Добре розвинений шийний відділ у копитних, хижих,

що важливо для добування корму.

Грудний відділ найчастіше складається з 12—15

хребців. З грудними хребцями з'єднуються як справжні ребра,
що прикріплюються до грудини, так і несправжні, які
закінчуються вільно. Грудина являє собою сегментовану кісткову
пластинку, що закінчується видовженим хрящем мечовидним

відростком. Передній розширений сегмент носить назву рукоятки грудини. У звірів з добре розвиненими для риття передніми кінцівками і в летючих мишей грудина втрачає сегментацію і несе кіл, до якого прикріплюються грудні м'язи.

У поперековому відділі кількість хребців варіює від 2 до 9 (частіше 6—7). Крижовий відділ частіше складається з чотирьох хребців, що зростаються. З них лише перші два є справжніми крижовими, решта—хвостові хребці. Хвостових хребців буває 3—4, у ящерів—до 49.

Пояси і скелет кінцівок. Плечовий пояс ссавців має порівняно просту
будову. Його основою є лопатка, до якої приростає рудиментарний
к о р а к о ї д. Лише в однопрохідних коракоїд розвинений добре і
представлений самостійною кісткою. Ключиці зберігаються лише у
ссавців, передні кінцівки яких пристосовані до складних
рухів. Ключиця забезпечує надійне при членування плечової
кістки і робить міцнішим увесь плечовий пояс

(примати, рукокрилі, кроти).У видів, передні кінцівки яких

29

переміщуються в площині, паралельній головній осі тіла, ключиці рудиментарні або їх немає зовсім: копитні, деякі хижі, китоподібні, сирени. Тазовий пояс складається з трьох парних кісток: клубової, сідничої і лобкової.У багатьох видів усі ці кістки зростаються в одну безіменну кістку. Тазові кістки, крім того, зростаються з крижам. На бічній поверхні безіменних кісток розташовані вертлужні западини, в які входять головки стегнових кісток. Скелет парних кінцівок зберігає всі основні риси наземної п'ятипалої кінцівки. Однак у зв'язку з різноманітністю умов існування і характером використання кінцівок деталі їхньої будови різні. На відміну від рептилій, у ссавців кінцівки підведені під тулубу Це забезпечує кращу рухливість тварини. В передній кінцівці дуже розвинена плечова кістка, частково редуковані і зрослися ліктьова і променева кістки, злилися між собою окремі елементи зап'ястя, редуковані або зрослися деякі елементи п'ястя. В задній кінцівці великого розвитку досягає стегнова кістка; внаслідок часткового місцевого скостеніння сухожилля, що проходить через колінний суглоб, розвивається колінна чашечка. Мала гомілкова кістка у деяких видів редукується, приростаючи до великої гомілкової. Частина елементів передплесна зливається з утворенням великої таранної кістки. Великого розвитку досягає п'яткова кістка. Як і амфібії, ссавці мають гомілково-передплесневе (гомілково-стопне) і передплесно-зап'ясткове зчленування, на відміну від міжпередплесневого і міжзап'ясткового зчленування, характерних для рептилій і птахів. Для наземних форм ссавців характерні видовжені проксимальні відділи кінцівок. У ссавців, що пристосувалися до повітряного способу життя (летючі миші), перший палець передніх кінцівок розвинений нормально, інші видовжені і між ними утворилась шкіряста перетинка. У звірів , які швидко бігають , зап'ястя, п'ясть , передплесно і плесно розташовуються більш-менш вертикально і тварини ступають на пальці (собаки). У копитних кількість пальців зменшується.

30

3.3. Структурно-функціональні особливості скелета тулуба у людини на етапах онтогенезу.

Найчастіше є така кількість хребців у

різних відділах хребта : шийних- 7 позначаються літерою

С ( cervix—шия ) , грудних—12 (Тh — thorax — груди ) ,

поперекових—5 (L — lumbalis — поперек ), крижових— 5 ( S— sacralis

- крижовий) , куприкових—4 -5 (Со—coccygeus—куприк ). Таким

чином , всіх хребців 33 - 34 . З них 24 вільні (шийні , грудні , поперекові), а 9 – 10—зрослись у крижову і куприкову кістки.

Хребетний стовп людини виконує такі функції :

опорну, захисну ( захищає спинний мозок ) і рухову. Він
здійснює наступні рухи : навколо горизонтальної осі — згинання

(160°) і розгинання (145°); навколо сагітальної осі—відведення і

приведення, тобто нахили вбік (165°); навколо вертикальної осі— скручування (120°). Найбільш рухомим є шийний і

поперековий відділи.

Хребетний стовп має 3-подібну форму. У нього розрізняють
4 вигини: два вперед—лордози (шийний і поперековий),

Два назад—кіфози (грудний, крижовий). Вигини хребта забезпечують йому
ресорну функцію. Вони сформувались у зв'язку з вертикальним
положенням тіла людини.

Вікові особливості вигинів. У новонародженої дитини уже помітний грудний кіфоз.З початком утримування дитиною голови формується шийний лордоз (3-4 місяці), а поперековий лордоз з моменту стояння. Грудний кіфоз починає формуватись, коли дитина починає сидіти. Чітко помітні вигини хребта у 5-6 років. Завершується
формування вигинів до 18-20 років. Від величини вигинів залежить постава людини. У дітей молодшого шкільного віку (зустрічається і в дошкільнят) можуть сформуватись вигини хребта у вертикальній площині, тобто: