поперечних відростках є суглобові ямки для з'єднання з горбиком ребра.
Крижовий відділ—4 відділ хребта, який позначається Co (coccygeus-крижовий). Хребці цього відділу називаються Vertebrae coccygeae.
Хребці крижового відділу зростаються між собою. До крижів приростають кістки тазу. Крижові хребці зрослись і утворили крижову кістку пірамідальної форми, яка основою повернута до поперекових хребців.
Куприковий відділ—5 відділ хребта, який позначається Со (соссуgeae—куприк ). Хребці цього відділу називаються Vertebrae соссуgеае. Куприкові хребці зрослись і утворили куприкову кістку . Хребці цього відділу називаються Vertebrae caudales . В людини 33-34 хребці.
Хребці—частина хребта наземних хребетних, утворює опору тазові.У дитини всі хребці вільні. У дорослої людини хребці нижніх відділів зростаються, утворюючи криж і куприк. Хребці різних відділів відрізняються за формою і розмірами. Проте всі вони мають багато спільного у будові (тобто вони гомологічні). Кожний хребець (за винятком 1-го ) складається з
35
вентрального розташованого тіла і дорсальної дуги. Дуга і тіло утворюють отвір. Отвори всіх хребців утворюють канал хребта, в якому розташований спинний мозок. Між хребцями розташовані хрящові диски (волокнистий хрящ), які складають ј довжини хребта. Центр хрящового диска має драглисту структуру і є залишком хорди. Від дуги хребця відходить 3 парних і 1 непарний відростки. Непарний відросток (остистий) відходить від дуги дорсальної і його легко можна промацати на серединній лінії спини. В боки від дуги відходять поперечні відростки і 2 пари суглобових (верхні і нижні поверхні між хребцевих суглобів).
На каудальному і краніальному краях дуги (ближче до
тіла) є по вирізці. Нижні вирізки верхнього хребця і верхні
вирізки нижнього хребця утворюють міжхребцеві отвори, крізь які
проходять правий і лівий спинномозкові нерви. Шийні хребці
людини мають невеликі розміри і круглий отвір в кожному із
поперечних відростків. Ці отвори утворюють канал для хребтової
артерії, яка несе кров до головного мозку. Тіла шийних
хребців не високі і їх форма наближається до
прямокутної.
Довжина остистих відростків збільшується від 2-го до 7-го. Кінці відростків роздвоєні (крім 7-го, у якого він
найдовший). В зв'язку з прямоходінням значно змінені 1-й
(атлант) та 2-й (епістрофей) хребці. 2-й шийний (епістрофей) -осьовий. При повертанні голови атлант разом з черепом повертаються навколо зуба, який відрізняє цей хребець від інших.
Латеральне від зуба розташовані дві суглобові поверхні для сполучення з атлантом. На нижній поверхні є нижні суглобові відростки. Остистий відросток малий, масивний, роздвоєний на кінці. Остисті відростки грудних
36
хребців довші від шийних. У верхніх грудних хребців вони більш горизонтальні, у середній—майже вертикальні. У нижніх грудних хребців ці відростки також розташовуються майже горизонтально.Тіла грудних хребців збільшуються зверху вниз. П'ять поперекових хребців відрізняються від інших розмірами тіл, з відсутністю реберних ямок. Поперечні відростки відносно тонкі. Суглобові відростки лежать майже у сагітальній площині. Отвори трикутної форми. Остисті відростки масивні, але короткі розташовані горизонтально. Будова цих хребців дозволяє хребтові мати велику рухливість. П'ять крижових хребців у дорослої людини зростаються і утворюють криж (os sacrum), який у дитини складається із п'яти окремих хребців. Скостеніння починається в 13-15 років і завершується у 23-25 років. Передня поверхня крижу увігнута. На задній виступає п'ять поздовжніх гребенів, які утворюються злиттям відростків хребців. По боках крижа розташовані 4 отвори крізь які проходять гілки крижових нервів і кровоносні судини.
Сполучення між хребцями
Хребці між собою з'єднуються суглобами, зв'язками і хрящовими дисками. Суглоби за формою плоскі, вони утворюються між суглобовими відростками. Хребці між собою з'єднуються ще зв'язками. Зв'язки є довгі і короткі.
Довгі зв'язки. Передня поздовжня зв'язка проходить по
передній поверхні тіл хребців, а задня поздовжня—по задній, тобто всередині хребетного каналу. Над остиста зв'язка тягнеться вздовж остистих відростків, а в шийній частині розширюється у вийну (каркову) зв'язку , що прикріплюється до гребеня потиличної кістки і утримує голову. Короткі зв'язки: жовті, міжостисті і міжпоперечні. Жовті зв'язки сполучають дуги хребців, а інші — відповідні відростки.
37
Як відомо, зв'язки складаються з щільної сполучної тканини, в якій переважають колагенові і еластичні волокна. При розтягу зв'язок утворюється енергія пружної деформації, що підсилює пружні властивості хребетного стовпа, які використовуються при низькому старті бігунами, в підготовчу фазу стрибка в довжину з місця стрибунами тощо.
Тіла хребців сполучаються хрящовими дисками. В середині кожного диску є драглисте ядро – залишок зародкової хорди, по периферії знаходиться фіброзне кільце (з волокнистого хряща). Міжхребцеві диски за рахунок драглистого ядра