Показник | Технологія

звичайна | альтернативна

Сукупна енергія. МДж/га

Валова енергія з урожаєм, МДж/га

Перетравна енергія, МДж/га

Енергетичний коефіцієнт

Коефіцієнт біоенергетичної ефективності | 32 000

184

121

5,74

3,87 |

28000

175

116

6,28

4,15

Узагальнення даних про врожайність і прийоми вирощування високопродуктивних сортів пшениці в КСП «Маяк» Тальнівського району, держгоспах «Маньківський» та «Бабанський» відповідно Маньківського і Тальнівського районів Черкаської області (О. І. Зінченко) свідчать про те, що застосування ретардантів і пестицидів може підвищити врожайність на 3 - 4 ц/га, однак при цьому значно погіршуються показники біоенергетичної ефективності вирощуван-ня пшениці. Узагальнені дані про біоенергетичну ефективність ви-рощування озимої пшениці з пестицидами і без них або при їх оща-дливому науково обґрунтованому використанні наведено в табл. 17.

4. ОСНОВНІ ХВОРОБИ І ШКІДНИКИ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ. ЗАХОДИ БОРОТЬБИ З НИМИ

Висіяне насінин, проростки та підземні ор-гани молодих рослин пошкоджуються жуками хлібної жужелиці, дротяниками, а в Стену і Лісостепу, крім того,— несправжніми дротяниками.

В осінньо-зимовий період у фазах сходів і кущіння н степовій зоні посівам озимих після стерньових попередників великої шкоди завдають личинки хлібної жужелиці.

В ряді районів Стену в окремі роки загрозу становлять пше-нична (чорна злакова) муха, підгризаючі совки, гссенська та мінуючі мухи, цикадки, злакові попелиці. В Лісостепу періодично завдають шкоди підгризаючі совки, гесенська муха, сисні шкідники та мінери.

Весною, в період відновлення вегетації — виколошування рослин, їх продовжують по-шкоджувати личинки хлібної жужелиці. Крім неї, у Степу значну загрозу посівам, особливо слаборозкущсним, становлять личинки весня-ного покоління пшеничної мухи і шкідлива черепашка, а в окремі роки — злакова опоміза та гесенська муха. В Лісостепу та на Поліссі найбільшої шкоди в цей час завдають озима муха та опоміза, а в західному Лісостепу інколи і зеленоочка.

У фазі виколошування — цвітіння посіви жита пошкоджує пустоцвітий трипе. У пів-денних районах Степу на цей період припадає максимальна шкідливість злакової листовійки. В період формування наливу і достигання зерна у Степу найбільш небезпечним шкідни-ком пшениці є шкідлива черепашка, одночасно з якою на посівах трапляються пшеничний тріте, хлібні пильщики, злакові попелиці, хлібні жуки та жуки хлібної жужелиці. Усі названі види, крім пшеничного трипса, по-шкоджують також жито і ячмінь. У Лісостепу та на Поліссі поряд з хлібними жуками і зла-ковими попелицями велику загрозу якості зерна пшениці можуть становити гостроголові та інші клопи-щитники.

У боротьбі з комплексом шкідників дуже велике значення має дотримання чергування культур у сівозміні. У районах посиленого розмноження хлібної жужелиці та деяких ін-ших небезпечних шкідників задовільні фіто-санітарні умови вирощування озимих ство-рюються лише при насиченні сівозмін колосо-вими культурами не більше 40—50 % і частці стерньових у структурі попередників озимих до 20—30 %. В разі більшого насичення сіво-змін колосовими та стерньовими попередни-ками озимих чисельність жужелиці різко зро-стає, що змушує вдаватися до масових багаторазових хімічних обробок. Кращими попередниками озимих є чистий і зайнятий пари, баштанні культури, горох, багаторічні бобові трави, кукурудза па силос і зелений корм, рання картопля.

У допосівпий період при розміщенні озимої пшениці після стерньового попередника грунт до сівби треба утримувати під чистим паром не менш як 1,5—2 місяці. У зв'язку з цим врожай попередньої культури необхідно зби-рати в оптимальні строки, запобігаючи втра-там зерна та соломи. З допомогою ґрунтообробних знарядь досягають своєчасного зни-щення бур'янів і сходів падалиці. При загрозі масового розмноження жужелиці дуже важ-ливим профілактичним захисним заходом є передпосівна обробка насіння інсектицидами. З цією метою рекомендовані гамма-ізомер ГХЦГ 90 %-ний технічний (2—4 кг/т), а при його відсутності — ГХЦГ 12 %-ний дуст (15— 20 кг/т).

Велике значення у боротьбі з шкідниками зернових культур мають строки сівби. Зви-чайно при сівбі в другій половині оптимальних строків .посіви значно менше порівняно з ран-німи пошкоджуються озимою совкою, пше-ничною та іншими мухами, попелицями, тому для зменшення їх шкідливості сіяти озимі треба наприкінці оптимального строку. Не слід допускати занадто пізніх строків сівби, оскіль-ки слаборозкущені з осені посіви ..сильніше пошкоджуються у весняний період злаковими мухами, особливо пшеничною, озимою та опомізою, в також шкідливою черепашкою. Для зниження шкідливості хлібної жужелиці в Сте-пу сіяти озимі треба в межах оптимального строку при найбільш сприятливому зволоженні ґрунту.

У період сівби при виявленні після стерньо-вого попередника вогнищ розмноження личи-нок хлібної жужелиці з середньою їх чисель-ністю 0,3 і більше на 1 м2, якщо висівають необроблене інсектицидами насіння, при до-статній вологості ґрунту застосовують припо-сівне нанесення базудину гранульованого 5 %-ного, волатону 5 %-ного або 2 %-ного гамма-ізомеру ГХЦГ великозернистого з нор-мою витрати 50 кг/га (норму витрати вола-тону збільшують до 75 кг/га). При відсутності цих препаратів перед сівбою у вогнищах шкідника стрічковим способом вносять у грунт ГХЦГ — 25 %-ний порошок на фосфоритному борошні (4—8 кг/га) або 12 %-ний дуст (10— 20 кг/га).

Восени при виявленні личинок хлібної жужелиці в кількості 0,5—1 екз. на 1 м2 у фазі сходів озимих, 2—3 екз. у фазі третього лист-ка, 3—5 у фазі кущіння (на слабких посівах — 2—3) посіви обробляють одним з нижче вка-заних препаратів: базудином 40 %-ним з. п. (2—2,5 кг/га) або 00 %-ним к. е. (1,5-1,5 кг/га), волатоном 50 %-ним к. с. (2 кг/га), гамма-ізомером ГХЦГ 16 %-ною мм. с. (2— 2,5 кг/га) чи 50 %-ним з. п. (0,0—0,8 кг/га). При відсутності їх застосовують метафос 40 %-ним к. е. (0,8—1 кг/гл) або 30 %-ним з. п. (1,2—1,5 кг/га). Цей препарат доцільно вико-ристовувати - при денній температурі повітря не нижче 17—19°. В більш прохолодні хмарні дні