собою, а за допомогою поперекових відростків (ребер в минулому)—з клубовими кістками, утворюючи крижі (sacrum). Особливо сильно крижі розвинені у тварин, в локомоції яких значну роль відіграють тазові кінцівки (наприклад, при стрибках). Таким чином, можна відмітити, що саме наземна чотиринога локомоція потребувала посилення жорсткості конструкції як краніальної, так і каудальної частини тулуба [8].
Диференціація хребта на відділи, що супроводжувалася редукцією частини ребер, сприяла збільшенню рухливості хребетного стовпа
15
і мобільності тварин. Хребет ссавців не прямолінійний, а має ряд вигинів. Найбільш помітними є вигини тулубового відділу опуклістю—дорзальне і шийно-грудного—опуклістю вентральне.
Вигини мають значення при локомоції, амортизуючи удари кінцівок об землю [5].
Ссавці освоїли різноманітні середовища і різноманітні
форми локомоції, в тому числі і повітряну—політ . Так чи
інакше це впливало на будову осьового скелету. Модифікації
спрямовані на підвищення рухливості осьового скелету при
освоєнні певних форм локомоції доповнюються модифікаціями ,
які сприяють жорсткості окремих його відділів. Цікаві
модифікації такого характеру ми знайшли у представників
ряду рукокрилих. Так, наприклад, у деяких летючих мишей осьовий скелет побудований досить жорстко в порівнянні з іншими ссавцями, що виражається в злитті хребців
поперекового відділу (Hypposideridae), в злиті сьомого шийного
хребця з першими двома грудними, як своєрідний аналог
крижів; дуже жорстко побудованої грудної клітини у
Rhinolophidae. Перше ребро укорочене, потовщене і майже нерухомо з'єднане як з відповідними хребцями так і рукояткою грудини. В результаті утворюється досить орифінальна структура, яка отримала назву "пекторальне кільце" . Цікаво відмітити і те, що подібна структура була у літаючих ящурів. Все це узгоджується з тим, що у рукокрилих при польоті тіло підвішується і опирається саме на грудні кінцівки [22].
16
Розділ II
Матеріали та методи досліджень
Остеометричні дослідження
Скелет тулуба
Грудина
1. Загальна довжина—відстань від найнижчої точки
яремної вирізки до найнижчої точки тіла. Вимірюється
ковзним циркулем.
4. Найбільша ширина ручки—відстань між найвіддаленішими
точками бічних країв ручки грудини.
5 Найбільша ширина тіла грудини—відстань між
найвіддаленішими точками бічних країв тіла грудини.
Поперековий відділ хребтового стовпа
1. Передня висота тіла—відстань між передніми (верхньою та
нижньою) поверхнями тіла в медіально-сагітальній площині
(крім двох перших шийних хребців). Вимірюється ковзним циркулем.
1а. Найбільша передня висота тіла другого шийного
хребця—відстань між верхівкою зубоподібного відростка і
найнижчою точкою тіла в медіально-сагітальній площині.
Вимірюється ковзним циркулем.
Виміри грудини Виміри хребців
17
4. Верхній сагітальний діаметр—відстань між точками, розташованими на перетині медіально-сагітальної площини та
переднього і заднього країв верхньої поверхні тіла .
Вимірюється ковзним циркулем.
5.Нижній сагітальний діаметр—відстань між точками ,
розташованими на перетині медіально-сагітальної площини та переднього і заднього країв нижньої поверхні тіла.
Вимірюється ковзним циркулем.
Крижова кістка
1. Дугова довжина—відстань між найбільш виступаючими
вперед точками верхнього краю основи і верхівки
зрощеної крижової кістки в медіально-сагітальній площині.
Вимірюється антропометричною стрічкою.
2. Передня висота, або пряма довжина—проекційна відстань між
найбільш виступаючими вперед точками верхнього краю
основи і верхівки зрощеної крижової кістки в
медіально-сагітальній площині. Вимірюється ковзним циркулем.
4. Верхня ширина тазової поверхні — відстань між найвіддаленішими точками, розташованими на передніх краях бічних поверхонь основи. Вимірюється антропометричною стрічкою, притиснутою до тазової поверхні крижової кістки.
Виміри верхньої ширини крижової кістки
Виміри лопатки
6. Глибина вигину тазової поверхні—відстань між найглибшою точкою тазової поверхні та прямою, що з’єднує найбільш виступаючі
18
вперед точки верхнього краю основи і верхівки в медіально-сагітальній площині.
Скелет верхньої кінцівки
Лопатка
Морфологічна висота—відстань від найвищої точки бічного
кута до найнижчої точки нижнього краю лопатки.
Морфологічна ширина — відстань від середньої точки суглобової
западини до точки на медіальному краї лопатки біля
основи лопаткової ості (посередині між її верхнім та
нижнім краями).
Ключиця
1. Найбільша довжина — відстань між найвіддаленішими точками
грудинного і плечових кінців лопатки. Застосовуються
вимірювальний штатив, рухома дощечка.
6. Окружність середини діафіза — окружність в середині тіла.
Вимірюється антропометричною стрічкою.
Плечова кістка
1. Найбільша довжина - - відстань між найвищою точкою
голівки та найнижчою точкою блокоподібної суглобової
поверхні нижнього епіфіза. Вимірювальний штатив, рухома
дощечка.
2.Вся довжина, або фізіологічна довжина—відстань між
найвищою точкою голівки та найнижчою точкою
голівчастого підвищення блокоподібної суглобової поверхні
нижнього епіфіза. Вимірювальний штатив, рухома дощечка.
Вимір ключиці
Виміри плечової кістки
19
Ширина верхнього епіфіз — відстань між крайньою
медіальною точкою голівки та крайньою латеральною
точкою великого горбика. Вимірювальний штатив, рухома
дощечка.
Ширина нижнього епіфіза—відстань між найбільш віддаленими
точками внутрішнього та зовнішнього надвиростків. Ковзний
циркуль або вимірювальний штатив і рухома дощечка.
Найбільший діаметр середини діафіза—найбільша ширинатіла на рівні середини довжини. Ковзний циркуль.
Найменший діаметр середини діафіза—найменша ширина тіла на рівні середини ширини. Ковзний циркуль.
7. Найменша окружність діафіза—найменша окружність тіла, що визначається візуально. Антропометрична стрічка.
8. Окружність середини діафіза—окружність середини тіла на тому ж рівні,