпака виховувати в неволі в ізоляції від інших птахів, то пісня його буде в основному складатися з кімнатних звуків, фраз людської мови.

С.П. Мальчевський /1981/ пояснює це тим, що у деяких птахів добре розвинутий слух і вони можуть запам'ятовувати різні звуки і наслідувати їх. Вони обдаровані талантом імітації.

Будівництво гнізда проводиться вранці, коли матеріал вогкий від роси.

Матеріал носить самець, а самка будує гніздо. Після того, як гніздо закінчене, вистелене пухом, самка відкла-дає яйця. В кладці 4-6 голубих /без плям/ яєць довжиною біля 30мм.

Перші яйця в кладці відмічені мною 20 квітня 2004р., а 25 квітня в гнізді була повна кладка. Насиджування по-чинається після відкладання останнього яйця. Насиджують обоє батьків по черзі два тижні. Пташенята вилуплюються майже голі. На 4-5 день . починають формуватись пеньки контурного пір'я, розвиваються трубочки махових і рульових пер. На 10 день все тіло оперене, крім живота. Ма-хові пера розгорнулися майже до половини.

На 14 день, при наближенні до гнізда, вискакують з лотка і сідають на землю. На 21-22 день залишають гніздо, але батьки ще протягом 4-5 днів приносять їм їжу.

21 червня 2004 р., мною відмічено повторну кладку з 5 яєць. Нові виводки вилетіли з гнізда приблизно 27-29 липня.

Живляться шпаки, переважно ко-махами, іноді ягодами. Малі поїдають комах, слимаків, черв'яків, слизняків.

Спостерігаючи за шпаками в скверику поблизу кінотеатру “Княгинин” в період гніздування, я помічала, що батьки несли до гніз-да в дзьобах слимаків. В гніздах їх знаходила залишки панцирів слимаків.

Шпаки швидко пересуваються. Вони дуже прожерливі і знищують величезну кількість шкідників. За час гніздування сім'я шпаків з"їдає понад 7800 жуків та їх личинок.

Правда, влітку та восени, після вильоту з гнізд пта-шенят, великі зграї шпаків можуть завдати шкоди ягідникам. Зграї птахів кочують по полях, лугах, шукають їжу.

Основна маса шпаків відлітає в кінці жовтня на південь України. В південних районах, де чисельність шпаків висока, зграї можуть заподіяти відчутну школу посівам зернових культур і ягідникам, Проте, знищуючи величезну кількість шкідливих комах, шпаки приносять значно більше користі, ніж шкоди.

В районі наших досліджень шпаки безумовно