Родина Fabaceae у флорі золошлаковідвалів Бурштинської ТЕС

З кожним роком збільшується ступінь антропогенного впливу на природні ландшафти. При цьому найбільш суттєвими, інколи незворотні зміни відбуваються під впливом техногенних факторів. Наприклад, при роботі теплоелектростанцій формуються золошлаковідвали, на яких формуються нові ландшафтні структури.

Мета роботи полягала у вивченні видового складу, екологічного і біоморфологічного аналізу рослин родини Fabaceae флори золошлаковідвалів Бурштинської ТЕС (Івано-Франківська область).

Дослідження проводилися протягом 2007 – 2008 років на території золошлаковідвалів теплової електростанції. Рослини визначено за Визначником вищих рослин України [1], екологічна структура – за Протопоповою В.В. [2], життєві форми – за І.Г. Серебряковим [3].

Попередньо встановлено, що родина Fabaceae у флорі золошлаковідвалів налічує 11 видів (6,05 % від загальної кількості видів), які відносяться до 7 родів.

Найбільшим родом є Trifolium L., який налічує 4 види (36,37 % від загальної кількості видів даної родини) – T. repens L., T. pratense L., T. hybridum L., T. arvense L. Рід Melilotus Mill. включає 2 види (18,18 %) – M. albus Medik, M. officinalis (L.) Pall. Решта родів (Medicago L., Lotus L., Robinia L., Coronilla L., Vicia L.) є одновидовими (по 9,09 %).

Аналіз життєвих форм показав, що більшість досліджуваних видів родини Fabaceae – трав’янисті полікарпіки – 6 видів (54,55%): Trifolium repens L., T. pratense L., T. hybridum L., Lotus arvensis Pers., Coronilla varia L. і Vicia cracca L.; друге місце займають багаторічні або дворічні монокарпіки – 3 види (27,27 %): Medicago lupulina L., Melilotus albus Medik і M. officinalis (L.) Pall.; третє місце поділяють однорічники та дерева, які представлені 1 видом (по 9,09 %): Trifolium arvense L. та Robinia pseudoacacia L. відповідно.

Robinia pseudoacacia L., яка є одним із домінантів серед рослинності золошлаковідвалів, добре приживається, перезимовує, дає нові проростки, її посадки подекуди тягнуться до 35 м.

Засвоєння рослиною елементів та речовин з середовища і преретворення їх при формуванні біомаси рослини становить зміст активного пристосування до умов місцезростання.

Стосовно зволоження субстрату рослини із родини Fabaceae розподілилися наступним чином: мезофіти – 6 видів (Medicago lupulina L., Trifolium repens L., T. pratense L., T. hybridum L., Lotus arvensis Pers., Vicia cracca L.) і ксеромезофіти – 5 видів (Melilotus albus Medik, M. officinalis (L.) Pall., Coronilla varia L., Robinia pseudoacacia L., Trifolium arvense L.). Інших груп рослин стосовно зволоження субстрату не виявлено.

Стосовно освітлення види поділилися на дві групи: сціогеліофіти – 6 видів або 54,55% (Medicago lupulina L., Coronilla varia L., Vicia cracca L. і ін.) та геліофіти – 5 видів або 45,45 % (Melilotus albus Medik, Trifolium repens L., Trifolium arvense L. і ін.).

Отже, можна зробити висновки, що на території золошлаковідвалів родина Fabaceae включає 11 видів, серед яких переважають трав’янисті полікарпіки (54,55 %).

Література

1. Определитель высших растений Украины. Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. – К.: Фитосоциоцентр, 1999. – 548 с.

2. Протопопова В.В. Синантропная флора Украины и пути ее развития. – К.: Наукова думка, 1991. – 200 с.

3. Серебряков И.Г. Экологическая морфология растений. Жизненные формы покрытосеменных. – М.: Высшая школа, 1962. – 378 с.