Первинний,мікроциркуляторний або судинно тромбоцитарний гемостаз.

Цей гемостаз забезпечує зупинку кровотеч із капілярів, вен та артерій.Так як з назви випливає,в його реалізації беруть участь, головним чином, судинна стінка і тромбоцити.При травмі кровоносної судини рефлекторно виникає його спазм в місці пошкодження.В перші хвилини це зупиняється або по крайній мірі, знижує крововтрату.Зразуж слідом за судинним спазмом відбувається адгезія ( прилипання) тромбоцитів джо країв пошкодженої судини , і їх агрегація (склеювання міжз собою ).Вивільнений при цьому із тромбоцитів АДФ (аденезиндифосфат),серотонін та адреналін збільшують судинний спазм і агрегацію тромбоцитів, а тромбопластин , який виділяється із пошкоджених тканин і ендотелія судин,взаємодіє з білковими .

І. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1.СТРУКТУРА ТРОМБОЦИТІВ

Довший час тромбоцити (від грец.thrombos - згусток крові) носили назву “бляшки Біццоцеро” на честь італійського вченого Джуліо Біццоцеро , котрий вперше їх відкрив та описав їх в 80-х роках ХІХст. Тромбоцити – дископодібні клітинні фрагменти, які утворюються в кістковому мозку і потім надходять у периферичний кровотік. Уздорової людини вміст тромбоцитів у периферичній крові становить (250 – 400 ) в 1 ммз, при коливанні від 180 до 340 в 1 ммз. За нормальних фізичних умов кількість тромбоцитів крові може коливатися від фізичного навантаження,гормонального фону , вживання їжі, часу доби, тощо. Наприклад у жінок кількість тромбоцитів коливається від фази менструального циклу, в перші дні місячних рівень тромбоцитів знижується на 25-50 % [1,3,11,12,13].

При вивченні структури тромбоцитів за допомогою світлової мікроскопії, кров’яні пластинки виглядають як безядерні цитоплазматичні фрагменти з середнім розміром 2,5 мікрони. Тромбоцити є форменними елементами крові,що являють собою цитоплазматичні фрагменти мегакаріоцитів кісткового мозку. Тромбоцити формуються в цитоплазмі мегакаріоцитів, попередники яких ємегакаріобласти та про мегакаріоцити. На стадії мегакаріоцита клітина втрачає базофілію цитоплазми, набуває червонувато - бузкового забарвлення і вній з’являється виразна азурофільна зернистість (зернистість Шрідде). Тромбоцити відшнуровуються в синусоїдах кісткового мозку і потрапляють до кровоточу. Утворення тромбоцитів продовжується до тих пір, поки від мегакаріоцита не залишається ядро з вузьким вінчиком із новоутворенних тромбоцитів. Після цього ядро руйнується з розпадом на окремі фрагменти. В периферичному кровоточу тромбоцити мають колоподібну форму з гладенькою поверхнею. Активовані тромбоцити представлені зіркоподібними формами з ниткоподібними відгалуженнями -псевдоподіями. В тромбоциті виділяють чотири зони : глікокалікс (надмембранний прошарок ), мембрану, гель-зону (матрикс), і зону органел. Тромбоцити подразнення мають значний діаметр 7 - 9 і навіть 12 мкм, вони є поліморфними. Тромбоцити містять 71% протеїнів, 12% ліпоїдів, 5,5% неорганічних речовин [12,13,21]..

Тромбоцити мають подвійну фосфоліпідну мембрану, в яку вмонтовані рецепторні глікопротеїни, що взаємодіють з стимуляторами адгезії та агрегації. Домембрани тромбоцитиа прилягає глікокалікс – аморфний білковий прошарок, що має товщину 15-20 нм та містить ряд білків і факторів згортання крові. Останні вивільнюються тромбоцитами в місцях зупинки кровотеч. Цитоплазматична мембрана тромбоцитів утворює чисельні канали, які проникають всередину, що робить тромбоцит схожим на губку. Із внутрішніх органел тромбоцитів функціонально найважливішими є система мікротрубочок та гранулярний комплекс. Мікротрубочки містять білок, схожий на актоміозин та здатний скорочуватися [21].

1.2.ФУНКЦІЇ ТРОМБОЦИТів

Тромбоцити беруть участь у всіх фазах гемостатичного процесу.Роль тромбоцитів полягає у забезпеченні судинно-тромбоцитарного гемостазу. Гранулярний комплекс забезпечує гемостатичну функцію тромбоцитів. Серед гранул важливими є безбілкові гранули високої щільності, що містять АТФ, АДФ, катехоламінисеротонін та інші речовини, необхідні для забезпечення гемостатичних ефектів, і білкові альфа – гранули, до складу яких входить бета – тромбоглобулін, антигепариновий ( І\/ пластичний ) фактор , фактор Віллербранда [1,4,7,12].

Система гемостазу або система згортання крові виконує в організмі життєво важливу функцію – підтримання крові в рідкому стані всередині кровоносних судин, разом з тим, попереджує і закуполрує кровотечу із пошкоджених кровоносних капілярів. Ця система знаходиться в тісних взаємозв’язках з іншими фізіологічними системами живого організму. Регулюється центральною і периферичною, нервовою, ендокринною системами тощj [7,12].

Функціональними компонентами системи гемостазу є : судинна стінка, тромбоцити , інші клітини крові і визначені білки плазми, які відповідають за загортальний та протизгортальний процеси. Взалежності від механізму зупинки кровотечі прийнято розрізняти два типи гемостазу : первинний і вторинний.

Первинний мікроциркуляторний гемостаз або судинно- тромбоцитарни й забезпечує зупинку кровотеч із капілярів, малих вен, артерій. Як виходить із назви в його реалізації беруть участь, головним чином, судинна стінка і тромбоцити. При травмі кровоносної судини рефлекторно виникає його спазм в місці пошкодження. Вперші хвилини це припиняється або знижується кровотеча. Зразу після судинного спазму відбувається адгезія (прилипання) тромбоцитів до країв пошкоджєеної судини і їх агрегація (склеювання між собою).

Вторинний макроциркулярний або коагуляційний гемостаз забезпечується в основному згортальною системою крові, яка в нормі складається з двох взаєморегульованих