Флора околиці села Дубівці району Галицького
Зміст
Вступ…………………………………………………………………………… ..3
Розділ 1. Огляд літератури…………………………………………………….5
Розділ 2. Фізико – географічна характеристика території дослідження…. …7
2.1.Географічне положення……………………………………… ……..7
2.2.Геологічна будова…………………………………………………...7
2.3. Геоморфологія………………………………………………………..8
2.4. Водні ресурси…………………………………………………………9
2.5. Грунти…………………………………………………………………10
2.6. Клімат……………………………………………………………….. .11
2.7. Рослинний покрив…………………………………………………....12
2.8. Тваринний світ…………………………………………………….….13
Розділ 3. Методика та об’єкти досліджень…………………………………... .15
Розділ 4. Флора околиці села Дубівці району Галицького………………… ..17
4.1. Конспект флори………………………………………………………17
4.2. Систематичний аналіз………………………………………………..28
4.3. Аналіз частоти зустрічності………………………………………...33
4.4. Фітоценотичний аналіз……………………………………………...34
4.5. Можливості використання лікарських рослин…………………….35
4.6. Еколого - біологічні особливості найменш
поширених видів рослин……………………………………………42
Висновки………………………………………………………………… ……...46
Список використаної літератури……………………………………… ……….48
Додатки…………………………………………………………………………...51
Вступ
У сучасних умовах природокористування призводить до зменшення чисельності багатьох видів рослин,скорочення їх ареалу,винищування рідкісних рослин та цінних рослин. У цьому випадку мову слід вести не тільки про ті види які на сьогоднішній день знаходяться під загрозою зникнення,але і про ті поки що ніби благополучні види, місця зростання і поширення яких в результаті різнопланових і часто непередбачуваних дій людини стають практично непридатними для зростання і, особливо, поповнення їх популяцій. Разом з тим , ботаніка як фундаментальна наука , дає відповідь на запитання практики як найбільш доцільно використовувати корисні рослини чи певні ділянки рослинного покриву.
В наш час ботаніка являє собою велику багатогалузеву науку, спільне завдання якої _ різностороннє вивчення не лише окремих рослин, а і природних рослинних угруповань з яких формуються ліси , луки , степи.
Мета роботи: дослідити і вивчити структуру обсяг систематичне положення видів у флорі околиці села Дубівці.
Завдання роботи:
Опрацювати наукову літературу з даної теми.
Дати характеристику природнім умовам досліджуваної території.
Дослідити флору даної території. Скласти конспект флори. Провести аналіз флори.
Дослідити хорологію, еколого- біологічні особливості видів флори.
Обєкт дослідження: види рослин у флорі околиці села Дубівці.
Предмет дослідження: еколого – біологічні особливості, хорологія, значення видів рослин у флорі села Дубівці.
Наукова новизна: полягає в тому що на даній території ще не проводились такі дослідження по даній темі.
Розділ 1. Огляд літератури
Флору Прикарпаття вивчали в 2 етапи. Спочатку цим займалися австрійські і польські вчені, такі як Herbish F . , Pavlovski B. , Zapalowich H. Пізніше цю флору описували і українські біологи – дослідники . Серед них відзначаються працями такі вчені, як Голубець М. Л., Малиновський К. А., Ткачик М., Приходько М. М. Голубець М. Л. описав ліси Карпат, а саме природу карпатської ялини і класифікував лісові біогеоценози . Малиновський К. А. дав еколого – фітоценотично – генетичну класифікацію рослинності до субасоціацій і відмінності у книзі “ Рослинність високогір’я Українських Карпат ’’,К.: Наукова думка 1980 . Тут вказані типи ареалів та їх елементи та приналежність конкретних видів до них .
Ще один вчений, який багато написав про флору Передкарпаття є Білик Г. І. Свої положення він вклав у книгах “ Європейсько – сибірська лісостепова область” і “ Лучна рослинність Притясинської низовини” та в багатьох інших.
Серед українських біологів найбільш писав про ліси і в загальному про флору Прикарпаття Ю.Р. Шеляг – Сосонко. Він писав такі книги: “ Дубові ліси Передкарпаття України “, “ Ліси України. Їх сучасний стан ”.
Великий внесок у вивчення флори Передкарпаття зробив В. І. Геренчук, написав книгу “Природа Івано-Франківської області” . З цієї книги можна зробити висновок, що на території Передкарпаття загально зоологічний заказник “ Чорний ліс ” - це майже єдине місце, де збереглася флора широколистяних лісів дуба, бука і вільхи.
У книзі “Природно – заповідні території та об’єкти Івано-Франківської області” Приходька М. М., Парпана В. І. та ін. вказується, що територія заказника “Чорний ліс” за рельєфом поділяється на 2 частини : в північно – східній частині основного масиву рельєф дещо горбистий, що є сприятливим для росту дубово – букових лісів, решта території заказника представляє собою широке плато, що знаходиться на болотах . На території заказника протікає декілька річок, а саме: Луква, Лімниця, Рибниця та ін.
В теперішній час дослідженнями флори Передкарпаття займався біолог – викладач Львівського університету В. Ткачик, їх викладено у книзі “Флора Прикарпаття” .
Розділ 2. Фізико-географічна характеристика території дослідження
2.1. Географічне положення
Природні умови Івано-Франківської області, які являють собою сукупність складових частин географічної оболонки (літосфери, гідросфери, атмосфери і біосфери ), що визначають особливості існування живих організмів і людини, багаті і різноманітні. Вони визначаються її географічним положенням на південному заході України в межах території західного лісостепу та Українських Карпат.
Область розташована між 470 30 північної широти і 230 31 східної довготи. Площа – 13,9 тис. км2 (2,4 % площі України), населення – 1,43 млн. чоловік.
Досліджувана територія (село Дубівці) належить до району Галицького, Івано-Франківської області. Розташована на відстані 11км від райцентру і 33 км від обласного центру.
За фізико-географічним районуванням Івано-Франківської області Галицький район належить до Лісостепової зони, область Розточчя і Опілля, район Рогатинського Опілля.
За геоботанічним районуванням належить до Європейсько-Сибірської лісостепової зони, Східно-Європейської провінції, Західноукраїнської під провінції , Кременецько-Хотинського геоботанічного округу букових та дубово-букових лісів, а також до Бурштинського району грабово-дубових лісів.
2.2.Геологічна будова
Територія Івано-Франківської області входить до складу двох великих геоструктурних одиниць; Карпатської геосинклінальної області і південно-західної окраїни Руської платформи(Волино-Подільська плита).
У геологічній будові Карпатської складчастої області беруть участь інтенсивно дислоковані флішеві відклади крейди та палеогену, виявлені монотонним переверстуванням пісковиків, алевролітів і аргілітів. Давніші(юрські, тріасові, до мезозойські ) утворення виходять на поверхню тільки на півдні в Чивчинських горах.
Карпатську складчасту область від південно- західної окраїни Руської