Костриця червона | - | 7-8

Грястиця збірна | 14-15 | 9-10

Райграс високий | 15-16 | 8-10

Райграс багатоукісний і пасовищний | 14-16 | 8-10

Лисохвіст лучний і здутий | 15-16 | 6-8

Тонконіг лучний | 8-10 | 6-7

Стоколос безостий | - | 10-12

Мітлиця велетенська | 8-10 | 5-6

Очеретянка звичайна | - | 5-7

Бекманія звичайна | 10-12 | 6-8

Житняк гребінчастий | 10-13 | 6-8

Пирій безкореневищний | 16-18 | 8-10

Дрібне насіння на більш важких за гранулометричним складом ґрунтах висівають на глибину 0,5—1, а на легких — 1—2 см; велике (стоколосу, костриці, грястиці та райграсів) на важких ґрунтах — на глибину 1—1,5, а на легких — 2—3 см. На сухих ґрунтах і в суху погоду насіння трав загортають у ґрунт глибше, ніж у вологу погоду, а на низинному осушено-му торфовищі — мілко (1—1,5 см).

Догляд за насінниками трав

За насінними ділянками багаторічних трав проводять сис-тематичний догляд.

Обов'язковою вимогою є інвентаризація насінних ділянок, яка оформляється відповідним актом. У ньому зазначають номер поля і сівозміни, площу, рік, культуру, сорт, репро-дукцію, строки та способи сівби, стан посівів.

Догляд за насінниками розпочинають відразу після зби-рання покривної культури, а на безпокривних посівах — після появи сходів трав.

Покривну культуру збирають якомога раніше (на зелений корм, силос, сіно). Якщо її збирають на зерно, негайно після жнив вивозять з поля солому.

Восени за 30—40 днів до закінчення вегетації ретельно оглядають посіви для визначення заходів догляду за насін-никами восени. При сильному розвитку травостою у рік сівби за три-чотири тижні до настання заморозків трави підко-шують на висоті 10—12 см, щоб запобігти випріванню рослин взимку під сніговим покривом. Якщо на насінній ділянці сходи трав місцями зріджені, в літньо-осінній період під-сівають насіння того самого виду і сорту.

На широкорядних посівах після з'явлення сходів трав розпушують ґрунт у міжряддях тракторними культиваторами. Робочі органи їх встановлюють на відстані 5—6 см від рядків. Протягом літа проводять 2—3 розпушування міжрядь у міру появи бур'янів.

Важливим заходом боротьби з бур'янами на безпокривних посівах у рік сівби є обов'язкове підкошування бур'янів на висоті 6—7 см. Скошену траву негайно згрібають і вивозять з поля, щоб посіви трав не випрівали. Ефективним є поєднане застосування агротехнічних та хімічних заходів. На посівах бобових можна застосовувати такі препарати: на безпокрив-них посівах — ептам 6Е (3—6 л/га) або трефлан (3—6 л/га) під передпосівну культивацію з боронуванням з негайним загор-танням у ґрунт. Під час вегетації рослин (висота 10—15 см), після розвитку першого—третього справжніх листків, засто-совують 2М-4Х (2,5—3,8 кг/га); на підпокривних посівах норму гербіциду зменшують до 0,9— 1,3 л/га. Якщо у травостої серед бур'янів переважають лобода біла, грицики, жабрій, жовтець, кропива, гірчиця польова, осот польовий та ін, найдоцільніше застосовувати препарат 2М-4Х; на безпокрив-них і покривних посівах ефективний база гран (2—4 л/га), який вносять у фазі кущіння покривної культури або двох-трьох справжніх листків бобових. Наступного року (на другий рік життя) його можна застосовувати при висоті рослин 10-15 см.

На насінних посівах багаторічних злакових трав в основ-ному використовують ті самі препарати, що й у посівах зернових культур. У фазі кущіння посіви обробляють таким гербіцидом, як амінна сіль 2,4-Д (1,8—2,5 кг/га).

Велику увагу приділяють боротьбі з шкідниками і хворобами сінокісно-пасовищних трав. Найпоширенішими шкідниками злакових багаторічних трав є колоскова муха, тимофіївковий довгоносик, стоколосовий комарик. Для боротьби з ними поєднують агротехнічні й хімічні заходи боротьби. Нові насінні посіви розміщують від старих на віддалі не менше як 4—5 км. Після обмолочування та очищення насіння знищують усі залишки, а солому і полову використовують на корм. На оздоровлення насінників трав позитивно впливає скошування післяжнивних решток і отави. Стерню й отаву скошують у кінці серпня — на початку вересня, після чого масу згрібають і вивозять з поля.

Для боротьби з борошнистою росою застосовують байлетон, 25%-й з.п. (0,6 кг/га). Травостої, уражені аскохітозом, іржею та різними плямистостями бобових, обприскують 0,2%-м роз-чином тілту, 25%-й к.е. (0,5—1 л/га). Проти листогризучих шкідників і клопів, товстоніжок, совок, довгоносиків та люцер-нового комарика в період вегетації рослин використовують один з таких препаратів: децис, 2,5%-й к.е. (0,5—1 л/га); карате, 5%-й к.е. (1,5 л/га); золон, 3,5%-й к.е. (З л/га); фостак, 10%-й к.е. (0,15-0,20 л/га); Бі-58 новий, 40%-й к.е. (0,5-1 л/га). Норми витрати робочої рідини — 400—500 л/га.

Насінники найкраще підживлювати в два прийоми: одну половину добрив вносити восени, другу — навесні.

На другий рік та в наступні роки використання рано навесні насінники боронують в 1—2 сліди впоперек рядків або по діагоналі. Грунт у міжряддях у роки використання трав обробляють 2—3 рази за вегетацію. Перший раз навесні на глибину 8—10 см після внесення добрив і підсихання ґрунту культиваторами, обладнаними долотами, другий — у фазі виходу злакових трав у трубку та стеблування бобових а останній раз — після збирання насінників. На торфових ґрунтах, де рано навесні спостерігається внаслідок періодич-ного замерзання і розмерзання ґрунту випирання вузлів ку-щіння, проводять коткування важкими болотними котками. У літній період проводять апробацію насінних посівів згід-но з існуючими інструкціями і видове прополювання. Ос-таннє проводять у період повного колосіння злакових трав або масового цвітіння бобових, коли найлегше відрізнити окремі види за суцвіттями.

Злакові трави - перехреснозапильні рослини, запилюються переважно за допомогою вітру.

Такі трави, як тимофіївка, костриця лучна і червона, райграс високий та пасовищний, очеретянка звичайна, лисохвіст лучний, грястиця збірна, тонконіг лучний, починають цвісти