“Закономірності морфогенезу структурно-функціональної особливості будови скелета тулуба ”

дипломна робота для здобуття кваліфікації спеціаліст—біолог

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………..……. . 3

Розділ І. Огляд літератури………………………………………….……..……. 5

Розділ ІІ. Матеріали та методи досліджень……………………………..………17

2.1.Остеометричний метод………………………………….….……..17

Розділ ІІІ. Результати досліджень та їх обговорення……………...……..26

3.1.Структурно-функціональні особливості скелета тулуба у

земноводних на етапах онтогенезу………………….….…….26

3.2. Структурно-функціональні особливості скелета тулуба у

тварин на етапах онтогенезу………………………..…………28

3.3. Структурно-функціональні особливості скелета тулуба у

людини на етапах онтогенезу……………………..…………..31

Висновки……………………………………………………………..….………...41

Список використаної літератури……………………………..….…………42

Додатки……………………………………………………………..…….……….45

ВСТУП

Актуальність теми. Знання будови і функцій опорно-рухового апарату, зокрема , скелета тулуба потрібно для клінічних

дисциплін , які будуть вивчатись на наступних курсах

(хірургії , педіатрії ).

Добрий розвиток опорно-рухового апарату дитини має важливе значення для формування правильної постави.

Відомо , що кістки тулуба та кінцівок розвиваються із
сполучної тканини ( хрящових зачатків) , які поступово

просочуються мінеральними речовинами і солями кальцію та
фосфору. Процес скостеніння тривалий . Регулюється ріст кісток
соматотропним гормоном передньої долі гіпофіза. При його

нестачі у дитячому віці розвивається карликовість, а при надлишку— гігантизм.

Мета і задачі дослідження. Вивчення структурно-

функціональних особливостей скелета тулуба у ссавців на етапах онтогенезу.

Першими доступними методами дослідження , крім

спостережень , були анатомічні методи (anatomeo— розтинаю ) і вони відкривали пласт інформації. Порівняння організмів різних рівнів організації давало змогу спостерігати трансформацію опорно-рухового апарату в процесі історичного розвитку різних форм організмів.

Об’єктом дослідження роботи є скелет тулуба деяких ссавців.

Завдання :

Вивчити структурно-функціональні особливості скелета тулуба у людини на етапах онтогенезу.

Вивчити структурно-функціональні особливості скелета тулуба у тварини на етапах онтогенезу.

3

Вивчити структурно-функціональні особливості скелета тулуба у земноводних на етапах онтогенезу.

Наукова новизна одержаних даних . Проведені наукові
дослідження з використанням сучасних методик дослідження
допоможуть глибше зрозуміти структурно-функціональні

особливості скелета тулуба у різних представників ссавців.

Практичне значення одержаних результатів. Знання

закономірних змін в структурі скелета тулуба та їх

порівнянн у деяких хребетних допоможуть краще засвоїти і поповнити знання в даній галузі науки.

4

Розділ І

Огляд літератури

До складу осьового скелету входять: хребет, який складається із хребців; грудна клітина, утворена ребрами і грудною кісткою або грудиною (os sternum): осьова частина черепа. У ланцетника і круглоротих весь осьовий скелет представлений хордою [6].

Хорда походить із клітин хоральної мезодерми, які вдавлюються в бластулу в ділянці спинної губи бластопора, і являє собою шнур, вкритий зовні міцною оболонкою, а внутрішньо складається із клітин ендо-мезодермального походження. Хорда ланцетника, покривників має лише зовнішню еластичну оболонку. У хребетних під еластичною оболонкою розвивається ще волокниста оболонка, яка досягає значної товщини [12].

"Первозданний вигляд" у дорослих форм хорда має у покривників, ланцетника і частково у круглоротих ; у інших хребетних — лише на ранніх стадіях ембріогенезу. Як постійний орган (хоча вже і не “первозданного” вигляду) хорда функціонує у небагатьох хребетних : круглоротих, цільноголових, осетрових і дводишних риб. При цьому вона має міцну і пружну оболонку і значний внутрішній тиск — принцип, подібний до механізму створення тургору у рослин [8].

У інших хребетних хорда витісняється і заміщується хребцями, які перетягують хорду своїми тілами, а залишки хорди зберігаються між тілами хребців. В такому випадку хорда має вигляд гірлянди з пісочних годинників або чоток у деяких риб, викопних амфібій, деяких рептилій. У більшості сучасних тетрапод у дорослому стані хорда представлена тільки драглистими утвореннями, котрі зберігаються в міжхребцевих дисках. У

ссавців залишки хорди зберігаються лише в між хребцевих

5

хрящах у вигляді драглистого ядра—nucleus pulposus [5].

Хорда розташована під нервовою трубкою, вона

тягнеться від переднього кінця тіла ( від ділянки гіпофіза ) до кінчика м'ясистої частини хвоста. Функція — підтримує правильну форму тіла під час навантажень, надає пружності тілу,працюючи як елемент, який не стискується [23].

У більш просунутих груп хребетних хорда все більше
і більше заміщується тілами хребців, які розвиваються
навкруги неї , утворюючи хребетний стовп і надають
більшої міцності осьовому скелету. Паралельно іде

редукція хорди, що можна бачити у дорослих тварин.
Таким чином , хребетний стовп , або просто хребет
складаться із хребців ; різні відділи хребетного стовпа
дещо відрізняються деталями будови хребців, що їх

утворюють. Розглянемо будову хребця як структурної

одиниці хребта, а потім і хребетного стовпа в цілому [18].

Будова хребців та їх розвиток в онто- філогенезі хребетних

Структурною одиницею хребта є хребець. Типовий хребець складається з тіла, дуг, відростків. Всі чистини хребця розвиваються із склеротомів соміта. Кількість хребців дорослої особини відповідає кількості сомітів, із яких вони