У степових районах із суворими зимами на насінниках багаторічних трав проводять снігозатримання. Іноді насінники трав, особливо у поліських та лісостепових районах і Прикар-патті, у сніжні зими випрівають та вимокають. Щоб запобігти цьому, на понижених місцях нарізують борозни для відведен-ня зайвої води.

Віддаль насінників від пасіки | Урожайність насіння | Середня кількість бджіл на 100 м2 | Частина бджіл серед усіх комах запилювачів, %

ц/га |

%

Біля пасіки | 3,15 | 148 | 7,5 | 94,0

На віддалі 500 м | 3,03 | 142 | 29,3 | 95,7

На віддалі 1000 м | 2,63 | 123 | 20,6 | 93,9

На віддалі 1500-2000 м | 2,13 | 100 | 18,2 | 92,7

Вплив віддалення насінників від пасіки на врожайність насіння конюшини гібридної

Найвищий урожай насіння забезпечує один полив (700—800 м3/га) у фазі бутонізації, при осінньому або весня-ному вологозарядковому поливі — 1000—1200 м3/га.

У США, Польщі та інших країнах злакові трави на насіння вирощують з регульованим водним режимом ґрунту. Інститут тваринництва степових районів "Асканія-Нова" рекомендує при вирощуванні насіння злакових трав з підтримуванням вологості ґрунту 70—75% від повної вологоємкості та протя-гом сезону проводити два-три поливи з поливною нормою 600-800 м3/води.

Збирання насіння багаторічних злакових трав

Строки збирання. Важливою умовою одержання високих урожаїв насіння є своєчасне і правильне збирання його. При запізненні із строками та порушеннями технологічних про-цесів під час збирання можна втратити 50—75% біологічного урожаю. Насіння багаторічних трав достигає нерівномірно.

У різних видів злаків неоднакова швидкість достигання і обсипання насіння. У деяких видів строки достигання дуже стислі, й від фази воскової до повної стиглості проходить лише один—три дні. Так, у костриці лучної, райграсу високо-го, райграсу пасовищного, очеретянки звичайної, лисохвосту лучного, житняків гребінчастого та пустельного, конюшини гібридної і лядвенцю рогатого насіння починає обсипатися у восковій стиглості; у тимофіївки лучної, тонконогу лучного, мітлиці велетенської — у повній стиглості.

Обсипання посилюється під впливом несприятливих ме-теорологічних умов.

Достигання злакових трав можна визначити за такими ознаками: колір суцвіть змінюється від зеленого до бурувато-сірого або солом'яного; стебло жовтіє по всій довжині або верхня частина його біля суцвіття має зелені вузли, стеблові листки засихають повністю або в нижній частині; при легкому стисненні суцвіття в руці чи несильному ударі на долоні залишається кілька насінин.

Насіння з основних злакових трав одержують з першого укосу протягом трьох-чотирьох років, починаючи з першого року використання.

При збиранні насіння з першого укосу рослини цвітуть у менш сприятливих умовах, оскільки в червні та липні бувають часті дощі, зливи, період цвітіння розтягується, зменшується нагромадження нектару в квітках, а комахи-запилювачі краще відвідують квітучу лісову і лучну трав'янисту рослинність, акацію, липу та інші дерева.

Перший укіс, залишений на насіння, більш забур'янений, ніж другий, трави в більшій мірі уражуються хворобами і пошкоджуються шкідниками.

Трави можна збирати роздільним способом, двофазним і прямим комбайнуванням. Злакові трави, які схильні до швид-кого обсипання, роздільно збирають за сухої погоди на почат-ку воскової стиглості, а які менше обсипаються — у восковій стиглості. Трави скошують на високому зрізі жатками або косарками з прикріпленими до них двосекційними валкоут-ворювачами для рівномірного укладання валків. Після підси-хання маси валки підбирають і обмолочують комбайнами СК-5 "Нива", СК-5А та ін. За сухої погоди та роздільного збирання одержують вищий урожай, ніж при прямому ком-байнуванні, але недоліком цього способу є те, що скошені трави довго сохнуть у валках, і в разі дощової погоди бувають великі втрати насіння.

Скошування трав на високому зрізі (висота 20—30 см) зумовлене наявністю в нижніх частинах стебел великої кіль-кості листків, неплодоносних пагонів, які сповільнюють ви-сушування скошеної маси і достигання насіння. Щоб зібрати чисте насіння, стеблостій, забур'янений у нижньому ярусі, скошують ще вище — лише суцвіття, тобто верхівки стебел. Солому після цього скошують і використовують на корм.

При двофазному комбайнуванні насінники скошують комбайнами у восковій або на початку повної стиглості на-сіння. Цей спосіб збирання доцільно застосовувати на полег-лих і нерівномірно достигаючих травостоях у суху, теплу погоду. Трави скошують комбайнами на висоті 40—50 см й обмолочують при частоті обертання барабана 800 об./хв та повністю опущеному підбарабанні (перша фаза). За такого способу обмолочується переважно достигле насіння, а стебла з недостиглим насінням складаються у валок. Після підсихан-ня масу з валків обмолочують комбайнами при частоті обер-тання молотильного барабана 1000—1200 об./хв (друга фаза).

Для обмолочування використовують зернові комбайни з полотняно-планчастими підбирачами ППТ-3 або ППТ-2,4Б і пристроєм типу ПСТ54-108А. Для зменшення втрат необ-хідно відрегулювати повітряний потік, а також повністю за-крити заслінки вентилятора та всі щілини.

Про переваги двофазного збирання насіння злакових трав, схильних до обсипання, перед іншими способами свідчать дані Сарненської дослідної станції (Сушицький Л.В.). Най-вищу урожайність костриці лучної (3,9 ц/га) одержано при двофазному збиранні, низьку (3,5 ц/га) — при роздільному й найнижчу (3,2 ц/га) — при однофазному збиранні.

У насінницькому господарстві Обермюцків (Німеччина) при однофазному збиранні урожайність насіння грястиці збірної