У кишках копитних, жуйних, людиноподібних мавп і людини живуть різні види паразитичних інфузорій.

З морськими одноклітинними ознайомимося на прикладі форамініфер та радіолярій. Форамініфери — бентосні організми морів. Характерною ознакою є наявність захисної черепашки (з карбонату кальцію або піщинок), яка може мати складну будову. Черепашка пронизана численними дрібними порами і має великий отвір — устя. Крізь пори й устя виходять тоненькі псевдоподії, які галузяться і в певних місцях зливаються між собою. Так утворюється ловильна сітка. Ці псевдоподії забезпечують рух і травлення. У клітині форамініфер міститься одне або кілька ядер, які можуть поділятися на вегетативні та генеративні (як у інфузорій). Розмножуються як нестатевим, так і статевим способом. При цьому спостерігається явище чергування відповідних поколінь. Черепашки форамініфер відіграють велику роль у формуванні покладів крейди та вапнянку.

На відміну від форамініфер, радіолярії (або променяки) входять до складу планктону. Вони мають внутрішньоклітинний мінеральний (кремнезем) скелет складної будови. Тоненькі псевдоподії утворюють навколо клітини ловильну сітку, за допомогою якої захоплюється здобич. Розмножуються здебільшого нестатево. У цитоплазмі про^ меняків часто мешкають одноклітинні водорості. З радіолярій також утворюються поклади, з яких добувають яшму, опали тощо.

Значення найпростіших у природі та житті людини. Встановлено, що найпростіші відіграють значну роль у колообігу речовин у природі. Багато видів найпростіших поїдають у водоймах бактерії та інші мікроорганізми. Найпростішими живляться різні види більших тварин (мальки риб). Деякі види найпростіших беруть участь в Утворенні крейди. Черепашок окремих видів використовують для визначення віку гірських порід. Деякі нвйпростіші можуть бути індикаторами ступеня забрудненості поверхневих вод — джерел водопостачання деяких країнах дуже поширені захворювання людини тварин, які спричинюються найпростішими (малярійним азмодієм, дизентерійною амебою, кокцидіями, споровикатощо), що завдає великих економічних збитків.

Висновки

Нині відомо приблизно 25 тис. видів одноклітинних організмів.

Найпростіші — це організми на клітинному рівні організації.

На відміну від соматичних клітин багатоклітинних найпростіші характеризуються наявністю життєвого циклу.

Найпростіші досить поширені. Багато з них живе в морі, деякі в прісних водоймах. Існують види, які живуть у вологому грунті.

. Міжнародний комітет по систематиці найпростіших у 1980 р. виділив 7 типів: Саркомастикофори (Саркоджгутиконосці), Лабіринтули, Апікомплекси, Мікроспоридії, Асцетоспорові, Міксоспоридії, Інфузорії (Війчасті).

Амеба – представник саркодикових.

Евглена зелена (мал. 73) — типовий представник класу джгутикових.

До класу Споровиків належить близько 3600 видів найпростіших (за новою класифікацією — це клас типу Апікомплекси), які ведуть паразитичний спосіб життя.

З морфологічними й біологічними особливостями інфузорій ознайомимося на прикладі типового представника — інфузоріїтуфельки.

На відміну від форамініфер, радіолярії (або променяки) входять до складу планктону.

Встановлено, що найпростіші відіграють значну роль у колообігу речовин у природі.

Література

1) А.М. Охріменко, Е.В. Шухова „Хрестоматія із зоології”.

2) Е.Т. Горовкина, Н.И. Кузьмина „Уроки зоологии”.

3) Ю.Т. Вервес, П.Г.Балан, В.В. Серебряков. „Зоологія”.

4) О.С. Батуєв, М.А. Гуленкова, Т.В. Іванова „Зоологія для школярів та абітурієнтів”.

5) Г.В. Ковальчук. Зоологія з основами екології.

6) А.Ф. Сеник, О.П. Кулаківська. Зоологія з основами екології.

7) А.О.Слюсарів, Є.Є. Федосова. Біологія, ботаніка, зоологія.