трав розміщують по чистих або зайнятих парах і після просапних культур — картоплі, буряків, кукурудзи, а також після озимих, які висівали по удобреному пару, після вико- та горохо-вівсяних сумішок, зернобобових культур, озимого ріпаку, конопель.
У Степу злакові трави висівають після удобрених просап-них культур, Південному Степу — переважно по чорному пару.
У спецнасінгоспах необхідно впроваджувати сівозміни, на-сичені насінними посівами трав до 40%. Київською дослід-ною станцією рекомендується така орієнтовна схема чергу-вання культур у сівозміні: 1 — вико-вівсяна сумішка на зелений корм + багаторічні злакові трави; 2—4 — трави першого, другого і третього років використання; 5 — кукуруд-за на силос; 6 — картопля.
Схема чергування культур у спеціальній сівозміні, яка розміщується в заплаві Дніпра: 1 — кукурудза; 2 — картопля; З — чистий або зайнятий пар з літньою сівбою трав; 4—7 — трави на сіно і насіння.
Не можна закладати насінники на ділянках, які були зай-няті іншими травами, бо останні можуть відростати і за-смічувати насіння.
Під насінники багаторічних трав необхідно старанно готу-вати ґрунт. Після культур звичайної рядкової сівби проводять лущення стерні, а після просапних — відразу зяблеву оранку. Рано навесні закривають вологу, проводять культивацію з боронуванням. Обов'язковим заходом повинно бути вирів-нювання поверхні ґрунту, яке значно поліпшує не лише якість сівби, а й збирання врожаю. Вирівнювання необхідно проводити спеціальними машинами, наприклад планувальниками-вирівнювачами, шлейфами тощо.
При літніх способах сівби трав по чистому чи зайнятому пару слідом за збиранням парозаймаючої культури ґрунт орють на глибину 15—18 см. У міру з'явлення бур'янів прово-дять культивацію з боронуванням: першу — на глибину 8—10 см і останню (за тиждень до сівби) — на 4—5 см. Поле ви-рівнюють, коткують перед сівбою і після сівби трав для ущільнення ґрунту та рівномірного висівання насіння на невелику глибину.
У посушливих степових районах при літньо-осінній та весняній сівбі багаторічних трав на насіння під покрив зерно-вих культур ґрунт обробляють так само, як і під покривну культуру, а взимку по зябу і висіяних травах проводять сніго-затримання
Удобрення
Багаторічні трави потребують багато поживних речовин, особливо при використанні їх як насінників протягом кількох років. Встановлено, що костриця лучна з врожайністю сухої маси 51 ц/га і насіння 7 ц/га виносить з ґрунту 166 кг азоту, 43 — фосфору і 177 кг калію, а тимофіївка лучна з врожаєм сухої маси 64 ц/га і насіння 6 ц/га — відповідно 136, 37 і 176 кг.
На мінеральних ґрунтах, крім органічних добрив, які вно-сять під попередник (20—30 т/га гною або компосту), під насінники злакових трав щороку треба вносити мінеральні добрива. У перший рік використання вносять 30—50, а в наступні роки — 50—60 кг/га діючої речовини азотних доб-рив. Половину або третину норми азотних добрив вносять влітку, після збирання насіння, а другу половину або дві третини — рано навесні.
Азотні добрива позитивно впливають на врожайність на-сіння трав. Вони сприяють кущінню, формуванню більшої кількості генеративних пагонів. При вирощуванні костриці лучної і райграсу пасовищного, травостій яких схильний до вилягання, норми азоту зменшують. Високі урожаї насіння грястиці збірної і стоколосу безостого одержують навіть при вищих нормах азоту. Так, на насінниках цих видів восени можна вносити близько 50 кг азоту і навесні — 60—80 кг. Азот, внесений у першій половині вересня, сприяє інтенсив-ному розвитку рослин восени і формуванню генеративних пагонів у наступному році. Удобрення насінників багато-річних трав пізно навесні призводить до посилення кущіння, утворення вегетативних пагонів, подовження вегетаційного періоду і зниження урожайності насіння.
Численні досліди, проведені на Київській дослідній станції луківництва, свідчать, що лучні трави (тимофіївка лучна, кост-риця лучна, стоколос безостий, райграс пасовищний та інші) при внесенні восени під насінники N60P30 К60 з підживленням N60 навесні на дерново-підзолистих ґрунтах після чистого пару, картоплі чи вико-вівса можуть давати до 10 ц/га насіння.
На осушених торфових ґрунтах під насінники трав щороку треба вносити під час сівби або в підживлення 100—120 кг/га діючої речовини калійних, 30—50 кг/га фосфорних добрив. Азотних добрив на цих ґрунтах не вносять. Молібденові добрива потрібно вносити на кислих, а борні — на слабокислих ґрунтах.
Раз у 3—4 роки під насінники трав на торфових ґрунтах рекомендується вносити мідні добрива (20—25 кг/га мідного купоросу або 5 ц/га піритних недогарків). Це сприяє під-вищенню врожаю і кращій виповненості насіння.
Підвищення врожайності насіння грястиці збірної і тимо-фіївки лучної під впливом мікродобрив пояснюється позитив-ним впливом відповідних мікроелементів на ріст і розвиток рослин, збільшення маси 1000 насінин, маси насіння з одного суцвіття, стимулювання утворення генеративних пагонів.
На ріст і розвиток багаторічних трав впливає і реакція середовища. Для більшості злакових трав рН ґрунтового роз-чину має бути від 5,5 до 6. Тому кислі ґрунти, на яких будуть закладати насінники багаторічних трав, вапнують, встановлюючи норми вапна згідно з гідролітичною кислотністю ґрунту. Вапно вносять після вирівнювання площі під культивацію або дискування, що дає змогу загорнути його на глибину до 15 см. Якщо вапно поєднують з внесенням органічних добрив під попередник, норму його зменшують на 50%.
Строки, способи сівби і норми висіву
Строки і способи сівби залежать від біологічних особли-востей окремих видів трав та ґрунтово-кліматичних умов.
В Україні трави висівають навесні та влітку .
При цьому застосовують весняні підпокривні й безпо-кривні посіви та літні чисті посіви.
Оскільки в рік сівби багаторічні трави не дають урожаю насіння, підпокривні посіви вважаються економічно вигід-ними, бо господарства з даної площі одержують певну кіль-кість додаткової продукції. Крім