У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


Міністерство освіти і науки України

Курсова робота

на тему:

Вирощування багаторічних злакових трав на насіння.

 

 

Виконала:

Зміст

Вступ 3

Вирощування багаторічних злакових трав на насіння 5

Підготовка насінного матеріалу і вибір ділянок під насінники трав 6

Попередники та підготовка ґрунту до сівби 7

Удобрення 8

Строки, способи сівби і норми висіву 10

Догляд за насінниками трав 15

Збирання насіння багаторічних злакових трав 19

Сушіння, очищення та зберігання насіння 22

Висновок 25

Вступ

Насінництво багаторічних трав у спеціальних насінницьких господарствах зосереджене переважно в польових сівозмінах, у багатогалузевих господарствах – на полях, де їх вирощують на корм, - у кормових, і польових сівозмінах. Те саме стосується однорічних трав і інших кормових культур. Мало-поширені (нетрадиційні) культури доцільніше вирощувати поза сівозміною. Такі ділянки можна знайти в кожному господарстві. У південних степових районах насінники люцерни доцільно закладати в чистому пару з літнім висіванням трав.

Насіння багато- і однорічних трав можна мати і на фуражних посівах.

Для створення сіяних сіножатей і пасовищ та поверхневого поліпшення природних кормових угідь використовують на-сіння багаторічних злакових трав, що дають високі врожаї сіна, зеленого корму та насіння.

Насіння для закладання насінників, поверхневого чи докорінного поліпшення повинне мати високі посівні якос-ті й відповідати вимогам Державного стандарту України ДСТУ 2240-93.

Про перевагу місцевого насіння багаторічних трав свідчать численні досліди. Завезені сорти злакових трав з південних та південно-західних районів з м'яким кліматом внаслідок пошкодження їх морозами і хворобами швидко випадають із травостою й дають низькі врожаї.

Насіння багаторічних злакових трав має бути чистим від домішок бур'янів та збудників хвороб, а також мати високу схожість. За добрих умов зберігання схожість його не втрачається протягом двох-трьох і більше років. Досить актуальним є також питання післязбирального дости-гання насіння. Післязбиральне достигання насіння — це процес фізіологічного достигання свіжозібраного насіння, що закінчується формуванням його структур і нагромадженням життєво необхідних речовин.

Велике практичне значення має вирощування кращих сор-тів трав вітчизняної селекції, які реагують на високий агро-фон і дають в умовах зрошення до 100—150 ц/га сухої речо-вини. Великого поширення набули місцеві сорти стоколосу безостого, тимофіївки лучної, грястиці збірної, костриці лучної, тонконогу лучного та ін.

Про перевагу місцевого насіння багаторічних трав свідчать численні досліди. Завезені сорти злакових трав з південних та південно-західних районів з м'яким кліматом внаслідок пошкодження їх морозами і хворобами швидко випадають із травостою й дають низькі врожаї.

Вирощування багаторічних злакових трав на насіння

Для створення сіяних сіножатей і пасовищ та поверхневого поліпшення природних кормових угідь використовують на-сіння багаторічних злакових трав, що дають високі врожаї сіна, зеленого корму та насіння.

Насіння трав потрібне також для здійснення заходів бо-ротьби з водною і вітровою ерозією ґрунтів, а також для міського впорядкування (створення газонів, спортивних май-данчиків, озеленення парків тощо).

Насіння для закладання насінників, поверхневого чи докорінного поліпшення повинне мати високі посівні якос-ті й відповідати вимогам Державного стандарту України ДСТУ 2240-93.

Вирощене в спецнасінгоспах насіння доводять до посівних кондицій на спеціалізованих насінницьких станціях, заводах, які мають відповідну базу для його сушіння, очищення і зберігання до реалізації.

Однак вирощене в спецнасінгоспах насіння не може пов-ністю забезпечити потреби господарств для проведення робіт поверхневого і докорінного поліпшення сіножатей та пасо-вищ. Тому нині має велике значення організація виробництва насіння багаторічних трав у кожному господарстві — держав-ному сільськогосподарському підприємстві, фермерському, селянській спілці тощо. Реалізація невикористаних запасів насіння багаторічних трав дасть можливість господарству одержати значні прибутки.

Велике практичне значення має вирощування кращих сор-тів трав вітчизняної селекції, які реагують на високий агро-фон і дають в умовах зрошення до 100—150 ц/га сухої речо-вини. Великого поширення набули місцеві сорти стоколосу безостого, тимофіївки лучної, грястиці збірної, костриці лучної, тонконогу лучного та ін.

Про перевагу місцевого насіння багаторічних трав свідчать численні досліди. Завезені сорти злакових трав з південних та південно-західних районів з м'яким кліматом внаслідок пошкодження їх морозами і хворобами швидко випадають із травостою й дають низькі врожаї.

Підготовка насінного матеріалу і вибір ділянок під насінники трав

Насіння багаторічних злакових трав має бути чистим від домішок бур'янів та збудників хвороб, а також мати високу схожість. За добрих умов зберігання схожість його не втрачається протягом двох-трьох і більше років. Досить актуальним є також питання післязбирального дости-гання насіння. Післязбиральне достигання насіння — це процес фізіологічного достигання свіжозібраного насіння, що закінчується формуванням його структур і нагромадженням життєво необхідних речовин.

У деяких трав (тонконіг лучний і болотний, очеретянка звичайна та інші) максимальна схожість насіння настає лише на початку весни наступного року, тобто післязбиральний період достигання триває 7—8 місяців, іноді й більше.

Стандартна вологість для зберігання злакових трав стано-вить 15%. Якщо насіння перед сівбою має вищу вологість, а також свіжозібране, то його за 5—6 днів до сівби прогрівають на сонці, періодично перемішують або один-два рази пропускають через барабанну чи шахтну сушарку.

Для протруювання насіння злакових трав проти пліснявіння, фузаріозу, ріжків тощо використовують бенлат, 50%-й з. п. (3—4 кг/т).

На достатньо родючих ґрунтах вирощують грястицю збір-ну, стоколос безостий, які менше вилягають порівняно з іншими видами трав, а в заплавах — лисохвіст лучний, очере-тянку звичайну, стоколос безостий, тонконіг лучний, які витримують тривале затоплення весняними водами.

У понижених місцях не можна вирощувати грястицю збір-ну, лисохвіст лучний і тонконіг лучний, бо вони рано цвітуть і можуть пошкоджуватися нічними заморозками.

Попередники та підготовка ґрунту до сівби

На Поліссі та в Лісостепу насінники багаторічних злакових


Сторінки: 1 2 3 4 5 6