У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати
Тор 100
|
|
Деревні рослини Родина: Березові: - Betulaceae Береза пухнаста - Betula pubescens Ehrh. Струнке дерево до 20 м заввишки з повислими гілками і гладенькою білою корою. У старих беріз стовбур внизу темно-сірий з тріщинами. Листки ромбічно-яйцевидні, або трикутно-яйцевидні, біля основи широко-клиновидні, інколи майже серцевидні, на кінці загострені, довгі гострозубчасті, з обох боків гладенькі, черешкові. Квіти чоловічі опущені зібрані на кінцях у сережки5-6см завдовжки ( 2-3 сережки), плід горішок з двома крильцями, які в2-3 рази ширші за нього. Цвіте у травні, насіння доспіває в липні-серпні. Береза пухнаста утворює масиви в лісовій і лісостеповій зонах, росте на пролісках, на мокрих луках, понад струмками по всій території України, зрідка в південній частині лісостепу. На території Тисменицького району на полі, на луці і в городі зустрічається вкрай рідко; найчастіше-в саду; інколи на узліссі та в мішаному лісі. Родина: Горіхові - – Juglandaceae Горіх волоський - Juglans regia L. Довговічне могутнє дерево з густою розкидистою кроною і бальзамічно-запашним листям. Листки довго-черешкові, до 0,5 м завдовжки, непарноперисті, з 5-9 овальними частками, які, зокрема, бувають до 15 см завдовжки. Чоловічі квітки зібрані в товсті, густі, звислі котики, жіночі-по 2-3 на вкорочених пагінцях, зелені не показні. Плід - куляста кістянка, окутана зеленим оплоднем, який під осінь чорніє, лускає і відкриває здерев’янілу борознисту двостулкову кістянку з чотирилопатевим, в середині покритим тонкою бурою шкіркою, насінням – смачним горіхом. Цвіте у квітні-травні. На території Тисменицького району горіх волоський найчастіше зустрічається в городі і в саду, інколи – на узліссі, по всій території Тисменицького району. Родина: Букові – Fagaceae Дуб звичайний –Quercus robur L. Кремезне довговічне дерево до 40 м заввишки. Крона густа, коренева система міцна, кора темно-сіра, з глибокими тріщинами. Листки довгасто–обернено яйцевидні з 4-7 заокругленими лопатями на кожній половині з вушками біля основи, зверху зелені блискучі, знизу матові, голі, черешкові. На листках наприкінці літа з’являються кулясті нарости “горішки”, або гали. Цвіте у квітні-травні. Жолуді достигають у вересні-жовтні. На території Тисменицького району найчастіше зустрічається в лісі, інколи на узліссі чи в саду. Родина: Липові - Ciliaceae Липа серцелиста - Tilia cordata Mill. Довговічне дерево з шатроподібною кроною, до 25 м заввишки. Листки серцеподібні, дрібнозубчасті, зверху темно-зелені, знизу-сизуваті. Квітки - жовтувато-білі, запашні, по 5-16 в суцвіттях з жовтувато-зеленим плівчастим приквітком. Плід, горішко-подібний, рудувато-повстистий. Цвіте в червні-липні. Росте липа серцелиста в лісах лісової і лісостепової зон, в парках вздовж алей, біля садиб. На досліджуваній території липа серцелиста найчастіше зустрічається в мішаному лісі та на узліссі, в саду-вкрай рідко. Родина: Жимолостеві - Caprifoliaceae Калина звичайна –Viburnum opulus L. Поширений кущ, деревце до 5 м заввишки. Листки супротивні, 3-, 5-ти лопатеві, великозубчасті зверху майже голі, а зі споду дещо пухнасті. Квітки білі, зібрані в щитковидні, майже плоскі зонтики; безстатеві значно біліші за серединні-променисті, 5-ти пелюсткові двостатеві серединні-проникуваті. Плоди-яскраво-червоні, овальні кістянки з ягодами. Смак ягід специфічний терпкувато-кислий. Цвіте з кінця травня по червень. Росте в чагарниках, заростях, особливо заплавах рік, у підлісках, на схилах, ярах. На території району дослідження калина найчастіше зустрічається на узліссі, нерідко є в саду та городі. Родина: Березові - Betulaceae Ліщина звичайна – Corylus avellana L. Кущ 3-5 м заввишки з округлими сірими пагонами. Листки великі, чергові, округлі або обернено-яйцевидні, з коротким загостренням на кінці, по краях подвійно зубчасті, дещо пухнасті, зверху темно-зелені, зі споду ясніші. Плід лісовий горошок з листоподібною обгорткою. Цвіте до розпускання листя. Тичинкові квітки в повислих сережках: маточкові - не показні, двоквіткові, червоні. Цвіте в березні-квітні. Росте ліщина звичайна серед кущів і листяних лісів. На території району найчастіше росте на узліссі та лісі. Родина: Барбарисові – Berbericiaceae Барбарис звичайний – Berberis vulgaris L. Колючий кущ 1,5 – 2 м заввишки. На слаборозгалужених гілках трійчасті колючки. Кора молодих пагонів жовтувата, після зими сіра. Листки чергові, до 10 см завширшки, дещо шкірясті, дрібнозубчасті, виростають пучками на вкорочених пагінцях. Суцвіття-гроно, яке складається з 10 – 25 блідо-жовтих пахучих квіток. Плід сухуватий, червоний, кислий. Цвіте в травні-червні. Росте як декоративний кущ у парках, живоплотах, також на узліссі. На кам’янистих, але багатих на гумус ґрунтах степової і лісової зон, а також як культурна рослина. На території району найчастіше зустрічається на узліссі, інколи – в садах. Родина: Ломикаменеві – Saxifragaceae Смородина чорна – Ribes nigrum L. Гіллястий кущ 100 – 150 см заввишки. Бруньки блідо-зелені з карміновим відтінком. Розвиваються під осінь і зимують на гілках. Листки пальчасто-лопатеві, з приємним запахом леткої олії. Багатонасінні, ягоди-чорні, зібрані в пониклі китиці. Цвіте у травні. Плоди достигають у липні-серпні. В дикому стані смородина чорна росте в Карпатських та Прикарпатських лісах, на Поліссі, зрідка в степу, широко культивується в садах. На території Тисменицького району найбільша кількість смородини чорної проростає в городах. Родина: Розові – Rosaceae Глід колючий – Crataegus oxyacantha L. Кущ, рідше деревце до 5 м заввишки. На міцних пурпурово-брунатних пагонах, рідкі, товсті, прямі 2,5 - 4см завдовжки комочки. Листки 2-6 см завдовжки, широко-ромбічні, з голими черешками, з обох боків короткопухнасті, по краях пилчасті, перисто-, три-, п’яти- лопатеві. Квітки двостатеві, з білими (або червоними) пелюстками, зібрані в щитовидні суцвіття. Запах квіток специфічний, приємний. Плоди червоні, рідше червоно-жовтуваті. Глід колючий як декоративний кущ росте у парках, живоплотах; як дикорослий – по узліссях листяних лісів, серед чагарників, на крутих річкових берегах. По території Тисменицького району глід колючий найчастіше культивується в городах, інколи |