зубоподібним відростком отримав назву епістрофей [22].

У плазунів диференціюється ще один відділ хребта—поперековий .

Поперековий відділ утворюється шляхом редукції певної кількості

12

ребер, що зчленовувалися з відповідними хребцями та зрощуванням їх з поперековими відростками цих хребців. Першим поперековим хребцем є той, у якого редуковане ребро. Першим же грудним хребцем вважається той, ребро якого доходить до грудини [14].

Крижовий відділ у сучасних плазунів складається із двох хребців. Хвостовий відділ складається із різної кількості хребців, їх , як правило, багато [9].

У птахів хребет в загальному плані подібний до
хребта рептилій, але своєрідно спеціалізований. Так , вся
тулубова частина хребта нерухома, деякі хребці зростаються
між собою або скріплюються мінними скостенілими зв'язками,
утворюючи комплекси хребців. Шийний відділ (до 28 і більше
хребців), навпаки, дуже рухливий завдяки сідлоподібним

поверхням тіл хребців (гетероцельна форма) і меніскам між ними, які дозволяють вигинатися шиї у всіх напрямках , але не допускають обертання. Обертальні рухи голови здійснюються завдяки рухливості атласу та епістрофею [22].

Шийні ребра рудиментарні і приростають до хребців за винятком кількох останніх. Зчленування ребер з хребцем подвійне, в грудному відділі ребра мають гачкоподібні відростки (pr.uncinati) як і у крокодилів [9].

Поперековий відділ диференціюється нечітко.

Найбільш спеціалізованим відділом хребта птахів є великі і складні крижі (synsacrum), що складаються із великої кількості хребців, які зрослися між собою. Однак лише два з них є так званими істинними крижовими хребцями і несуть крижові ребра. До складу крижні, спереду від істинних крижових хребців , можуть увійти , поперекові хребці ( без самостійних ребер ) і також грудні з типовими

13

ребрами; позаду більша або менша кількість хвостових хребців. Вільних хвостових хребців у сучасних птахів небагато і вони зрощуються між собою у плоску вертикальну пластинку -куприк (копчик), який слугує для підтримання рульового пір'я [15].

У ссавців поверхні тіл хребців плоскі, тобто ацельні. Між ними знаходяться між хребцеві диски або меніски. В центрі цих хрящових дисків знаходиться пульпозне ядро—залишки хорди. Верхні (нейральні) дуги замикають спинномозковий канал і утворюють добре розвинені остисті відростки. Біля основи дуг — суглобові відростки для зчленування з сусіднім хребцем. Ребра мають подвійне зчленування; в шийному і поперековому відділі вони редуковані. Проксимальний кінець ребра має голівку, шийку і горбик. Головка зчленовується з ямкою на суміжних поверхнях тіла двох хребців, горбик—з поперечним відростком[ 22].

Шийних хребців, як правило—7 , але у лінивців їх 6 або 9, у панголіна — 8, у ламантіна — 6.

Грудних — 9—24, поперекових — 2—9, крижових — 1-10, частіше 2—4, але істинних (які мають самостійні скостеніння, відповідні до крижових ребер)—2 . Хвостовий відділ—3 —46.

У представників інших класів хребетних кількість

хребців варіює в значно більших інтервалах, ніж у ссавців. Наприклад, у сучасних безхвостих амфібій хребет редукувався до 9 хребців, а у гімнофіон хребет включає до 200 хребців. Серед плазунів ці відмінності ще значніші: у змій хребет нараховує кілька сот хребців, тоді як у черепах їх кількість може бути в межах 10 [15].

Іноді говорять—тулубовий відділ хребта. У ссавців він включає грудний і поперековий відділи, а у риб—це весь хребет, окрім хвостового відділу [9].

14

Якщо подивитися на диференціювання хребта в ряду
хребетних, то першими відділами були тулубовий і хвостовий
(риби), потім диференціювалися шийний і крижовий відділи,
кожний з яких був представлений одним хребцем (амфібії);
наступним диференціюється поперековий відділ (плазуни), з
утворенням якого паралельно виділяється і грудний відділ.
Ця диференція хребта відбулася, головним чином, шляхом
редукції або певними трансформаціями ребер. У ссавців ребра
зберігаються і, навіть, посилюються лише в грудному відділі ,
основною ознакою грудних хребців є наявність суглобових
поверхонь (на тілі і поперековому відростку) для зчленування
з ребрами. Вентральнo ребра з'єднуються з грудиною (os sternum) і замикають грудну клітину, яка стає вмістилищем таких життєво важливих органів, як серце і легені. До
грудної клітини (гр. хребців, ребер, грудини) за допомогою
м'язів і зв'язок прикріплюються компоненти скелета

плечового пояса і, таким чином, останні знаходять опору на грудній клітині, а тулуб (через грудну клітину) "підвішується" на опорах-кінцівках через плечовий пояс. Досить міцна конструкція створюється і для опори тіла на тазові кінцівки: крижові хребці зливаються між