327 | 252 | 236 | 455 | 368 | 359 | 165

332 | 256 | 240 | 462 | 374 | 364 | 167

337 | 259 | 244 | 469 | 380 | 369 | 169,2

342 | 262 | 248 | 476 | 386 | 374 | 171,5

25

Розділ III

Результати дослідження та їх обговорення

3.1.Структурно-функціональні особливості скелета тулуба у земноводних на етапах онтогенезу.

Хребет у жаби, як і в інших земноводних, розчленований
більше, ніж у риб, що пов'язано у першу чергу напівводним-напівназемним способом життя. Він складається з кількох відділів шийного,тулубового,крижового та хвостового, два з яких є новими,відсутніми у риб шийний, крижовий).Шийний відділ має один
хребець, на його невеликому тілі розташовуються дві зчленівні
ямки,за допомогою яких хребець з'єднується з черепом. Наявність
шийного відділу обумовлює рухливість голови, що важливо для
тварин,оскільки на голові розташовуються органи чуттів. Підняття
голови обумовлює і дихальні рухи та відкривання рота.Кількість
тулубових хребців неоднакова у різних видів: найменше їх
буває у безхвостих—7, найбільше у безногих—понад 100. Єдиний
крижовий хребець (якого немає в безногих) має поперекові
відростки,до яких причленовуються клубові кістки таза,і є
опорою для тазових кісток.Хвостовий відділ добре виявлений у
хвостатих амфібій (має 22—36 хребців), у безногих він малий, у
безхвостих представлений однією кісточкою—уростилем (urostil),яка
ембріонально закладається у вигляді кількох хребців. Хребці найчастіше
процельні (у безхвостих), або опістоцельні (у вищих хвостатих); у нижчих
амфібій (хвостаті, безногі), а також у найбільш примітивної

новозеландської жаби хребці амфіцельні.Усі хребці, крім першого (шийного), мають поперечні відростки. Ребра переважно редуковані,у безногих є справжні ребра, але дуже короткі,у хвостатих розвинені короткі верхні ребра.Грудина має вигляд хрящової пластинки,у деяких видів вона частково костеніє, пов'язана з поясом передніх кінцівок.

Пояси кінцівок. У зв'язку з великим навантаженням на кінцівки

26

земноводних значного розвитку досягають пояси кінцівок.

Плечовий пояс має вигляд дуги, кожна половина якої
складається з таких елементів: верхня спинна частина представлена
лопаткою (scapula) з широким надлопатковим хрящем, нижня
складається з коракоїда (coracoideum) і розташованого
попереднього прокоракоїда (procoracoideum). Ці елементи плечового пояса сходяться в точці прикріплення плечової кістки і
утворюють зчленівну ямку. Попереду від місця з'єднання лівого і правого коракоїдів міститься передгрудина (episternum),позаду— грудина (sternum). Міжпередгрудиною і лопаткою у безхвостих розташована тонка паличкоподібна ключиця (clavicula). Плечовий пояс лежить вільно у товщі м'язів. Грудної клітки у зв'язку з недорозвитком ребер немає. Отже, плечовий пояс амфібій характеризується розширенням спинної і черевної частин його.

Тазовий пояс характеризується значним розвитком спинного відділу. Тазовий пояс утворений трьома парними елементами: клубовими кістками (ilium), лобковими елементами пояса (pubis) і сідничними кістками (ischium). Ці елементи утворюють вертлужну ямку, в яку входить головка стегнової кістки. Міцність тазового пояса у земноводних збільшується, як говорилось вище, внаслідок появи крижового хребця.

27

3.2. Структурно-функціональні особливості скелета тулуба у тварин на етапах онтогенезу.

Зовнішній вигляд ссавців дуже різноманітний і тісно
пов'язаний з умовами середовища і способом життя.

Найбільш поширеною групою ссавців є наземні. Вони
мають видовжений тулуб, під яким розташовуються більш-
менш довгі кінцівки. Шийний відділ добре розвинений ,
хвостовий , навпаки , у багатьох видів є невеликим
придатком тіла. Для скелета ссавців характерним є постійна
кількість шийних хребців (сім) і незначне коливання числа
хребців у інших відділах хребта.

Як і всі інші хребетні, ссавці мають внутрішній скелет,
який виконує функцію опори тіла, субстрату для

прикріплювання м'язів і захисту для багатьох внутрішніх органів.
Зовнішній кістковий скелет у вигляді панцира, який є органом

пасивного захисту, мають лише броненосці.

Характерним для скелета ссавців є слабкий розвиток
хряща, який зберігається у дорослих тварин лише в

місцях, що потребують великої гнучкості (в хребті , на
кінцях ребер). Кількість кісткових елементів, що складають
скелет, у ссавців, порівняно з рептиліями, набагато менша.
Менше покривних кісток шкірного походження, більше—

заміщаючих, що утворилися з первинного хряща.

Хребет чітко поділяється на відділи: шийний, грудний, поперековий, крижовий і хвостовий. Хребці платицерні, тобто мають плоскі зчленівні поверхні. Перший шийний хребець, атлант і другий , епістрофей , відрізняються своєю будовою від інших. Ця видозміна двох перших хребців типова для амніот. Решта шийних хребців однакова.

У ссавців постійна кількість шийних хребців—7,

за незначними винятками: у ламантина (сиренові) їх 6,

28

у деяких лінивціввід 6 до 9. Довжина шиї у

ссавців, на відміну від птахів, визначається не кількістю
шийних хребців, а довжиною їхніх тіл. У вкороченій

шиї кита, як і в шиї жирафи, 7 хребців, але у
кита вони сплющені, а в жирафи кожен хребець

витягнутий