3.2. Походження нагідок лікарських

Нагідки лікарські походять з Центральної і Південної Європи. Їх там розводять у Ботанічних садах і на городах як декоративну рослину. Для лікарських потреб вирощують у спеціалізованих господарствах.

3.2.1 Поширення нагідок лікарських

Нагідки лікарські ростуть майже на всій території України. Незважаючи, що це – Середземномор’я.

Помірний клімат з достатньою кількістю вологи, сприятливих температурах повітря і ґрунту як в літній так і в зимовий період сприяють поширенню нагідок лікарських і в передгір’ї Карпат.

З часу використання нагідок лікарських у медицині їх широко почали культивувати в Ботанічних садах, дендропарком та спеціалізованих господарствах зони Полісся, північного та південного Лісостепу.

На Прикарпатті нагідки лікарські набули поширення в Західній частині Лісостепу та в Передгірській зоні. Вони добре зростають на чорноземних та на дерново-підзолистих ґрунтах Прикарпаття в культурному плані так і в дикому.

3.1 Морфологічні особливості

Однорічна трав’яниста рослина з родини складноцвітих заввишки 30-60 см, коротко, але густо опушена корінь гіллястий, стиржневий стебло чотиригранне гіллясте, вгорі золотистоопушене, прямостояче. Листки розташовані спірально, видовжені, нижні – черешкові, верхні – сидячі. Квітки зібрані в крупного розміру. Вага 1000 насінин – 8-10 г. Цвіте з червня до пізньої осені. Плоди дозрівають у липні-серпні. Вага 1000 насінин – 8-10 г.

3.3. Вирощування нагідок лікарських

3.3.1 Вибір ділянки

Нагідки невибагливі до ґрунту, добре ростуть на зволожених, відкритих сонячних ділянках. Тому для вирощування нагідок лікарських підходять будь-які території в польових умовах та природних і сіяних луках.

3.3.2 Удобрення та обробіток ґрунту

Восени проводять зяблеву оранку на глибину 18-20 см. Під оранку вносять 40-50 т органічних добрив. Добрим попередником під багаторічні лікарські рослини є просапні культури, на легких ґрунтах – сидеральні пари. Перед висівом здійснюють культивацію з боронуванням. Площу розбивають на ділянки.

Для забезпечення тривалого цвітіння піднегідки рекомендується вносити достатню кількість добрив: під основну осінню оранку 30-40 м/га гною, або суміші органо-мінеральних добрив з розрахунку 20-30 м/га гною, 3-4 ц. суперфосфату і 1.0-1.5 ц/га хімічної селітри (NH4NO3). Якщо немає гною слід вносити мінеральні добрива з розрахунку 6 ц/га суперфосфату (Са(А2РО4)2) 1.5-2.0 ц аміачної селітри, та 1.0 калійної солі (KClMgSO43H2O).

Насіння висівають рядовим способом із шириною міжрядь 45-50 см. Норма висіву насіння на 1 га визначається за якістю і розмірами його. Зокрема, для материнки звичайної, м’яти справжньої, ройника аптечного, ромашки аптечної норма висіву становить 6-8 кг/га, для рути садової, гісопу лікарського, собачої кропиви – 8-10 кг/га. Глибина загортання насіння 1,5-3 см. Густота рослин на 1 м2 визначається віковим станом і кущенням рослин.. Строки висіву: підзимовий висів насіння проводиться восени (жовтень), а весняний – у квітні (перші дні виходу в поле).

3.3.3 Сівба

Однак кращий врожай вони дають на достатньо зволожених грунтах. Слід зазначити що грунтого-кліматичні умови дендропарку, цілком, а також загалом Прикарпаття цілком придатний для вирощування нагідок лікарських.

У зоні Прикарпаття утворилися такі грунти як дерново-підзолисті, поверхнево глеєві. За даними досліджень кафедри агрохімії і ґрунтознавства Інституту природничих наук Прикарпатс ького національного університету лікарські рослини, зокрема нагідки лікарські використовують з ґрунтових запасів усі фракції фосфатів (мінералні фосфати кальцію, алюмінію, заліза, органічні фосфати, після перетворення їх у мінеральні) причому найбільші фракції використовують інтенсивніше.

Насіння висівають весною на глибині 2-4 см при ширині міжрядками 45-50 см. Рекомендується оптимальна густота – 45-50 рослин на 1 м2. догляд за рослинами заключається в проведенні 2-3 міжрядками рихлей і 1-2 прополоти.

Нагідки лікарські розмножуються насінням, яке можна висівати восени і навесні. Сходи рослин під зимового періоду висіву з’являються у другій декаді травня. Фаза бутонізації настає в другій, а цвітіння – в третій декаді червня. Тривалість цвітіння 104 днів. Масове цвітіння настає в другій декаді липня і триває до другої декади серпня. Насіння дозріває в серпні-вересні. Фаза плодоношення розтягується майже на два місяці, весь період вегетації триває 160-170 днів. На ділянках Борівського лісництва висота рослини 40-80 см з черговими довгастими листками.

Насіння нагідок вигідно використовувати як маячну культуру при висіві лікарських рослин, у яких тривалий час не з’являються сходи.

Властивість насіння як посівного матеріалу визначається його посівною якістю. Під посівною придатністю насіння розуміють його фізичні та посівні якості, наприклад, схожість, розмір, фізичну частоту, забарвлення. Необхідно зазначити, що вплив посівного матеріалу на врожай зумовлений не лише фізичними та посівними якостями. Насіння має ще певні внутрішні (природні) властивості, які можна виявити лише у рослин, що виросли з нього. Саме ці внутрішні природні властивості насіння найчастіше визначають величину і якість врожаю лікарських та інших рослин.

Як відомо, ріст і розвиток насінних рослин зумовлені впливом генетичної конституції та умов зовнішнього середовища. Генетична природа насіння не лише визначає його як індивідуум, але й зумовлює його реакцію на вплив зовнішнього середовища. Ми поставили собі за мету поглиблене вивчення технології вирощування нагідок лікарських, схожості насіння, термінів висіву, глибини загортання, густоти рослин на 1 м2 та продуктивності на одну особину і одиницю площі.

Створення насіннєвих фондів нагідок лікарських є ефективним за умови організації розсадників із насіння місцевих і інтродукованих видів. Подальше їх впровадження в культуру має важливе значення для вивчення флори, рослинності, ґрунтів, фауни та інших компонентів природних екосистем.

Зібраний фактичний матеріал дав змогу поглибити та розширити наші знання з практичних і теоретичних питань досліджуваної