Кишкові палички синтезують 9 різних вітамінів: В1, В2, В6, біотін, пантенову, нікотинову, фолієву кислоту, В12 і вітамін К. Продукти життєдіяльності мікробів мають регулюючу нервову систему. Стимулюють нашу нервову систему.

Для нормальної життєдіяльності мікроорганізмів необхідна—слабокисле середовище, травні волокна.

Кишкові палички синтезують вітамін групи В, які виконують роль технічного нагляду, попереджуючи безконтрольний ріст тканин, підтримують імунітет, тобто здійснюють протираковий захист.При житті білка в товстому кишечнику утворюється метан, який регулює вітамін групи В.

Доктор Герзон заявив, що рак—це помста природи за неправильно з’їджену їжу.

5. Теплоутворення в товстому кишечнику.

Функція недавно відкрита сучасною наукою, але відома древнім мудрецям.

21

Товста кишка—є своєрідною пічкою, яка зігріває не тільки всі органи черевної порожнини, але ввесь організм. Тому, що підслизний шар кишечника являється найбільшим вмістилищем кровоносних судин, а отже і крові.

Мікроорганізми в товстому кишечнику, розвиваючись виділяють енергію у вигляді тепла, яке гріє венозну кров і близько лежачі внутрішні органи. Природа товстого кишечника таким чином недаремна, така конфігурація і розміщення його сприяє найкращому обігріванню черевних органів, крові і лімфи. Жирова тканина, що сполучає кишечник, служить своєрідною тепловою ізоляцією, попереджує втрату тепла, через передню стінку живота і боки, з-за спини з м'язами, знизу—кістки тазу , вони являються опорою і каркасом. Товстий кишечник, як обігрівач крові.

6. Енергоутворююча функція товстої кишки

Мікроби, як і люба жива істота має навколо себе свічення—біоплазму, яка заряжає воду і електроліти, що всмоктуються в товстій кишці. Електроліти—це

одні з найкращих акумоляторів і переносників енергії. 7.Акамулююча система товстої кишки.

Кожна ділянка товстої кишки стимулює визначені організми (роль мікроорганізмів).

8. Знешкоджуюча функція товстої кишки.

22

Товста кишка (intestinum crassum)--частина травної трубки, яка забезпечує формування і виведення калових мас.

Слизова оболонка товстої кишки утворена одношаровим
циліндричним епітелієм, сполучнотканинною власною пластинкою та
побудованою з гладкої м'язової тканини м'язовою пластинкою.
Особливістю рельєфу слизової оболонки товстої кишки є наявність
великої кількості крипт і відсутність ворсинок. Переважну більшість
клітин епітеліального пласта слизової оболонки товстої кишки
становлять келихоподібні клітини, значно менше тут стовпчастих
епітеліоцитів з посмугованою облямівкою та ендокриноцитів,
Келихоподібні клітини продукують велику кількість слизу, який
обволікає поверхню слизової оболонки , і , змішуючись з

неперетравленими частинками їжі, сприяє проходженню калових мас у каудальному напрямі. Біля основи крипт розміщені не диференційовані клітини, у результаті проліферації яких здійснюється фізіологічна регенерація епітелію. Інколи у криптах можуть траплятися клітини Панета. Названі клітинні популяції суттєво не відрізняються від аналогічних клітинних елементів тонкої кишки.

У пухкій сполучній тканині власної пластинки сливової оболонки є значні скупчення лімфоцитів. Останні утворюють великі поодинокі лімфатичні фолікули, які можуть проникати через м’язову пластинку слизової оболонки і зливатись з аналогічними утворами підслизової основи. Скупчення дисоційованих лімфоцитів і лімфатичних фолікулів стінки травної трубки вважають аналогом бурси Фабриціуса птахів, відповідальними за дозрівання і набуття імунної компетенції

В-лімфоцитів.

Особливо багато лімфатичних фолікулів у стінці червоподібного відростка, який у зв’язку з високою насиченістю лімфоїдними елементами інколи називають ще мигдаликом черевної порожнини. Епітелій слизової оболонки червоподібного відростка — одношаровий

23

призматичний, інфільтрований лімфоцитами, з невеликим вмістом келихоподібних клітин. У його складі є велика кількість клітин Панета і кишкових ендокриноцитів. В останніх синтезується основна частка ендогенних серотоніну і мелатоніну організму. Цим фактом, а також високим вмістом лімфоїдних елементів, очевидно, пояснюється важливе місце, яке займає червоподібний відросток у системі імунного захисту

організму людини.

М'язова пластинка слизової оболонки товстої кишки утворена двома шарами гладких міозитів: внутрішнім циркулярним і зовнішнім косоповздовжнім. М'язова пластинка слизової оболонки у різних відділах товстої кишки має неоднаковий розвиток: у червоподібному відростку, наприклад, вона розвинена слабо. Підслизова товстої кишки утворена пухкою сполучною тканиною, у якій є скупчення жирових клітин, а також значна кількість лімфатичних фолікулі. У підслизовій основі розміщені судинно-нервові сплетення.

М'язова оболонка товстої кишки утворена двома шарами гладких міозитів: внутрішнім циркулярним і зовнішнім поздовжнім,між якими залягають прошарки пухкої сполучної тканини.В ободовій кишці зовнішній шар гладких міоцитів не суцільний, а утворює три поздовжні стрічки. Скорочення окремих сегментів внутрішнього циркулярного шару гладких міозитів м'язової оболонки забезпечує утворення поперечних складок стінки товстої кишки. Зовнішня оболонка переважної більшості товстої кишки—серозна; у каудальній частині прямої кишки серозна оболонка переходить в адвентиційну. Серозна оболонка окремих ділянок товстої кишки утворює пальцеподібні вирости, заповнені жировою клітковиною.

Пряма кишка має ряд особливостей будови, які слід розглянути більш детально. У ній розрізняють верхню (тазову) і нижню (анальну) частини, які відокремлені одна від одної поперечними складками. У формуванні останніх беруть участь підслизова основа і внутрішній

24

циркулярний шар м'язової оболонки. Слизова оболонка верхньої частини прямої кишки вкрита одношаровим кубічним епітелієм, який формує численні глибокі крипти. Слизову оболонку анальної частини прямої кишки складають три відмінних за будовою зони : стовпчаста, проміжна та шкірна. Стовпчаста зона вкрита багатошаровим