Круглі черви: класифікація, паразити людини, тварин і рослин.

План

Загальна характеристика круглих червів.

Круглі черви та їхня класифікація.

Круглі черви - паразити людини, тварин і рослин.

Найвідоміші представники круглих червів.

Поширення круглих червів.

Висновки.

Література

Загальна характеристика. Круглі черви живуть у морях, прісних водоймах і грунті. Серед них багато видів, які вражають тканини і органи не лише різних тварин і людини, а й рослин. Встановлено, що на планеті немає таких біотопів, де б не було представників типу круглих червів. Це один із найчисленніших типів тваринного світу, що охоплює понад 500 тис. видів. Довжина представників різних видів коливається від 1 мм до 1 м, а іноді й більше.

Тіло круглих червів несегментоване, має білатеральну симетрію. На поперечному розрізі має форму крута, звідси й назва типу. Стінка тіла складається з шкірном'язоваго мішка, вкритого кутикулою, у зв'язку з чим для круглих червів характерне линяння. Внутрішні органи розміщені в первинній порожнині тіла, яка заповнена рідиною. Рідина містить отруйні речовини і перебуває в порожнині тіла під певним тиском, що разом з міцними покривами утворює так званий гідростатичний скелет. Первинна порожнина виконує захисну і транспортну функції. Первинна порожнина круглих червів, поява у них задньої кишки й анального отвору є ароморфозами.

Видільна система круглих червів представлена однієюдвома одноклітинними шкірними залозами, від яких відходять два бокових канали. Ззаду вони закінчуються сліпо, а в передній частині зливаються в один канал, що відкривається назовні порою позаду "губ". Функцію виділення виконують також особливі фагоцитарні клітини, розміщені по ходу видільних каналів. У них нагромаджуються нерозчинні продукти дисиміляції і чужорідні тіла, що потрапляють у порожнину тіла.

Центральна нервова система представлена навкологлотковим нервовим кільцем і стовбурами, що відходять від кільця. Органи чуття розвинені слабко. Є органи дотику й хімічного чуття. У вільноіснуючих круглих червів є світлочутливі вічка.

Травна система починається ротовим і закінчується задньопрохідним отворами. Вона складається з передньої, середньої і задньої кишок.

Більшість форм круглих червів роздільностатеві.

Дихальної і кровоносної систем немає. Вільноіснуючі форми дихають всією поверхнею тіла, а паразити — анаеробно.

До типу Первиннопорожнинних відносять кілька класів. Основним з них є клас Нематоди, до якого поряд з вільноіснуючими належать усі види, що паразитують в організмі людини й тварин.

Клас Круглі черви, або Нематоди

Найпоширенішими представниками класу є аскарида людська і гострик.

Аскарида людська (мал. 80, див. мал. 81) живе лише в тонкій кишці людини. Тіло цього паразита має веретеноподібну форму із загостреними кінцями. Воно вкрите щільною ектодермальною оболонкою (кутикулою), яка має 10 шарів. Ця оболонка виконує функцію зовнішнього скелета і захищає паразита від механічних і хімічних впливів. Під кутикулою розміщений шар гіподерми, що складається із суцільної маси цитоплазми з вакуолями і ядрами. Цей шар не пропускає шкідливі для аскариди речовини. Мускулатура розміщена під гіподермою. Окремі клітини згруповані в 4 тяжі поздовжніх м'язів, які відділені один від одного валиками гіподерми. Статевозрілі самці досягають у довжину 15—25 см, а самки — до 40 см. Хвостовий кінець у самки прямий, а в самця загнутий на черевний бік. Яйця аскариди мають овальну форму і вкриті товстою багатошаровою оболонкою. У самки є два яєчники, а в самця один сім'яник. Органів прикріплення у аскарид немає. Вони утримуються в кишках людини завдяки постійному рухові назустріч їжі, яка сюди надходить. Хвилеподібні рухи аскариди здійснюються за допомогою 4 пучків м'язів (згинання) та гідростатичного скелета (розгинання). Гідроскелет утворений кутикулою і рідиною в первинній порожнині тіла, яка перебуває там під тиском.

Щодоби самка виділяє понад 200 тис. яєць. Потрапивши в зовнішнє середовище з фекаліями, запліднені яйця починають розвиватися за наявності сприятливих умов (вільний кисень, вологість і температура). За оптимальної температури (24—25 °С) в яйцях аскариди через 2—3 тижні розвиваються рухливі личинки, які в грунті можуть виживати до 10 років і більше.

Зараження людей аскаридами відбувається зазвичай у разі вживання овочів, ягід (садової суниці, полуниці), фруктів, зелені, забруднених яйцями паразита з дозрілими личинками. Забруднення овочів і ягід яйцями гельмінтів найчастіше відбувається при удобрюванні грунту городів, садів і ягідників не знезараженими людськими фекаліями. Личинки звільняються від оболонок яйця в тонкій кишці, проникають у слизову оболонку і мігрують по кровоносній системі, проходячи через печінку, праве передсердя й шлуночок, потрапляють у легені. Тут вони з капілярів проникають у легеневі альвеоли, бронхи й трахею. Піднявшись у глотку, вони знову проковтуються разом із слиною і потрапляють до шлунка й кишок, де остаточно оселяються і перетворюються на статевозрілі особини. Від моменту зараження до повторного проковтування аскариди минає близько 2,5 місяця, при цьому личинки ростуть і линяють. Увесь цикл розвитку аскариди відбувається в одного хазяїна (див. мал. 80). Тривалість життя аскариди становить 11—12 місяців.

Аскарида є найпоширенішим паразитом людини. Особливо часто вона трапляється у дітей. В Україні паразит частіше вражає людей у північній і північнозахідній частинах республіки, у південних і південносхідних районах аскариди зустрічаються рідше.

Широкому розселенню паразита в північних і північнозахідних районах України сприяють оптимальні умови для розвитку й виживання яєць аскариди, а незнезаражені людські фекалії тут дуже часто використовують для удобрювання грунту.

Як личинки, так і дорослі особини аскариди негативно впливають на організм людини: мігруючі личинки травмують стінки кишок, печінку й легені; дорослі й личинкові стадії отруюють організм продуктами обміну, що викликає запаморочення, загальну слабкість, головний біль, дратівливість; дорослі аскариди