Курсова робота з аптечної технології ліків на тему : «Застосування лікарських і допоміжних речовин в аптечній технології лікарських засобів. Камфора.»

З М І С Т

І. Вступ…………………………………………………………………3 - 4

ІІ. Огляд літератури:

Джерела отримання камфори…………………………………..5 - 12

Фізико-хімічна характеристика, аналітично-нормативна доку-

ментація, що характеризує якість лікарської сировини ……...13 - 14

Фармакопейні і мануальні лікарські форми, що вміщують

камфору ………………………………………………………….15 - 17

Екстемпоральна рецептура ……………………………………..18 - 20

Аналіз рецептури аптек …………………………………………21 - 28

ІІІ. Висновки… …………………………………………………………29 - 30

Список використаних літературних джерел ……………………...31

Додатки ……………………………………………………………...32 - 38

І. Вступ

Реалізація в Україні конституційних гарантій щодо забезпечення основними лікарськими засобами , які задовольняють потреби охорони здоров’я більшості населення в необхідних обсягах і за цінами, доступними як для окремих громадян, так і суспільства в цілому, потребує збереження внутрішнього фармацевтичного ринку України і зміцнення на ньому конкурентних позицій вітчизняних фармвиробників. Ефективність функціонування кожного підприємства в ринковій економіці, перспективи його розвитку, в першу чергу, визначаються можливістю випускати конкурентоспроможну продукцію. При цьому слід враховувати, що у фармації існують високі вимоги до якості продукції, жорстка система внутрішнього та зовнішнього контролю та інші обмежуючі фактори. Для подолання цих проблем необхідна активізація інноваційно-інвестиційної діяльності українських хіміко-фармацевтичних підприємств.

Але науково-технічний розвиток підприємств завжди супроводжується зростанням витрат, пов’язаних із розробкою та впровадженням у виробництво нових ЛЗ, удосконаленням технологій та умов їх виготовлення. Це, в свою чергу, обумовлює необхідність підвищення цін на них з тим, щоб підприємства мали змогу відшкодовувати підвищені витрати і забезпечувати накопичення власних фінансових ресурсів, потрібних для їх подальшого розвитку.

З іншого боку, фармацевтична промисловість виробляє продукцію високої соціальної значущості і тому, більш ніж інші галузі, вона повинна орієнтуватися на принципи соціально-етичного маркетингу і забезпечення доступності цін на лікарські засоби.

Як свідчить медична статистика, сьогодні є досить поширеними хвороби дихальної системи ( бронхіти, астма), нервової системи ( невралгія, безсоння, епілепсія). Особливу групу ризику становлять серцево-судинні захворювання: стенокардія, кардіосклероз, аритмія, серцева недостатність. Набирають розмаху хвороби опорно-рухового апарату такі як ревматизм, артрити різного походження, остеохондроз та ін. Все частіше набувають епідемічного характеру респіраторні вірусні інфекції.

Лікування таких недугів може супроводжуватись застосуванням як імпортних препаратів, так і вітчизняних. Проте, закордонні лікарські засоби, як правило, є досить дорогими, що в умовах кризового стану нашого суспільства робить їх недоступними для багатьох прошарків населення. Серед вітчизняних лікарських засобів, що широко використовуються при комплексній терапії вище перелічених захворювань, є камфора. Препарати камфори прості у використанні, відносно дешеві, а відтак, більш доступні.

Отже, обєктом дослідження є камфора, а мета – її використання як лікарської і допоміжної речовини в технології лікарських форм.

Реалізація поставленої мети обумовила такі завдання дослідження:

вивчення джерел отримання камфори;

аналіз фізико-хімічних властивостей камфори;

ознайомлення із фармакопейними і мануальними лікарськими формами, що вміщують камфору;

вивчення екстемпоральної рецептури;

моніторинг рецептури аптек.

ІІ. Огляд літератури

Джерела отримання камфори

А) Історія виникнення і використання камфори

Камфора входить до складу ефірних масел багатьох рослин, але практично джерелом її отримання служить тільки вічнозелене камфорне дерево, що виростає в Південно-східній Азії, на острові Тайвань і в Японії. Ефірне масло міститься у всіх частинах дерева: у листі, гілках, стовбурі, але найбільш багаті ним коріння і нижні частини стовбурів, вихід масла з яких досягає 4,5%. При низькій температурі з камфорного масла виділяються безбарвні кристали - це і є сира, неочищена камфора. Саме із-за неї красива і запашна деревина камфорного дерева замість того, щоб перетворюватися під різцем майстра в статуетки, шкатулки або інші вироби, безжально подрібнюється в тріску, з якої потім відгонять ефірне масло.

Першими навчилися видобувати і використовувати камфору для медичних цілей стародавні жителі Індії. На це указує само назва камфори, вироблювана від санскритського слова "капура", що означає "біла". Стародавні індійці були добре знайомі з цілющими властивостями камфори. З тих пір камфора залишається цінним лікарським засобом: вона збуджує центральну нервову систему, особливо дихальний і судинно-руховий центри, розширює вінцеві судини серця, покращує живлення серцевого м'яза.

Великою шаною користувалася камфора і в арабській медицині. Відомості про неї можна знайти в арабських рукописах, що відносяться до VI століття. У Європі камфора стала відома значно пізніше - тільки в епоху середньовіччя. У стародавньому світі і в середні віки камфора цінувалася мало не на вагу золота. Це були настільки рідкісні ліки, що середньовічні лікарі в своїх рецептах проти слова "камфора" додавали: "якщо можна її дістати".

Багатющими лісами камфорного дерева відвіку славився китайський острів Тайвань. Вічнозелені гіганти служили головним джерелом існування жителів острова, які здобували з них так високо ціновану в країнах Європи і Азії камфору. Здобичі камфори довгий час було підпорядковано все господарське життя острова.

Численні спроби створити промислові плантації камфорного дерева в Африці, Австралії, Південній Америці не дали результатів. Дерева приживалися і росли, але камфори в їх деревині містилося дуже мало.

Здобич камфори на Тайвані носила хижацький характер. Щорічно знищувалися сотні тисяч дерев. Деревина їх перероблялася в кустарних печах, яких на острові було більше 14000. Щоб не допустити повного знищення цінної деревної породи, довелося піти на тимчасове зменшення здобичі камфори і знищити 2500 печей. Та все ж торгівля камфорою приносила величезний дохід.

До початку XX століття єдиним постачальником камфори на світовий ринок була Японія, у володіння якої Тайвань перейшов в 1895 р., після японо-китайской війни. Всі аптеки Європи і Азії забезпечувалися японською камфорою. Попит на камфору значно зріс з появою першого пластичного