Сходи хлібних злаків бувають опушені, тобто густо вкриті волосками, або голі.

Відмінною ознакою сходів пшениці та ячменю є те, що листки їх повертаються за рухом, а у вівса проти руху годинникової стрілки (рис. 10).

Коренева система злакових рослин спочатку росте швид-ше, ніж надземні органи. Зародкові корені забезпечують рослини у ранній період життя вологою і поживними речо-винами.

Кущення. Характерна особливість хлібних злаків — вла-стивість кущитися. При кущенні з підземних стеблових вузлів утворюються бічні пагони і вторинна коренева система. От-же, у злаків відбувається підземне галуження стебла на відміну від багатьох інших рослин, в яких стебло галузиться на певній висоті над поверхнею ґрунту. Проте у деяких злаків часто спостерігається і надземне галуження стебла (просо, кукурудза, сорго).

Процес кущення полягає у тому, що з підземних стеб-лових вузлів утворюються вторинні корені й бічні пагони» які з'являються над поверхнею ґрунту і ростуть так само, як головне стебло. Бічні пагони і вторинні корені можуть утворювати:-? з кожного підземного вузла, але найбільше — з вузла кущення. Найчастіше він залягає на глибині 1—3 см від поверхні ґрунту.

Рис. 9. Сходи пшениці: 7 — зернина; 2 — первинні ко-рені; 3 — колеоптиле; 4 — перший листок

Рис. 10. Повертання лист-ків у сходів хлібних злаків:

а —' проти годинникової стрілки (у вівса); б - за годиннико-вою стрілкою (у ячменю).

Глибина залягання вузла кущення залежить від температури, фізичних властивостей ґрунту, інтенсивності освіт-лення посівів, особливостей сорту тощо. Проте застосуван-ням відповідної агротехніки певною мірою можна