Щоб укріпити емаль, удома застосовують місцеві ремінералізуючі розчини, які може порадити лікар. А сам він в умовах клініки регулярно оброблятиме зуби препаратами фтору або срібла. Таке лікування здатне навіть зупинити вогнища карієсу, що вже намітилися, оскільки тканини зуба ущільнюються. Якщо карієс молочних зубів все ж таки доводиться лікувати, то стоматологи застосовують щадні методи обробки дірки в зубі. Наприклад, хіміко-механічний, коли уражена карієсом частина зуба розм'якшується спеціальним гелем, а потім просто вискрібається і пломбується. У п'ять-шість років молочні зуби зміняться на постійні, спочатку з'являться перші моляри, за ними нижні і верхні різці, і зміна зубів продовжиться до 9-12 років. Постійні зуби, зростаючи, руйнують коріння молочних зубів, розхитують їх до тих пір, поки вони зовсім не випадуть. Але спочатку, перед появою постійних зубів щелепа почне рости, що виявиться у виникненні проміжків між зубами. Це означає, що для нових зубів буде достатньо місця. Якщо ж молочні зуби і в 6 років стоять тісно, суцільною стіною, це говорить про недорозвинення щелепи і про те, що швидше за все постійні зуби полізли криво і навскіс. Тому в 7 років корисно побувати у фахівця з виправлення прикусу, щоб можна було своєчасно скоректувати можливе неправильне положення зубів.

Захворювання зубів можуть виникати від дії на них несприятливих чинників, в результаті захворювань внутрішніх органів і систем організму і бути природженими. Хворі зуби можуть служити осередком інфекції і привести до важких порушень діяльності шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної системи, нирок, суглобів. Найбільш поширеними поразками зубів є: Зубний камінь, Карієс зубів, Пульпіт, Періодонтит і ін.

Серед аномалій зубощелепної системи у дітей часто спостерігаються аномалії положення окремих зубів (від 15 до 88%). Визначення значущості аномалій положення окремих зубів в розвитку локальних пародонтальних захворювань має дуже важливе значення. стан зубощелепної системи у дітей з аномаліями прикусу, особливо аномаліями положення окремих зубів при вторинній адентії значно ускладнюється. Аномалії розвитку доповнюються різними деформаціями і травматичними нашаруваннями. Травматичні вузли часто поєднуються з феноменом Попова, а з віком підвищується розповсюдженість і інтенсивність захворювання. Багато робіт присвячено лікуванню аномалійно - розсташованих окремих зубів.

Серед патологічних станів зубощелепної системи вельми часто спостерігається глибоке різцеве перекриття, яке з віком ускладнюється патологічною стираємістю твердих тканин, появою рухливості зубів і хронічним гінгівітом. Поєднання глибокого різцевого з частковими дефектами зубних рядів утрудняє і часто робить протезування неможливим. Опубліковані роботи по лікуванню глибокого різцевого перекриття, стосуються, головним чином, дитячого і юнацького віку. Вивчення глибокого різцевого перекриття у дорослих проводилося при часткових дефектах в зубних рядах, у зв'язку з прагненням до раціонального протезування . Дорослі, з глибоким різцевим перекриттям, часто страждають від хронічного гінгівіту, прогресуючої стираємості і рухливості зубів, при яких консервативне лікування не приводить до одужання.

У багатьох дітей зуби починають прорізатись тільки до року - це не страшно. Також немає причин для неспокою, якщо першими з'явилися не нижні різці. Для прорізання молочних зубів важлива лише їх наявність до 2-3 років. Саме у цьому віці варто запланувати перший візит до дитячого стоматолога. А вже після року для молочних зубів повинна з'явитися перша повноцінна зубна щітка, але для дітей - з короткою м'якою щетиною. Тоді ж починається і навчання чищенню зубів - малюк, копіюючи своїх батьків, намагатиметься чистити зуби. Тим більше, якщо полюбить свою кольорову красиву щітку і смачну зубну пасту.

У стариків з віком властивості тканин зуба змінюються. На жувальній поверхні зуба частково стираються емаль і дентин. У складі емалі, дентину та цементу дещо зменшується вміст органічних складників і зростає вміст неорганічних. Спостерігаються зростання кількості цементу на корені зуба, атрофія пульпи внаслідок погіршення трофіки. Дентинобласти перетворюються у дентиноцити, процес новоутворення дентину припиняється. Емаль після пошкодження не відновлюється. В результаті цього з боку пульпи зуба в ділянці пошкодження нашаровується вторинний дентин. Цемент зуба регенерує погано.

З врахуванням вищенаведеного вбачається, що у зрілому віці зуби втрачають свою здатність, що призводить до їх випадання, внаслідок чого людина зобов'язана користуватися протезами.

ВИСНОВКИ

Отже, усі зуби у земноводних однакові й призначені лише для утриму-вання їжі.

Жуйні тварини для скубання трави виробили спеціальні пристосування. Різці у них дуже змінені, або втрачені. Такі представники, як корова, барани, олені втратили верхні різці, але зберегли нижні для пережовування своєї їжі.

У хижих ссавців зубна система дещо змінена, на відміну від травоїдних. У них найбільш розвинуті ікла, для здобуття своєї здобичі. До таких відносяться родини котячі та псові.

Кожній людині властиві індивідуальні форми зубів, відповідно формі овалу особи, що має важливе значення в протезуванні і судово-медичній практиці.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Сапин М.Р. Анатомия человека. / М.: Медицина // М.Р. Сапин, 2000. - Т. 1,2. с.14-27

2. Воскресенский О. Н. Бобырев В. Н. Бионтиоксиданти-облиатние фактори питання // Вопрос медицинской химии, 1992,-Т,38,Ж. с.21-25.

3. Авцин А.П. Микроелементозы человека. Етиология, классификация. Органопаталогия./ М.:Медицина // А.П. Авцин, А.А. Жаворонков, М. А.Рут, Л.С.