3.3.4 Догляд

Перше розпушування ґрунту міжрядь здійснюється при появі сходів маячних культурних рослин. Цим розпушуванням знищуються кірка і сходи бур’янів, а також поліпшується аерація ґрунту. Повторну культивацію проводять під час інтенсивного росту рослин, до зімкнення рядів рослин. Після кожного розпушування міжрядь і пропаювання в рядках проводять після кожного збирання надземної маси лікарських рослин. Багаторічні лікарські рослини: котяча м’ята справжня, рута садова, після декількох років експлуатації випадають. У догляді за посівами необхідно передбачити підсаджування розсади в місцях особин, які випали.

Важливо разом з висівом насіння лікарських рослин висівати маячну (покривну) рослину. До маячних рослин належать нагідки, зернові та бобові культури. Ми висівали нагідки, сою, цикорій. Сходи маячних культур з’являються майже на 10 днів швидше, ніж основних лікарських рослин, що дає змогу знищувати бур’яни, які з’являються рано навесні, до сходів основної культури

3.4 Збирання урожаю та заготівля лікарських рослин

У різних рослин цей період збігається з певними фазами розвитку (цвітіння, сокоруху, плодоношення, звершення вегетації та ін.), які звичайно показані в нормативних документах (стандартизації). Наприклад, час заготівлі листя ройника аптечного. Якщо з листя треба одержати ефірну олію, то обов’язково збирають його до цвітіння рослини, коли вміст олії в ньому найвищий. Удруге листя можна зрізати через 20-25 днів, якщо осінь волога і тепла, то можна збирати сировину і втретє. Збирати листя краще опівдні, в суху хмарну погоду, щоб зменшити втрати ефірної олії. Зібрану сировину розстеляють тонким шаром і сушать при температурі до 350С, під час сушіння сировину не потрібно ворушити.

Календарні терміни заготівлі залежать від погодних умов року, можуть суттєво переміщуватися. В роки з ранньою і теплою весною або теплим і сухим літом вони настають швидше на 10-20 днів, ніж у роки з холодною весною, і дощовим літом. Тому основним фактором у визначенні термінів збирання залишається фаза розвитку рослин, або окремого органа. Винятком є окремі види: листя алое деревоподібного збирають упродовж року, траву хвоща польового рекомендують збирати влітку, кореневища аїру звичайного заготовляють у вигідний час року, окрім зими.

Бруньки збирають рано навесні, коли вони тільки починають набухати але брунькові луски ще не розходяться. Набухання бруньок переважно продовжується кілька днів. Збирання потрібно завершувати, коли починають зеленіти вершки бруньок. Це є ознакою того, що вони почали рости.

Початок сокоруху є кращим терміном збирання кори. В цей час вона легко відстає від дерева. Пізніше, в кінці весни і влітку коли ріст уповільнюється, кору не знімають. Щоб зняти кору, на молодих відрізаних гілках гострим ножем роблять колові надрізи на віддалі 25-50 см один від одного, з’єднують їх одним або двома поздовжніми надрізами, а потім знімають кору.

Листки починають збирати, коли вони досягають нормального розміру і збирають упродовж літ до початку їх пожовтіння (відмирання). Однак краще їх збирати на початку цвітіння. Листя збирають руками, або зрізають ножами, ножицями, секаторами.

Листки починають збирати, коли вони досягають нормального розміру, і збирають упродовж літа до початку їх пожовтіння.

Траву лікарських рослин збирають переважно на початку цвітіння, а для деяких видів – при масовому цвітінні. Збирають її серпами, косами.

На невеликих ділянках (0,05-0,08 га) доцільно збирати лікарські рослини вручну – серпом і в’язати в невеликі снопики. Снопики підвішують на шпалери – дерев’яні лати. Підвішена трава швидше висихає, не втрачає забарвлення і хімічних елементів. Траву краще різати, накладаючи снопики в скриньку січкарні, якісніше виходить перше подрібнення після різки. В цьому випадку виграють у часі та якості продукції.

Суцвіття і квітки збирають у фазі цвітіння, а у інших випадках – на початку цвітіння. Здебільшого збирають їх уручну за допомогою серпа або спеціального гребеня.

Корені, кореневища, цибулини, бульби збирають переважно в період відмирання надземних частин, коли рослини вступають в період спокою (кінець літа – восени). Їх збирають рано навесні, до початку відростання надземних органів, але слід зауважити, що весною період збору дуже обмежений (декілька днів). Викопують їх штиковими лопатами, копачками, або при густому розміщенні рослин виорюють плугом, а потім вибирають руками. Після цього очищають від землі, обрізують надземну частину, тонкі корінці та відмерлі частини тут же промивають у холодній воді, краще в проточній. Для миття великої кількості рослин використовують спеціальні барабани. Вимиту сировину розкладають на брезент, тканини або інші чисті підстилки, де фітомаса стікає, підсушується, а відтак розкладають для сушіння. Всі підземні частини рослин збирають лише в суху погоду. Якщо ранком була роса або йшов дощ, збір починають, коли рослин повністю висохнуть. Надвечір, коли впала роса, збір припиняють. Свіжа сировина повинна обсохнути, бо вона скоро запарюється і при сушінні часто темніє і навіть гниє. Кращий час для збирання з 12 до 16-17 години.

Не слід збирати запорошені, забруднені рослини, наприклад, при дорогах з інтенсивним рухом транспорту, а також пошкоджені шкідниками, хворобами, ті що втратили нормальне забарвлення.

Сировину кожного виду заготовляють відповідно до вимог нормативних документів. Наявність домішок не повинна перевищувати 1-5 %. Наприклад, кору дуба потрібно заготовляти шматками не менше 3 см завдовжки і не більше 3-4 мм завтовшки. Допускається в готовій продукції кори, грубішої на 6 см, лише 5 %, частин, коротших 3 см, - 3 %. Листя рекомендується збирати з черешками визначених