Біологічний опис

Строфант Комбе - багаторічна ліана з супротивним еліптичним або яйцевидним листям. Квітки п’ятичленні в напівпарасольках, пелюстки витягнуті в довгі повисаючі шнуровидні і часто перекручені кінці. Плід - двохлистівка, досягаюча в довжину 1 м. Насіння численне довгасте, витягнуте, сплюснуте; опушені притиснутими шовковистими волосками; з одного кінця закруглюючі, з іншого - загострені, перехідні в остюк, несучий летючку. Довжина їх (без летючки) 12-18 мм, ширина 3-6 мм, товщина 2-3 мм. Отруйні (!)

Ліани - різноманітні в'юнкі рослини, як дерев'янисті, з вічнозеленим або обпадаючим листям, так і трав'янисті, з багаторічними або однорічними стеблами. Не будучи в змозі вільно триматися в повітрі, вони спираються на сусідні рослини і підіймаються високо в повітрі, де і розвивають листя і квітки. ліані властиві переважно тропічним лісам (по Грізебаху, у вест-індских лісах 33%), де вони, обвиваючись навкруги дерев, чіпляючись за них вусиками, присосками, перекидаючи свої гілки з дерева на дерево, утворюють іноді непрохідну гущавину. В помірному ж кліматі ліани не так часті (в Європі близько 1,8 %). Тут вони не додають ландшафтам тієї характерної особливості, як під тропіками. В систематичному відношенні ліани дуже різноманітні. Є між ними і тайгові рослини (Pteridophyta), напр. E quisetum giganteum (гігантський хвощ), Lycopoduim volubile (в'юнкий пливун), Selaginella, безліч папоротей (Lygodium, Gleichenia і ін.), так і явні рослини, як голонасіневі, напр. види Ephedra, Gnetum, так і покритонасіневі; переважаюче число Л. відноситься саме до останньої групи рослин. З однодольних ліанами багаті наступні сімейства: лілейні (205 пологів), амарилові (63 роди), ямсові (Dioscoreaceae, 9 пологів), злаки (315 пологів); з дводольних: перцеві, шовковичні, кропив'яні, маренові, анонові, жовтецеві, рутові, молочайні, мелистові, розоцвіті, бигняні, маренові, складноцвіті і ін. В морфологічному і анатомічному відношенні Л. представляють багато цікавих особливостей, що знаходяться у зв'язку з їх різноманітним способом життя. Стебла їх, виступаючи при проростанні з сім'я, часто проводять спочатку вуса, присоски і т. п., а потім вже листя. За способом прикріплення Л. розпадаються на 4 більш менш відособлені групи: 1) одні прикріпляються вусиками, як, напр., виноград; 2) інші особливими органами, званими присосками; напр. плющ, який присмоктує особливим коротким корінням, що виходить з нижньої поверхні гілок; 3) треті не мають особливих органів прикріплення, але самі стебла обвиваються навкруги дерев, тичинок і ін., напр. хміль, березки, а під тропіками багато величезних, забезпечених дерев'янистими стовбурами Л. з різних сімейств; 4) Нарешті, четверті особливих органів прикріплення також не мають, але стебла їх тримаються між розгалуженнями дерев, спираючись на них своїми бічними гілками, голками, колючками і проч., наприклад багато пальм.

Рослини, що містять серцеві глікозиди

Цікаво, що деяку протипухлинну активність проявляють рослини, що містять серцеві глікозиди: горицвіт весняний (Adonis vernalis L), кедр конопляний [Apocynum cannabinum L. (цимарин)], строфант Комбе [Strophanthus kombe OHv. (строфантидин)], наперстянка пурпурна [Digitalis purpu-rea L. (гитоксигенин)], витання снодійна [Withania somnifera L. Dunael (витаферин А)], акнистус деревовидний [Acnistus arborescens L. Schlecht. (вітаферин А)]. Активність знайдена і біля буфадиенолидів, наприклад біля морозника кавказького (Helleborus caucasicum A.Br.).

Мікроскопія. На поперечних і подовжніх зрізах сім'я видно, що клітини епідермісу великі з кольцевопотовщеними бічними стінками; зовнішня стінка майже кожної клітини витягнута в довгий волосок з характерною роздутою підставою, підлога, що згинається, гострим кутом до поверхні. Клітини епідермісу і волоски слабо одеревіли. Під епідермісом розташовано декілька рядів паренхимных клітин, місцями сильно здавлених, деформованих, примикаючих до ендосперму. Клітини ендосперма і зародка тонкостінні, містять алейронові зерна, жирне масло і іноді крохмальні зерна, дуже дрібні, в невеликій кількості. На зріз сім'я наносять краплю 80% розчину сірчаної кислоти, як ендосперм, так і сім'ядолі зародка забарвлюються в зелений колір.

У молекулах лактонів, що знаходяться в цих рослинах, присутні екзометиленові групи, ніж і пояснюється їх активність. Наявність цих же фрагментів визначає активність кумаринів, що містяться в прангосах JPrangossp. (ізоімператорин)] і горичниках [Peucedanum sp. (пеуіеданін)]. Біля ферули багатокальцевої [Ferula diversivitata Rgl et Schm.] цьому сприяє друга зв'язана кетогруппа, присутня в молекулі диверсина.

СТРОФАНТІН До Strophantinum

Суміш серцевих глікозидів, що виділяються з насіння строфанта Комбе (Strophantus Kombe), містить в основному К-строфантін і К-строфантозід.

СТРОФАНТІН До Strophantinum фармакологічна дія. Кардіотонічний засіб. Надає дію систоли, мало впливає на частоту серцевих скорочень і провідність по предсердно-шлуночковому пучку.

СТРОФАНТІН До Strophantinum показання до застосування. Гостра серцево-судинна недостатність, пароксизмальна тахікардія.

СТРОФАНТІН До Strophantinum спосіб вживання і дози. Внутрішньовенно 0,5-1 мл 0,025% або 0,05% розчини в 10-20 мл 40% розчину глюкози. Вища разова доза - 1 мл 0,05% розчину, добова - 2 мл 0,05% розчини.

Побічна дія. При передозуванні екстрасистолія, бигеминия, дисоціація ритму, нудота, блювота.

СТРОФАНТІН До Strophantinum протипоказання.. Органічні зміни серця і судин, гострий міокардит, ендокардит, виражений кардіосклероз.

СТРОФАНТІН До Strophantinum форма випуску. Ампули по 1 мл 0,025% розчину і 0,05% розчину, в упаковках - 10 штук.

СТРОФАНТІН До Strophantinum умови зберігання. Список А.

СТРОФАНТІН До Strophantinum термін придатності 2 року.

Географія незаселеного

Строфант Комбе проростає в Східній Африці. Культивується в Камеруні і тропічній Східній Африці. Потреба країн СНД в насінні (які використовуються як лікарська рослинна сировина) складає близько 1 т, вона задовольняється за рахунок імпорту.

Фармакологічна дія. Володіє тромболитической активністю, перетворює плазминоген крові в плазмин і інактивує його інгібітори, надає пролонговану фибринолітичну дію.

Показання до застосування. Гострий периферичний артеріальний тромбоз або тромбоемболія, за винятком випадків, коли показано екстрене хірургічне втручання; периферичний флеботромбоз;