“ Симетрія тіла. Розвиток і розмноження тваринних організмів. Органи багатоклітинних тваринних організмів ”
План
1. Симетрія тіла. Розвиток і розмноження тваринних організмів.
2. Онтогенез і філогенез тваринного організму.
3. Розвиток життя на землі. Система тваринного світу.
4. Органи багатоклітинних тваринних організмів.
5. Висновки.
Література
Тварини, як і рослини, можуть розмножуватись нестатевим, вегетативним або статевим способами.
Нестатеве розмноження спостерігається в одноклітинних тварин і відбувається внаслідок поділу клітини або, рідше, її брунькування. У першому випадку утворюються дві (чи більше) однакові за розмірами дочірні клітини, у другому - від великої (ма-теринської) клітини відбруньковується маленька (брунька).
Вегетативне розмноження спостерігають у багато-клітинних тварин. Воно відбувається внаслідок відок-ремлення від материнського організму багатоклітин-них частин.
Статеве розмноження тварин відбувається за участі спеціалізованих статевих клітин (гамет). При злитті чоловічої та жіночої статевих клітин утворює-ться запліднена яйцеклітина, або зигота. Запліднення у тварин може бути зовнішнім, якщо статеві клітини зливаються поза органами жіночої статевої системи, і внутрішнім - якщо вони зливаються в органах статевої системи.
Життєвий цикл - це сукупність усіх фаз розвитку, що забезпечують без-перервність існування виду. В одних тварин він прос-тий (наприклад, у амеби протея триває від одного поділу клітини до іншого), в інших - складний. Складний життєвий цикл характеризується чергу-ванням поколінь, що розмножуються різними спосо-бами: нестатевим і статевим, статевим способом і вегетативно тощо.
Кожен організм тварин послідовно проходить певні стадії індивідуаль-ного розвитку. Індивідуальний розвиток починається з моменту зародження і триває до природної смерті. У багатоклітинних тварин його поділяють на такі періоди:
- період зародкового розвитку - починається з моменту запліднення яйцеклітини чи іншого способу зародження і триває до народження;
- нестатевозрілий період - з моменту народжен-ня до настання статевої зрілості;
- період дорослої тварини, що характеризується статевою зрілістю і здатністю до розмноження;
- період старіння, який завершується природною смертю організму.
Під час зародкового розвитку запліднена яйцеклі-тина, або зигота, ділиться на дві, потім - на чотири, а тоді - на вісім клітин і так далі. Згодом утворюються зародкові тканини та органи майбутнього організму.
У багатьох тварин зародковий розвиток закінчує-ться утворенням личинок, які відрізняються від дорослих форм будовою та способом життя. Наприклад, з яєць метеликів вилуплюється гусінь, з ікри жаб -пуголовки. Такий тип розвитку називають непря-мим. Він знижує конкуренцію між личинками і до-рослими особинами, наприклад за їжу. Крім того, ли-чинки тварин, що ведуть прикріплений або малорух-ливий спосіб життя (таких, як коралових поліпів, двостулкових молюсків), часто слугують для розсе-лення виду.
В інших організмів молоді особини, які народжу-ються, схожі на дорослих. Наприклад, пташенята, ягнята, телята, цуценята з моменту появи на світ схожі на своїх батьків. Такий тип розвитку назива-ють прямим.
Ви вже звернули увагу на вражаюче різно-маніття тварин, поширених на нашій планеті. Як у ньому можна зорієнтуватися? На це запитання дає відповідь наука систематика тварин, її завданням є опис та найменування всіх тварин, які нині існують або вимерли раніше.
Систематика класифікує описані організми, тобто визначає їхнє місце у системі царства Тварини. Для цього вчені-систематики використовують систематичні одиниці, які запровадив видатний шведсь-кий учений Карл Лінней та його послідовники. Основною систематичною одиницею і в ботаніці, і в зоології є вид - сукупність особин, які мають спільні спадкові особливості будови та життєвих функцій, здатні до вільного схрещування та дають плодюче потомство.
Кожному виду К. Лінней давав назву, яка склада-лася із двох слів латинською мовою, наприклад Canis familiaris - собака свійський, Canis lupus - вовк. Перше слово (Canis) означає назву роду (пишеться з великої літери), а друге - вказує на належність до певного виду (пишеться з малої літери). Така назва виду є науковою, тобто загальноприйнятою для вче-них усіх країн.
Близькі види об'єднують у роди. Наприклад, ша-кал (Canis aureus) та собака свійський (Canis familiaналежать до роду Вовк (Canis). Близькі роди гру-пують у родини. Наприклад, рід Вовк (Canis) та рід Лисиця (Vulpes) належать до родини Вовчі (Canidae). У свою чергу, близькі родини об'єднують у ряди. На-приклад, родина Вовчі (Canidae) та родина Ведмежі (Ursidae) належать до ряду Хижі (Carnivora).
Близькі ряди складають клас. Наприклад, ряд Хижі (Carnivora) та ряд Ластоногі (Pinnipedia) відно-сять до класу Ссавці (Mammalia). Близькі класи об'єднують у типи. Так, клас Ссавці (Mammalia) і клас Птахи (Aves) входять до складу типу Хордові (Chordata). Всі типи тварин об'єднують у царство Тварини (Animalia).
Отже, будь-який вид тварин має у системі органіч-ного світу певне місце. Наприклад, місце собаки свійського таке: царство Тварини - тип Хордові - клас Ссавці - ряд Хижі - родина Вовчі - рід Вовк - вид Собака свійський.
У цьому переліку зазначено лише основні систе-матичні категорії, які використовують у зоології. У класифікації окремих груп тварин вживають ще й допоміжні категорії з префіксами під- чи над-: підтип, надряд тощо. Наприклад, царство Тварини поділяють на два підцарства: Одноклітинні та Бага-токлітинні.
Еволюція.
Життя на Землі виникло дуже давно (приблизно 3,8 млрд. років тому). Його розвиток відбувався в певній послідовності й триває досі. Усі живі організми, у тому числі й тваринні, здатні безпе-рервно змінюватись у процесі пристосування до умов життя. Такий безперервний, необоротний процес історичного розвитку живих організмів, унаслідок якого вони змінюються, називають еволюцією. Результатом еволюції є пристосованість усіх живих організмів до умов довкілля та величезне видове розмаїття.
Еволюція живої природи тісно взаємо-пов'язана з геологічною історією Землі, кліматични-ми змінами тощо. Геологічну історію Землі поділяють на ери та періоди.