Родина: Розові - Rosaceae

Шипшина корична – Rosa cinnamomea L.

Багаторічний кущ 100-150 см заввишки з лозиподібними гілками і численними комочками. Листки непарно-перисті з 5-7 довгасто-еліптичними гостропилчастими листочками. Квітки з приємним запахом, з ланцетовидними приквітковими листками. Плід – не справжня ягода з численними горішковидними сім’янками в середині. Плоди м’ясисті, зверху гладенькі, всередині волосисті, приємні на смак, містять у собі яблучну й цитринову кислоти, цукор, дубильні речовини, каротиноїди, вітаміни (до 17%) С, А, В2, Е, К; в сім’янках – летку і жирну олії. Цвіте у травні – червні, ягоди достигають у жовтні.

В межах Тисменицького району на полі та в городі не зустрічається; найчастіше – в лісі, інколи в саду та на узліссі.

Родина: Крушинові – Rhamnaceae

Крушина ламка – Frangula alnus Mill.

Кущ, інтоді деревце 150-300 см заввишки, з черговими, гострими, майже цілокраїми листками, на жилках яких зісподу є волоски. Гілки і черешки волохаті, без колючок. Кора гладка, темно-бура, з сочевичками у вигляді білястих рисок. Пелюстки непоказних квіток всередині білі, ззовні зеленуваті. Плоди спочатку зелені, потім червоні, стиглі – червоні, кістянки з двома-трьома кісточками. Цвіте в травні-червні. Поширена крушина ламка по лісах, чагарниках, на вологих заплавних луках, серед заростей лози, іноді по берегах рік і серед очерету.

Найчастіше вона росте в лісі, інколи – на узліссі по всьому Тисменицькому району.

Родина: Жимолостеві – Caprifoliaceae

Бузина чорна – Sambucus nigra L.

Кущ, іноді деревце 2-6 см заввишки. Кора світло- бура, серцевина з гілками широка, біла, м’яка. Листки непарноперисті, з 5-ти яйцевидними або довгасто- яйцевидними, довгасто-загостреними, нерівнопильчастими листочками. Суцвіття плоске, стоїть прямо: волоть після цвітіння від ваги плодів поступово зависає. Плоди – червоно-фіолетові, ягоди з кісточками дозрівають у серпні-вересні. Росте бузина чорна у заростях над річками в старих парках, біля повіток, коло жител.

По району дослідження зустрічається найчастіше в лісі та садах, інколи на узліссі та над річками.

Родина: Розові – Rosaceae

Горобина звичайна – Sorbus aucuparia L.

Дерево з гладенькою сірою корою 10-16 м заввишки. Листки чергові, непарноперисті. Квітки білі, дрібні, запашні, схожі на яблуневий цвіт, але зібрані в густі щитки. Цвіте у травні – червні. Плоди кулясті, червоні, гіркуваті, терпкі, достигають у вересні і до глибокої зими залишаються на дереві.

Горобина звичайна росте у лісовій зоні, у гірських районах Карпат і Криму.

На території Тисменицького району горобина зустрічається найчастіше на узліссі, інколи навіть в саду чи в лісі.

Родина: Розові – Rosaceae

Малина звичайна – Rubus idaeus L.

Багаторічний напівкущик з родини розових. Стебло усіяне дрібними комочками, або білуватими щетинками, пряме. Листки зверху темно-зелені, знизу білуваті від волосків, які покривають їх. Квітки білі, зібрані в трохи пониклі суцвіття, сидять на верхівках стебел в пазухах листків. Плоди – дрібні кістянки, що зрослися в майже овальний складної форми плід. Цвіте у червні-липні. Росте у всіх лісових районах і в північній частині Лісостепу.

Найбільша кількість малини звичайної по території району дослідження росте в лісі та на узліссі, інколи – по городах.

Трав’яні рослини

Родина: Лілійні - Liliaceae

Конвалія звичайна – Convallaria majalis L.

Трав’яниста багаторічна рослина з повзучим кореневищем, від якого виростають щороку квітконосні стебла 20-30 см заввишки. Листки піхвові, стебла обгортуючі. Квітки – на дуговидних квітконіжках, білі, запашні дзвіночки з легко відігнутими зубчиками. Плід – соковита червона ягода з трьома насінинами. Цвіте у травні-червні. Росте конвалія в лісах, тінистих місцях, у заростях.

На території Тисменицького району конвалія найчастіше зустрічається в лісі, інколи навіть на узліссі.

Родина: Кропивові – Urticaceae

Кропива дводомна – Urtica dioica Z.

Багаторічна трав’яниста рослина 30-150 см заввишки. Кореневище її з підземними галузистими пагонами. Рослина росте групами. Стебло тупочотиригранне, усіяне, як і листки волосками, що жалять. У волосків міститься кремній, вони легко ламаються, гострими кінцями ранять шкіру і в ранку зі зламаного волоска потрапляють мурашина кислота і гістамін. Листки яйцевидно-ланцетні, шорстко-волохаті, по краях великозубчасті, супротивні, зібрані пучками в гіллясті колосовидні суцвіття, жіночі-звислі, чоловічі-прямостоячі. Плід-горішок. Цвіте з червня до осені. Росте на засмічених місцях, в городах, у садах, попід тинами, в малині.

На території Тисменицького району кропива найчастіше зустрічається в городах. Крім того, не мало її проростає в полі ,в лісі, на узліссі та в садах.

Родина: Гречкові – Polygoceae

Щавель кінський – Rumex confertus Willd.

Багаторічна трав’яниста дводомна рослина 30-50 см заввишки. Кореневище її коротке, мичкувате. Стебло борознисте, спрямоване догори; на ньому характерні розтруби (сухі оболончасті трубки, що охоплюють вузли стебла). Листки чергові, великі, стрілковидні, подібні до коренів, терпкі на смак. Квітки дрібні, зеленкувато-червонясті, зібрані в овальну волоть. Плід-тригранний горішок. Росте на галявинах у лісі, на заливних луках, по берегах річок.

На території району дослідження щавель в городах не росте, найчастіше – в полі чи на узліссі, інколи його можна зустріти в лісі і в саду.

Родина: Макові – Papaveraceae

Чистотіл звичайний – Chelidonium majus L.

Багаторічна трав’яниста рослина 30-100 см заввишки. При пораненні ця рослина дуже корисна. Особливо використовують корінь. Рослина виділяє сік, який на повітрі швидко стає оранжевим. Кореневище її багатоголове, червоно-буре, всередині жовто-оранжеве. З кореневища виростає кілька стебел. Стебла прямі, галузисті, вузлуваті, вкриті волосками. Листки зісподу блакитно-сизого кольору, зверху-світло-зелені; нижні-чергові, довгочерешкові, верхні ж майже сидячі, з округленими або яйцевидними зарубчастими частками, які при основі збігають вниз. Квітки-золотаво-жовті, на довгих квітконіжках із чотирипелюстковим віночком, зібрані в