того, покривні культури захищають сходи трав від бур'янів, які на весняних безпок-ривних посівах швидко ростуть і розвиваються. Підпокрив-ний посів проводять одночасно з покривною культурою або сіють спочатку покривну культуру, а перпендикулярно до її рядів висівають трави. Строки весняної сівби трав збігаються з періодом сівби ранніх ярих зернових культур. Одночасно слід враховувати, що покривна культура засвоює вологу й поживні речовини з ґрунту, затіняє та пригнічує молоді сходи трав і знижує
Урожайність насіння трав залежно від строків сівби, ц/га (Кияк Г.С., 1986)
Строки сівби | Тимофіївка лучна | Костриця лучна
02.05 | 7,2 | 5,3
21.05 | 5,4 | 4,2
26.06 | 3,6 | 2,6
14.08 | 7,4 | 5,7
25.09 | 3,7 | 2,1
урожайність насіння, особливо в перший рік використання. Чим густіший стеблостій покривної культури і чим довше вона залишається в полі, тим більше виявляється її негативний вплив на травостій. Тому залежно від ґрунтово-клі-матичних умов потрібно висі-вати такі покривні культури, які найменше пригнічують тра-ви і якомога швидше звільня-ють поле.
Кращими покривними куль-турами на Поліссі, в Лісостепу та в Західному регіоні України є ярий ячмінь, льон, кукурудза, райграс однорічний, вико-вівсяні, горохо-вівсяні та інші кормові сумішки однорічних культур, зібрані на зелений корм. Необхідно відмовитися від озимої пшениці як покривної культури при вирощуванні її на зерно, оскільки стеблостій, розрахований на одержання вро-жаю не менше 40 ц/га, сильно затіняє і пригнічує молоді сходи, внаслідок чого багато рослин випадає ще до збирання озимини. Після збирання покривної культури на полі вияв-ляється багато оголених місць, які заростають бур'янами. В Степу трави висівають під покрив проса, могару, ячменю. В степових районах, де гостро відчувається дефіцит вологи, виправдовують себе напівпокривні посіви люцерни з між-ряддями 70 см. У міжряддя трав одночасно з ними висівають покривні культури (три рядки з відстанню між ними 15 см). Такий спосіб сівби порівняно з безпокривними рядковими посівами підвищує урожай насіння на 30—40% (Тен А.Т., 1982). Для меншого затінення і пригнічення багаторічних трав норму висіву покривної культури необхідно зменшувати до 25—30% загальноприйнятої.
Для переважної більшості багаторічних трав найефектив-ніші літні чисті посіви. Літні безпокривні посіви багаторічних трав проводять, починаючи з червня і до кінця липня. Більш пізні посіви не встигають до осені розкущитися, сформувати добре розгалужену кореневу систему, закласти генеративні пагони, тому на другий рік життя вони можуть не дати повноцінного врожаю насіння.
Урожайність насіння трав залежно від способів сівби, ц/га
Спосіб сівби | Райграс пасовищний | Пирій безкореневищний | Тимофіївка лучна | Житняк
Безпокривний | 7,3 | 6,1 | 3,1 | 6,0
Підпокривний (під покрив ячменю) | 2,3 | 4,0 | 1,5 | 5,3
За даними Сарненської дослідної станції, злакові трави на насіння доцільно висівати в літні строки — у першій і другій декадах серпня. На літніх посівах менше бур'янів. На чистих від бур'янів торфових ґрунтах весняна сівба також може дати добрі результати.
У лісостепових і степових районах України злакові трави краще висівати в серпні, а у більш посушливих (сухий степ) — під час сівби озимих зернових культур.
При закладанні насінників застосовують звичайний рядко-вий або широкорядний спосіб сівби. Нещільнокущові злаки можуть давати добрі урожаї як при звичайних рядкових, так і при широкорядних способах сівби. Бага-торічні кореневищні злаки — очеретянка звичайна, стоколос безостий, тонконіг лучний, костриця червона, мітлиця веле-тенська — найвищі урожаї забезпечують при безпокривних широкорядних посівах, але при систематичному розпушу-ванні міжрядь. Широкорядні способи сівби оптимальні також для буркуну, люцерни. Підвищення насіннєвої продуктив-ності люцерни в широкорядних розріджених посівах пояс-нюється тим, що рослини за рахунок більшої площі живлен-ня, кращого освітлення утворюють велику кількість плідних гілок на стеблах, які рівномірно розміщуються по всій їх довжині. Такий спосіб сівби дає можливість механізовано проводити міжрядний обробіток ґрунту, створити сприятливі умови для комах-запилювачів, збільшити можливість запи-лення від само розкривання квіток.
Кореневищні злаки при широкорядних способах сівби висівають з міжряддями 60—70 см, а нещільнокущові — 45—60 см.
Широкорядні способи сівби застосовують також для при-скореного розмноження дефіцитного насіння рекомендова-них і перспективних селекційних та кращих місцевих сортів усіх видів трав.
Науково-дослідними установами Литви та інших країн рекомендуються черезрядні посіви трав на насінних ділянках з шириною міжрядь 25—30 см.
Закладання насінників багаторічних трав потребує рівно-мірного висіву насіння. При сівбі насіння під покрив і без покриву звичайним рядковим способом застосовують зерно-трав'яні сівалки СЗТ-3,6, СЗТ-47, а також льонову СЛ-44, "Саксонія" тощо. Ними можна висівати насіння і широко-рядним способом, перекривши частину висівних апаратів. Проте краще використовувати овочеві сівалки СОН-2,8А, СКОН-4,2 та СКОСШ-2,8, СО-4,2, які обладнані спеціальни-ми пристроями для нагнітання малосипкого насіння до ви-сівних апаратів, ребордами на дискових сошниках для регу-лювання глибини загортання насіння та коточками для одночасного ущільнення ґрунту в рядку. За браком цих сівалок можна використовувати бурякові ССГ-12А, ССТ-12Б.
Для рівномірного висіву перед сівбою насіння найкраще змішувати з гранульованим суперфосфатом (50 кг/га), а під час сівби необхідно весь час його перемішувати.
Оскільки багаторічні трави перехреснозапильні, при закла-данні насінників треба дотримуватися просторової ізоляції. Відстань між насінниками окремих видів трав повинна стано-вити не менше 5 м, між сортами злакових, а також між кострицею і райграсом — 400 м.
При вирощуванні багаторічних трав на насіння застосовують менші норми висіву , ніж при залуженні.
Норми висіву багаторічних трав при вирощуванні на насіння (при 100% й посівній придатності та сівбі у чистому вигляді), кг/га
Трави | Спосіб сівби
звичайний рядковий | широкорядковий
Злакові
Тимофіївка лучна | 9-12 | 5-6
Костриця лучна | 15-16