ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………...………3

Розділ І. Огляд літератури………………………………………...………………..4

Розділ ІІ. Методи досліджень і матеріали …….18

2.1. Гістологічний метод …….18

2.2. Мікроскопічний та макроскопічний методи …….20

Розділ ІІІ. Результати досліджень та їх обговорення …………..………...…....22

3.1. Характеристика структурно-функціональних особливостей зубоще-лепної системи у риб,зумовлених способом живлення…….………...22

3.2 Характеристика структурно-функціональних особливостей зубощелеп-ної системи у ссавців,зумовлених способом живлення………………24

3.3 Характеристика структурно-функціональних особливостей зубоще-лепної системи у людини,зумовлених способом живлення ………....28

Висновки ……..33

Список використаної літератури …….34

Додатки ……..36

ВСТУП

Актуальність теми:

Мета і задачі досліджень:

Метою стало вияснення закономірних змін з боку зубощелепної системи ссавців та риб на різних етапах онтогенезу.

Об’єктом дослідження роботи є зубощелепна система у хребетних.

Завдання:

Вивчити характеристику структурно-функціональних особливостей зубощелепної системи у хрящових риб,зумовлених способом живлення.

Вивчити характеристику структурно-функціональних особливостей зубощелепної системи у ссавців,зумовлених способом живлення.

Вивчити характеристику структурно-функціональних особливостей зубощелепної системи у людини,зумовлених способом живлення.

Наукова новизна одержаних результатів:

Під впливом порівняльно-анатомічних досліджень набули розвитку гістологічні, мікро та макрометоди. А також проведення різних методик, які допомогли глибше зрозуміти структурно-функціональні особливості зубощелепної системи у різних представників хребетних та науково обґрунтовують диференціальні паралелі між ними.

Практичне значення одержаних результатів:

Знання закономірних змін в структурі зубощелепної системи та їх обговорення допоможе краще засвоїти особливості формування цієї системи в різних представників хребетних та поповнити знання в даній науці.

Матеріали дослідження можуть бути використані у навчальних цілях, а також в рамках викладання біології в середній школі.

РОЗДІЛ І

ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

Думка, що зуби є похідними шкіри (покривних скелетних утво-рень) науково обґрунтована і не викликає заперечень. Не дивля-чись на генетичний зв'язок з зовнішніми покривами, зуби стали такими, тобто зубами, завдяки тому, що частина цих покривних елементів ввійшла до складу ротової порожнини. Подальша еволю-ційна доля ектодермальних і ентодермальних елементів ротової по-рожнини реалізовувалася під взаємним впливом і під впливом пе-ребудов вісцерального скелету. Диференціації зубів, без сумніву, сприяло утворення щелеп, зміни в їжодобувній поведінці, про-гресивні зміни в травній системі.[17]

Вперше зуби з'являються у риб. Скоріше за все час їх появи, в історичному аспекті, співпадає з розвитком щелеп. Останнє підтверджується тим, що як у сучасних, так і викопних нижчих хордових і безщелепних зуби невідомі. Круглороті, як і личинки безхвостих амфібій мають певні аналоги зубів — це рогові утворення, схожі з зубами, але відрізняються від останніх і за похо-дженням і за будовою.[13]

В процесі еволюції зуби відбулися внаслідок видозміни луски, що покривала тіло далеких предків хребетних тварин, що мешкали у воді. Форма зубів у різних сучасних тварин відрізняється; так, найбільш проста, конічна, форма зубів - у риб; найбільш складна - у ссавців, у круглоротих чітко розрізняються окремі групи зубів: різці, ікла, корінні зуби. Різці найбільш розвинені у гризунів; ікла - у хижих тварин, часто ікла є ознакою чоловічої статі, наприклад, ікла у кабана, моржа, бивні у слона. У травоїдних тварин особливо розвинені корінні зуби. У людиноподібних мавп кількість і форма зубів такі ж, як у людини.

Розвиток зубів в ембріогенезі нижчих хребетних майже не вивчено, практично всі знання про ембріогенез зубів отримані на сса-вцях. Закладка зубів в ембріогенезі починається впинанням ектодерми навпроти щелеп. Це впинання згодом перетворюється в суцільну зубну пластинку, яка лежить вподовж всієї шелепи. В зубній пластині розвиваються окремі зубні початки.

Згодом, після формування зубних початків, зубна пластинка редукується, закладки зубів лежать тепер в тілі щелепи, їх з'єднує тяж ущільненої тканини, яка мабуть включає в себе частину тканини зубної пластинки. На користь останнього свідчить те, що описаний тяж має важливе значення для зміни зубів. Встановлено, що у нищих хребетних, у яких має місце багаторазова зміна зубів протягом всього життя, матеріал зачатків не використовується повністю для формування зубів. В даному випадку зубні зачатки залишаються, глибоко в тілі щелепи, а зуби, які змінюють один другого, утворюються лише із фрагментів зубних зачатків, які відпупковуються від них і поступово переміщуються на поверхню щелепи. Ці зубні пупки мають форму ковпачка або чашечки, відкритої в бік основи майбутнього зуба і визначають форму його коронки. На увігнутій поверхні ковпачка розташовані спеціальні клітини — амелобласти, які секретують емаль, тому такий зубний пупок називають емалевим органом всередині пупка накопичуються мезенхімні клітини, походженням із нервового гребінця, із яких утворюються одонтобластци. Із мезенхімних клітин утворюється і пульпа ембріонального зуба зубний сосочок (Раpilla dentis), в пульпу вростають судини і нерви. Одонтобласти під впливом емалевого органа починають продукувати і відкладати дентин. Дентин є основним матеріалом, із якого побудовані зуби, і надає їм завершену форму. Коли зуб приймає завершену форму, він наближається до поверхні щелепи і врешті прорізається», займаючи своє робоче положення. У представників хребетних з безперервною зміною зубів, функціонуючі зуби в кінці кінців підлягають резорбції у своєї основи і випадають. В цей же час із матеріалу цього ж зубного зачатка формується один або декілька наступних пупків, які по черзі проходять вище описаний шлях і замінюють зуб, який випав.[19]

У загальних рисах описаний розвиток зубів характерний і для хребетних з одноразовою зміною зубів. Тільки у останніх (це переважно ссавці) із зубної пластинки утворюється два зачатки зубів — молочних і постійних. Таким чином, ембріональний розвиток зубів підтверджує уявлення про їх генетичний зв'язок з ектодермою; це уявлення не вступає в протиріччя з даними по філогенетичному походженню зубів.

Давно біологи звертали увагу, що зуби і шкіряні зубчики акул схожі за своєю природою і є, очевидно, гомологічними утвореннями. Шкіра, яка покриває тіло