На кв.км. території чисельність граків у Івано-Франківську становить 20-52 особини.

ГАЛКА – Corvus monedula L.

На вулицях, в садах і парках можна зустріти чорного птаха з товстим дзьобом - це галка. Забарвленням нагадує сіру ворону, але меньших розмірів. Боки голови, шия зверху і нижній бік тіла сірого кольору.

На відміну від інших видів родини воронових, галки гніздяться в закритих місцях: в дуплах дерев, під дахами, щілинах будівель, рідко в старих грачиних гніздах. Гніз-дяться невеликими групами по 2-3 пари або невеликими коло-ніями.

Найбільша чисельність галок в районі вул. Тичини, вулиці Б.Хмельницького, в парках, на Чукалівському кладовищі, в районі Онкодиспансеру, на околицях міста.

Зимою галки разом з граками і сірими воронами утво-рюють масові скупчення на ночівлі. (Рис. 8). Галка в цих зимових колоніях становить 25%. В пошуках їжі галки ман-друють по вулицях міста, дворах. Живляться різними відхо-дами на смітниках за містом, поблизу боєн, м’ясокомбінату. Конкурентних зіткнень між вороновими за корм на місцях, де вони його збирають, не буває. Зіткнення бувають при віддаленні птахів від смітника. У галок корм відбирають граки і сірі ворони. Наївшись, галки сідають на гілки де-рев садів і паркі в г Після відпочинку криклива компанія галок і граків знову розлітається по дворах і вулицях. Галка дуже рухливий птах, криж її характерний "гал-ка", "гал-ка", "ках-ках-ках".

В кінці зими життя зграї порушується. В березні, особливо в теплі сонячні дні, галки зустрічаються там, де появились перші проталини. Вони розгрібають ногами по-верхню ґрунту, зкльовують зерна, личинки комах, збирають гілки для свого гнізда.

Я спостерігала галок в польоті, які несли до гнізда гілки, суху траву 23 березня 2004 р.

В травні самки відкладають яйця. Повна кладка 5-6 зеленуватих, з темниш плямами, яєць о Насиджує переважно самка 18-20 днів0 В цей час птах дуже обережний і войовниче настроєний. При наближенні людини - гніздо покидає, але зразу ж повертається, якщо бачить, що небезпека минула.

Пташенята вилуплюються в квітні. Мною були відмічені пташенята в 2004 році -29 травня. Пташенята залишаються в гнізді 32-35 днів. Батьки годують їх. Під час спостережен-ня біля гнізда зареєстровано 50-78 годувань. Число при-льотів за годину в середньому 3-4 рази. Під час дощу галки перестають годувати пташенят. В день малі галки пробують вискакувати з гнізда, обороняються дзьобом, коли їх брати в руки.

Зранку часто можна почути крик старих галок і спосте-рігати обережний, невмілий політ молодих. Після вильоту пташенят батьки ще деякий час продовжують годувати і опі-кати їх. Пізніше галки зливаються в зграї і кочують.

Живляться галки хрущами та іншими комахами і їх ли-чинками. Охоче їдять біля годівниць, на смітниках. В місті на смітниках, галки відіграють певну роль в їх санітарній очистці. Деяку шкоду приносять городним культурам: злакам, соняшнику, але ця шкода є дає мізернорною.

За нашими спостереженнями цей вид птахів у Івано-Франківську є звичайним (4 особини на кв.км.). За останні 10 років чи-сельність галок запишається стабільною і збільшення чи-сельності не бажане.

СОРОКА – Pica pica L.

Сорока - птах середніх розмірів (вагою до 260 г.), з досить довгим хвостом. Оперення голови, шиї, спини, крил, хвоста - чорне, з зеленуватим металевим блиском* Решта оперення і частково крила - білі.

Останнє десятиріччя характеризується проникненням сороки в населені пункти сільського тилу і міста. Урбані-зація проходила в декілька етапів. Заселяючи ліси, птахи знаходили багато їжі біля сіл, залізних і автомобільних доріг. Сорока селилася вздовж доріг і наближалася до міст. Заселення коло міських зелених зон - наступний етап адапта-ції. Досягнувши тут максимальної чисельності, сорока пе-реходить до завертаючого етапу - проникнення в місто.

Сорока у Львові досить поширений вид воронових птахів, її можна зустріти в парках, скверах, на кладбищах, в садах, на окраїнах міста, на вулицях жилих масивів. Сороки не змішуються з іншими видами воронових, утворюють скупчення по 25-30 особин. Такі скупчення спостерігала в парках. На досліджуваній території сорока осілий птах.

В кінці березня сороки розбиваються на пари і присту-пають до гніздування. В будівництві гнізда приймає участь як самка, так і самець. Гнізда будують на висоті від 1-1,5 м до 10-12 м. над землею. Зверху гнізда іноді зустрічаються колючі гілки, які служать для захисту гнізда від ворогів. Лоток вистеляють мохом, м’якою травою, шерстю, пір’ям.

Іноді в гнізда сороки приносять блискучі предмети цв"яхи, ґудзики, монети і інше. Репутація сороки "злодійки" закріпилася за цим птахом. До відкладання яєць приступають після закінчення побудови гнізд. Мною-були відмічені перші яйця в гнізді 21 квітня 2004 р. На кінець кладки (28 квітня) ї; в гнізді було 6 яєць. Сорока-мати завжди поблизу гнізда на вершині будь-якого дерева чи куща. Як тільки вона бачила щось підозріле, то починала голосно стрекотати, а інколи кидалась на непрошеного гостя. Якщо ж ворог небезпечний, сорока старалася заманити його подальше від гнізда.

На початку червня пташенята почали вилітати з гнізда. Перших двох порхунців я відмітила 7 червня.

Сороки дуже обережні птахи. На зиму вони переселяються ближче до житла людини. Пізно восени і в першій половині зими їх можна спостерігати на вулицях, подвір’ях. Іноді вони прилітають разом з граками, але сороки завжди більш обережні і лякливі, їх відвідини годівниць можна відмітити по слідам на снігу і особливо по відбитку красивого довгого хвоста.

Значну питому вагу в живленні сороки відіграють комахи та личинки,