Темно сірі опідзолені грунти мають зменшений гумусовий горизонт. У цих грунтах по профілю більше крем’янкової присипки, потужніший ілювіальний горизонт помітно зменшується верхній гумусово-ілювіальний горизонт, глибина якого не перевищує 36см. Гумусово-ілювіальний шар знаходиться на глибині 36-50см, від поверхні.

Ясно-сірі та сірі опідзолені грунти за своїми морфологічними ознаками різко відрізняються від чорноземів опідзолених та темно-сірих опідзолених. Крім того, для ясно-сірих опідзолених грунтів характерна наявність елювіального(підзолистого) прошарку, товщиною 10-20см, який залягає на глибині24-28смвід поверхні.

Ясно-сірі і сірі опідзолені грунти схильні до запливання та утворення кірки після дощів.

2.6. Клімат

Кліматичні умови дуже різноманітні. Це пояснюється не лише складністю рельєфу території(гори, височини, річкові долини), але й наявністю великих лісових масивів. У зв’язку з цим забезпеченість теплом і водою в різних районах області неоднакова.

Територія області поділена на чотири кліматичні райони:

1Наддністрянський(з підрайонами а і б).

2 Південно-східний.

3 Передгірний.

4 Гірський.

Галицький район належить до Наддністрянського району і до складу лівобережного підрайону. Цей підрайон характеризується такими показниками. Суми температур понад 10 складають 2300- 2600 , кількість опадів за цей період – 420-460 мм, а за рік – 660 – 700 мм.

Середня тривалість без морозного періоду 160-170 днів, вегетаційного – 205 днів. Весняні приморозки припиняються в середньому в третій декаді квітня, а в окремі холодні весни найпізніші приморозки можливі і в третій декаді травня. Осінні приморозки настають у третій декаді вересня.

У цьому районі часто спостерігаються м’які зими з відлигами і нестійкими сніговими покривами. Днів з сніговими покривами звичайно буває близько 100, а в малосніжні зими, з частими відлигами,не більше 50. Середня декадна висота снігового покриву становить 10-15см.

2.7.Рослинний покрив

Висотне розчленування території стало визначальним чинником значної мозаїчності екологічних умов зростання і ареалів поширення рослин.

Рослинний світ - визначається як єдність флори і рослинності.

Рослинність – це сукупність рослинних угруповань, система фітоценозів даної ділянки земельної поверхні. Характер рослинності(рослинного покриву) території залежить від еколого - географічних чинників, які діють на загально - планетарному , загальному, регіональному та місцевому рівнях.

Фітоценоз – це угрупування рослин, що пристосувалися до певних умов місцезростань у процесі еволюції і чітко відмежовані від інших угрупувань на відносно однорідній ділянці земної поверхні. Фітоценоз є, по-перше, відкритою системою в якій відбувається продукування органічних речовин, по-друге, динамічною системою, яка змінюється протягом сезону, року та більш тривалих періодів.

Трав’яна рослинність на території області представлена переважно луками – заплавами, після лісовими та високогірними.

Флора Івано - Франківщини налічує 1500 видів судинних рослин, що складає 30% судинних рослин України. У рівнинній частині області зустрічаються як лісові, так і лучно - степові види рослин.

Внаслідок антропогенного впливу на природне середовище, заготівлі лікарської сировини, збору декоративних рослин звужується ареали рослин. Тому майже третина природної флори Івано – Франківщини, тобто 418 видів, потребує повної або часткової охорони. Сюди належить ендемічні та реліктові, рідкісні та зникаючі види рослин. 162 види, що належать до 47 родин, 39 порядків та 6 класів, занесено до Червоної книги України та Європейського Червоного списку; 211 – до Регіонального Червоного списку.

2.8. Тваринний світ

Завдяки географічному положенню та специфіці природно – історичних умов, область відзначається своєрідною рідкісною фауною. Видова чисельність фауни порівняно з іншими регіонами України значно багатша. Хребетні представлені 435 видами, ссавці – 74 видами, птахи – 260 видами.

В Івано – Франківській області проживає ряд видів фауни, які перебувають під загрозою зникнення і занесені до Червоної книги України. Ці види фауни потребують систематичної роботи щодо виявлення місць їх перебування, проведення постійного спостереження за станом популяцій на наукових дослідженнях з метою розробки наукових основ їх охорони та відтворення.

Як свідчить динаміка чисельності та використання тваринного світу, за останні роки навіть при мінімальних обсягах використання поголів’я копитних кількість мисливських тварин не збільшилась, а значно впала.

У рівнинній зоні в річках Дністер, Гнила липа , Лімниця поширені такі види риб: підуст, сом, судак, харіус, марена-вусач, сазан, короп, карась.

В області є три водосховища: Бурштинське, Чечвинське, Княгиницьке, у яких вирощується риба. За останні роки відбувся спад вилову товарної риби у Бурштинському водосховищі.

Розділ 3. Методика та об'єкти дослідження

Дослідження флори околиці села Дубівці ми розпочали маршрутним методом . Попередньо почали із обстеження місцевого рельєфу даної території, яка обстежується . На даній території рельєф рівнинний. Маршрути ми прокладали за методом профільних ліній. Брали невелику ділянку по діагоналі, відмірювали 15 м і досліджували її. Складали перелік всіх видів рослин, для кожного виду вказували частоту їх зростання, яку визначали на око. Вказували і записували у зошит ті рослини, які переважали на даній території. Дослідження флори проводили ми ще також за методом пробних ділянок. Закладали ділянки 2м х 2м, пробних таких ділянок закладали не менше трьох і визначали види рослин до якої родини, роду відносяться. Для визначення видів рослин ми користувалися класифікацією Тахтаджана і використовували : “Визначник рослин України “. Також при дослідженні даної території ми збирали рослини для гербарних зразків. Визначали види рослин, що ростуть на даній території, а також поділяли їх на лікарські та декоративні.

Рясність рослин визначали двома способами:

окомірний;

метод числового підрахунку;

Також для визначення рясності видів використовували шкалу О.Друде:

Soc – рослини змикаються надземними частинами;

Cop3 – рослини дуже рясні ;

Cop2 – рослини рясні ;

Cop1 – рослини досить рясні ;

Sp – рослини рясні ;

Sol – рослини поодинокі ;

Un – одна рослина на площі виявлення .

Всі виявлені види