Наприкінці кожного періоду, за даними палеонто-логії (науки про викопні організми), спостерігалося вимирання багатьох груп організмів, а на початку на-ступного - бурхливе утворення нових. Ці процеси пов'язані з різкими змінами у земній корі, бо час від часу материки опускались або піднімались, а рівень Світового океану коливався. Внаслідок цього змінювалось співвідношення між площею моря та суходолу, що спричиняло зміни клімату Землі: його потепління чи похолодання. Таке чергування різних кліматичних режимів відбувалось протягом усієї історії Землі: сліди перших зледенінь знайдено в породах віком близько 3 млрд. років. Зрозуміло, що за таких обставин умови середовища існування різко змінювалися, а угруповання, які склалися раніше, руйнувались. При цьому, багато видів, які входили до їхнього складу, ви-мирали. Території зі зміненими умовами життя засе-ляли нові види, більше пристосовані до них. А з часом відбувався бурхливий розвиток нових угруповань.

Історія життя на Землі охоплює п'ять ер: архейсь-ку (почалася 3,8 млрд. років тому, тривала 1,3 млрд. років), протерозойську (почалася 2,5 млрд. років то-му, тривала 1,9 млрд. років), палеозойську (почалася 600 млн. років тому, тривала 350 млн. років), мезо-зойську (почалася 250 млн. років тому, тривала 180 млн. років) та кайнозойську (розпочалася 70 млн. років тому, триває і досі). У свою чергу, кожну еру поділяють на менш тривалі проміжки - періоди.

В архейську еру сформувалися оке-ани та суходіл. У цей час виникло життя: з'явилися морські прокаріоти - бактерії та ціанобактерії.

У протерозойську еру з'явилися еукаріоти (ядерні організми): рослини, гриби, тварини. З колоніальних джгутикових (найпростіші) розвинулися багатоклі-тинні тварини. Зокрема, наприкінці ери з'явилися кишковопорожнинні: поодинокі поліпи і медузи з променевою симетрією, а також червоподібні орга-нізми з двобічною симетрією, серед яких були несегментовані й сегментовані види. Життя існувало вик-лючно на мілководдях океанів.

Впродовж палеозойської ери ви-никли всі типи та більшість класів тварин, життя опа-нувало не тільки водойми, а й суходіл. Тоді ж виник-ло багато груп тварин, які мали скелет або захисні че-репашки (зокрема, членистоногі та молюски), а та-кож перші хордові, які нагадували сучасних ланцет-ників. Дещо згодом з'явилися перші безщелепні хре-бетні, або щиткові. Вони мали внутрішній хрящовий скелет, обтічну рибоподібну форму тіла і непарні плавці, їхнє тіло було вкрите кістковими лусками, які могли зростатися між собою в кісткові захисні щитки. Тоді ж утворилися постійні прісні водойми, які з часом заселили живі організми.

Згодом від деяких безщелепних утворилися перші морські риби. У них передні зяберні дуги перетвори-лися на щелепи, що слугували для захоплення здо-бичі, а з кісткових лусок розвинулися зуби. У риб сформувалися парні (грудні й черевні) плавці та відповідні пояси кінцівок, до яких прикріплюються м'язи, які рухають парні плавці. По берегах прісних водойм сформувалися перші наземні угруповання ор-ганізмів. Вони складалися переважно з вищих споро-вих рослин (мохів, папоротей, хвощів, плаунів). З тварин на той час суходіл заселили кільчасті черви, скорпіони, кліщі й павуки.

Прісні водойми палеозойської ери були завалені рештками рослин, що розкладалися, тому кисню в них було обмаль. Як пристосування до таких умов життя в певних груп риб (кистеперих та дводишних) утворилися додаткові органи дихання - плавальний міхур і легені. Деякі кистепері у пошуках здобичі перейшли до мешкання у вологих навколоводних на-земних екосистемах. Саме кистепері дали початок першим наземним хребетним тваринам - земно-водним.

Важливі події відбувалися протягом кам'яно-вугільного періоду (друга половина палеозойської ери). Це був один з найтепліших періодів в історії Землі. Внаслідок опускання суходолу утворилося ба-гато мілководних морів, а неоглядні рівнини були вкриті заболоченими лісами, в яких росли різні вищі спорові рослини. На суходолі мешкали різноманітні земноводні, від яких походять перші плазуни. Одні з них стали предками сучасних рядів плазунів, інші - звіроподібні - згодом дали початок першим ссавцям. У кам'яновугільний період з'являються і комахи. При цьому деякі бабки того часу сягали до 1 м у роз-масі крил.

Мезо-зойська ера характеризувалася пануванням у назем-них екосистемах різноманітних плазунів і комах. У цю еру з'являються птахи і ссавці; на початку ери -черепахи, крокодили, лускаті (ящірки) та викопна група плазунів - динозаври. З часом дино-заври досягли значного видового різноманіття і пере-важали в наземних угрупованнях протягом мезо-зойської ери. У морях мешкали схожі на дельфінів хижі іхтіозаври та плезіозаври з вкороченим тулубом, ластами замість ніг і довгою шиєю.

У звірозубих - особливої групи звіроподібних ящерів - зуби були диференційовані на різці, ікла та кутні, а ноги розташовані під тулубом, як і в ссавців. Вважають, що від звірозубих походять перші ссавці. Вони були невеликих розмірів (завдовжки до 10-15 см).

У середині мезозойської ери (юрський період), внаслідок пристосування до прохолодного клімату, тіло більшості плазунів було вкрите шерстю чи пір'ям. Вважають, що більшість динозаврів та літа-ючі ящери (птерозаври) були теплокровними. Ви-копні плазуни - безпосередні предки сучасних пта-хів - невідомі. Але, на думку вчених, птахи походять від вкритих пір'ям плазунів, в яких передні кінцівки перетворилися на крила та виникли й інші пристосу-вання до польоту. Так, птахів нагадує археоптерикс, який міг планерувати з гілки на гілку.

Завершальний період мезозойської ери - крейдя-ний - дістав свою назву завдяки інтенсивному відкла-денню крейди. Ці поклади утворилися з безлічі чере-пашок форамініфер, які мешкали в морях того періоду. В середині періоду з'явилися покритонасінні рослини, багато з яких запилювали комахи. Саме це і спричинило бурхливий розвиток цих тварин, а також рослиноїдних безхребетних і хребетних