Хронічний гастрит може бути наслідок функціонального розладу шлунка з порушенням секреторної, моторної функції і появи морфологічних змін з поступовою атрофією залоз шлунка.

Неабияке значення має спадкова схильність. При хронічному гастриті відмічаються гіперемія, набухання та набряк слизової оболонки, зміни епітелію і залозистої тканини.

Хронічне запалення слизової оболонки шлунка, яке характеризується порушенням фізіологічної регенерації залозистого епітелію і розвитком внаслідок цього його атрофії, що веде до розладів секреторної, моторної і інкреторної функцій шлунка.

Хронічний гастрит - поліетіологічне захворювання, котре виникає під впливом як екзогенних, так і ендогенних чинників.

До екзогенних належать порушення харчування, куріння, вживання алкоголю, нервово-психічні стреси, професійні шкідливості, безконтрольний прийом ліків.

Ендогенними етіологічними факторами є хронічні інфекції, захворювання нервової та ендокринної систем, серцева, дихальна, ниркова недостатність.

Виразка шлунка.

На основі проведених нами досліджень визначено низку факторів, що сприяють виникненню виразки шлунка. До них належать спадково-конституціональні фактори, нервово-психічне перевантаження, неправильне харчування, шкідливі звички та ін. Розвиток виразкової хво-роби можуть спричинити деякі препарати (передусім нестероїдні протизапальні препарати).

Реалізуючими факторами захворювання є: 1) порушенні гуморальних і нейрогуморальних механізмів, які регулюють процеси травлення і репродукцію тканин; 2) розлади місце-вих механізмів травлення; 3) зміни структури слизової обо-лонки шлунка і дванадцятипалої кишки.

Порушення режиму харчування, переважання в харчовому раціоні легкозасвоюваних вуглеводів, надмірне вживання їжі що важко і довго перетравлюється, спричинюють гіперсекрецію, а за наявності інших факторів — утворення виразки. Негативно впливають на слизову оболонку шлунка алкоголь, нікотин, міцний чай і кава. Алкоголь стимулює кислотоутворюючу функцію шлунка , в результаті чого посилюються агресивні властивості шлункового соку, порушує захисні властивості слизової оболонки шлунка. Також при тривалому вживанні спиртних напитків розвивається хронічний гастрит , швидко знижується регенераці слизової оболонки . Ніко-тин звужує судини шлунка, збільшує концентрацію пепсину і знижує тиск у воротарі, пригнічує секрецію гідрокарбонатів підшлунковою залозою, порушує синтез простагландинів і ут-ворення захисного слизу.

Також визначено , що деякі лікарські засоби можуть спричинювати ерозивно-виразкові ураження верхніх відділів травного кана-лу — симптоматичні виразки, виразкову хворобу шлунка .Багато лікарських засобів знижують вироблення слизу в шлунку , змінюють його склад , пригнічують синтез в слизовій оболонці біологічно активних речовин. Які захищають її від зовнішніх впливів. До цих препаратів насамперед нале-жать нестероїдні протизапальні засоби, ацетилсаліцилова кислота, індометацин, фенілбутазол, глюкокортикостероїди, резерпін, деякі антибіотики, тобто препарати, що їх викорис-товують для отримання гострих виразок слизової оболонки шлунка в експерименті.

Основною ланкою патогенезу виразкової хвороби є пору-шення функцій нервової системи (як ЦНС, так і вегетативної нервової системи), що виникають унаслідок дії різних чин-ників (негативні емоції, розумове чи фізичне перевантажен-ня, вісцеро-вісцеральні впливи та ін.). Виразкова хвороба є проявом дезадаптації, зриву компенсаторно-пристосувальних механізмів.

Велике значення в розвитку виразкової хвороби надають змінам активності різних біологічно активних речовин, гор-монів, катіонів та ін.

При виразковій хворобі порушується гуморальний іму-нітет, що проявляється дисбалансом імуноглобулінів, пору-шенням синтезу ІgA. Спостерігаються зміни клітинного іму-нітету.

Зменшується кількість Т-лімфоцитів у крові та порушують-ся їх функції, змінюється співвідношення Т-хелперів і Т-супресорів, що запобігають розвитку автоімунних реакцій.

Розвитку виразкової хвороби сприяють посилення агресив-них властивостей шлункового соку (кислотності, протео-літичної активності пепсиногену І і II ), що може бути гене-тично обумовлено, а також порушення ритму шлункової сек-реції, збільшення коефіцієнту агресивності пепсину. У таких випадках виразкова хвороба виникає внаслідок зниження ре-зистентності слизової оболонки шлунка .

Відзначена ,також, роль мікробів Helicobacter pylori у виникненні виразкової хвороби. Про це свідчить виявлення даних мікробів в слизовій оболонці шлунка при виразці шлунка.

Визначено варіанти перебігу виразкової хвороби , які характеризуються відповідними ознаками.

Легкий перебіг: загострення не частіше ніж 1 раз в 1—2 роки, клінічні прояви виражені нерізко, легко піддаються лікуванню, працездатність під час ремісії збереже-на повністю.

Перебіг середньої важкості: загострення 1—2 рази на рік, виражені клінічні прояви, які вимагають тривалого лікування в стаціонарі, у патологічний процес залучаються інші органи травлення, ремісія впродовж тривалого часу неповна — зали-шаються ті чи інші прояви захворювання, працездатність не-рідко обмежена.

Важкий перебіг: функціональні розлади і відповідні клінічні прояви різко виражені, погано піддаються консервативному лікуванню, часто спостерігаються різні ус-кладнення, стійкої ремісії не буває, працездатність значно знижена, за неефективності терапевтичного лікування пока-зане хірургічне втручання.

Якщо загострення виразкової хвороби буває до 1 разу на рік або 1 раз у 2—3 роки, і в анамнезі хвороби є дані про пер-форацію виразки чи кровотечу, перебіг захворювання вважа-ють не легким, а середньоважким. Повторні кровотечі свід-чать про важкий перебіг виразкової хвороби. Для важкого пе-ребігу виразкової хвороби характерні такі ускладнення, як пе-нетрація, малігнізація, стеноз вихідного відділу шлунка чи дванадцятипалої кишки.

При визначенні ступеня важкості захворювання основну увагу приділяють його перебігу впродовж останніх 6 місяців.

Біль при виразковій хворобі тісно пов'язаний з прийманням їжі. Буває нічний, голодний біль, біль натще, ранній (через 20— 30 хв після їди) і пізній (через 1,5—2 год після їди — на висоті травлення) біль. Після блювання, вживання їжі, горілки, засто-сування антацидів, міогенних спазмолітиків, холінолітиків біль у хворих на виразкову хворобу зменшується чи зовсім зникає.

При локалізації виразки на малій кривині шлунка виникає несильний ниючий біль у надчеревній ділянці чи зліва від се-рединної лінії через