В даному дослідженні всі хворі з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки , з ускладненою кровотечою, були розділені на групи в залежності від віку з порівнянням зі здоровою групою. (Див. мал..)

Проведено комплексне дослідження 10 пацієнтів з травматичними носовими кровотечами при травмі голови на фоні супроводжуючої гнійного синуситу (основна група).

Пошкодження лицьового черепа були представлені переломами кісток носа,сіткових пазухах, скуло – орбітально- верхньощелепного комплексу.Лицьова травма супроводжувалась з струсом головного мозку у 3 потерпілих, ограничені і дифузні забої мозку були виявлені у 5 пацієнтів.Забої мозку зв’язувались з переломами зводу,основи черепа у 2 пацієнтів.

Фонову гнійну патологію придаточних пазух носа, склали хронічні гайморити.Одностороннє пошкодження пазухї виявилось у 24,9% хворих,двохсторонні синуси ти – в 25,1% спостережень. Гнійні синусити супроводжувались реактивними набряками обличчя у 32,3 % пацієнтів.

Контрольну групу ( n=30) склали хворі з травматичними носовими кровотечами, без гнійної патології,здорову групу – 10 добровольців.

Тромбоцитарний гемостах досліджували по часу кровотечі по Дюке, кількістю тромбоцитів, агрегацію тромбоцитів експрес- методом візуальної оцінки на предметному склі по А.С.Шитіковій ( з 0,2 мМ розчином АДФ ) [12-16].

Забір крові на визначення кількості тромбоцитів і на агрегацій ний тест (АГ- тест) проводила із кубітальної вени – «венозна кров» (гострою сухою голкою з широким просвітком без шприца ,без накладання жгута і масажу передпліччя ), а також із порожнини носа – «носова кров» ( в момент кровотечі) , в пластикові пробірки з антикоагулянтом – 3,8 цитрат натрія,4:1. Інтервал між забором крові і її досліджуванням складав 10-15 хвилин.

Плазму багату на тромбоцити ( кількість тромбоцитів яке не перевищує 200-300 х 10 л)получали за допомогою центрифугування цитратної крові протягом 9 хв при 1500 об/хв. Потім на предметне скло змішувала покачуючи 0,05 мл дослідної крові (центрифугат) і 0,05 розчину АДФ , включаю секундомір.Відмічала час появи агрегатів ( для точності користувалась збільшуваною лупою ! ). Кожне визначення повторювала 3 рази( визначала середнє арифметичне). Внормальній плазмі здорових людей поява агрегатів рівне 10-15 сек, збільшення часу агрегації на 10сек і більше,відносно норми, вказує на порушення функції тромбоцитів [1.3.6.9.12.

Одночасно проводила контроль коагуляційного гемостазу по даним коагулограмих[13.15]

2.1. ЗАБІР ТА ОБРОБКА КРОВІ

Перед взяттям крові у хворого повинні бути приготовлені всі необхідні інструменти ( шприци , голки ,секундомір) і пробірки. Для зменшення контактної активації гемостазу рекомендуються силікону вати голки,шприци……, пробірки [ 5,9,18].

Для одного хворого готують 1-2 пробірки діаметром 0,8-1,0 см і висота 8-10 см, для дослідження крові часу згортання крові по Лі- Уайту;1-2 мірні центрифужні пробірки

антикоагулянтом.В якості антикоагулянта використовую 3,8 % розчином трьохзаміщеного цитрату натрію.Цей розчин забезпечує велику стабільність згортання крові.Але можна також використовувати 1,34% розчин оксалата натрію.Кров змішую з антикоагулянтом в співвідношені 9: 1, прицьому антикоагулянт набираю в мірну пробірку по 1,0мл , а кров до мітки 10мл.Така кількість крові достатня для постановки повного дослідження тестів коагулограми.Кров у хворого при повному обстеженні береться натще.В локтьову вену вводять суху зх широким просвытом голку , бажано без шприца, для того що набрати кров в пробірку самотьоком.Перші декілька капель крові , вміст яких може вміщувати в собі тканинний тромбоапластин, із травмованих шкіри та судинної стінки,відкидають потім набирають кров в пробірку 1,0 мл для визначення часу згортання крові по Лі-Уату і зразу ж вкючають секундомір.Після чого набирають кров в марну пробірку з антикоагулянтом ( 9мл ) до мітки 10.Пробірку закриваю протертою пробкою і декілька раз перевертаю для змішування крові з антикоагулянтом.Кров дослыджуэться в день забору не пізніше 4 год. Після.Невелшику кількість цільної крові ( 0,3-0,5 мл) відливаю в окрему пробірку для постановки ауто коагуляційного тесту.Плазму крові центрифугую для отримання плазми.В роботі використовується плазма багата та бідна на тромбоцитиє.Для отримання плазми крові , багатої тромбоцитами, центрифугування проводять при 1000-1500 об/хв.,протягом 5хв.Із неї додатковим центрифугуванням при 3000-4000 об/хв., рпотягом 10хв. Можна отримати плазми бідну тромбоцитами.Плазма рколві не повинна мати слідів гемолізу і еритроцитів , в противному випадку вона не годиться для дослідження.

Для кількісного визначення тромбоцитів ми беремо кров із пальця. Для цього моє робоче місце має бути вже підготовлене: пробірки, скельця, скарифікатори, вата, спирт, капіляри [12,14,19].

Кров безпосередньо беру із кінчика пальця.На сухий палець, оброблений для взяття крові , наносять одну каплю 14%

Магнезії, там і проколюю палець через цю каплю.Капля яка виступила змішую з каплею сірчаної магнезії , яка знаходиться на пальці.Із приставленої до предметного скла каплі роблю тоненькі мазочоки, смушу їх на повітрі , фіксую і фарбую як звичайні препарати крові.Пофарбований і висушений мазок досліджую при імерсійній системі мікроскопа.Фарбую мазок 45 хв за Нохтом ( 5 частина розчину азуру ІІ, одна частина еозину, 5 частина води ).

Для дослідження адгезивно-агрегаційної функції тромбоцитів кров береться із кубітальної вени ступні , підраховується кількість агрегатів з тестових еритроцитів в каплі сиворотки хворого в одному полі зору , а також в одному агрегаті – середню їх кількість в у всіх титрах розведення сиворотки крові.[26-29].

Вказвних кінцівок та тромбоцитів.У пофарбованих мазках крові за Фоніо досліджують форму , структуру та розміри тромбоцитів за допомогою окуляр-мікрометра,за даними досліджень , за структурою тромбоцитів розрізняють : юні, зрілі та старі форми [ 5,6 ].

2.2.Основні методи дослідження.

Дані дослідження проводилися в клініко-біохімічній лабораторії І МКЛ № 1 м. Івано – Франківська.Обстежено