ФЛОРА І РОСЛИННІСТЬ УРОЧИЩА «ОСІЙ» В ПЕРЕДГІР’Ї ГОРГАН

(ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОН)

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………….………3

1.ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ…………………………………………….………5

2.ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕРИТОРІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ...............................................................................................7

2.1. Геологічна будова…………………………………………………..........7

2.2. Рельєф……………………………………………………………………..8

2.3. Клімат………………………………………………………………….…9

2.4. Гідрологія та гідромережа……………………………………………...10

2.5. Грунтовий покрив…………………………………………….…….…..11

2.6. Рослинний і тваринний світ ………………………………...………12

3. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ……………………………………………….14

Результати досліджень

4. АНАЛІЗ ФЛОРИ УРОЧИЩА «ОСІЙ»…..……………………...………15

4.1. Конспект флори урочища «Осій»…………………………….....……15

4.2. Систематичний та біоморфологічний аналіз флори ……….……….21

4.3. Екологічна структура флори………………………………….………37

5. РОСЛИННІСТЬ УРОЧИЩА «ОСІЙ»……….………………..….………41

5.1. Букові ліси, їх рослинність…………………………………….………41

5.2. Ялицеві ліси, їх рослинність……………………………………..…….44

5.3. Рідкісні та зникаючі види рослин………………………………..…….44

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..47

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………49

Вступ

Флора – це історично складений комплекс рослин на певній території. Флора того чи іншого регіону формується в процесі історичного розвитку із різних груп рослин – флористичних комплексів і окремих видів, які проникли на дану територію із інших регіонів в різні часи.

Флора є найбільш невід’ємним компонентом будь-якої екологічної системи. Видовий склад флори окремої території – це сукупність видів пристосованих до життя в типовому для них ландшафті. У різних природних зонах він різний, що залежить не тільки від природних умов, а й від того, настільки інтенсивно територія охоплена господарською діяльністю. З розвитком суспільства, люди все частіше починають втручатись в природні екосистеми. І дуже часто в гонитві за корисним для себе люди забувають про збереження користі для природи, а інколи і не усвідомлюють цього. Змінюючи умови свого життя, люди дедалі частіше відчувають труднощі в нейтральному пристосуванні до природи.

Процес негативного впливу людини на природні екосистеми дуже чітко простежується на густонаселених територіях, де швидкими темпами розвиваються промисловість і сільське господарство. Одні види рослин можуть і пристосовуються до окультуреного ландшафту, іншим це вдається важче, а деякі просто гинуть. Таким чином, значна кількість видів, корисних для природного середовища і людини вмирає.

Метою нашої роботи було вивчення флори і рослинності урочища «Осій» в передгір’ї Горган. Відповідно до поставленої мети вирішували наступні завдання дослідження:

- ознайомитись з науковою літературою з даної теми;

- провести характеристику природних умов території дослідження;

скласти конспект флори урочища;

провести систематичний, біоморфологічний та екологічний аналіз флори;

визначити рясність популяцій досліджуваних видів;

провести аналіз рослинності урочища «Осій».

Робота складається із: вступу, п’яти розділів: огляду літератури, фізико–географічної характеристики території дослідження, методики дослідження, аналізу флори і рослинності урочища «Осій», а також висновків і списку використаних джерел.

1. Огляд літератури

Перші відомості про флору Прикарпаття знаходимо в працях Б. Гаккета, В. Бессера і Н. Вітмана. Проте вони дуже скупі і нерідко викликають сумніви, оскільки територія, охоплювана їхніми дослідженнями, виходить далеко за межі Прикарпаття, а вказівки на місцезнаходження видів відсутні або не конкретні. Тому справедливо вважати, що вивчення флори Прикарпаття започаткував А. Завадський, який досліджував флоронаселення тодішніх Стрийського й Станіславівського повітів. Дещо пізніше він же опублікував список рослин Галичини та Буковини, в якому наведено 1491 вид.

На цей же час припадають дослідження Ф. Гербіха. Йому належить двадцять наукових публікацій, у тому числі капітальна праця «Флора Буковини», в якій наведені описи 1146 видів судинних рослин.

Дослідження флори в Станіславівському повіті після А. Завадського продовжили Кахно і К.Боровицька.

До робіт, які містять певну інформацію про флоронаселення Прикарпаття, слід віднести також публікації А. Ремана.

Вивчення рослинного населення великих мультирегіонально-адміністративних територій Галичини і Буковини, які включають окремі частини Прикарпаття, присвячені роботи Дж. Кнаппа, Е. Туринського, Дж. Дьорфлера, Й. Пачоського.

На XIX ст.. припадають й перші систематичні огляди окремих критичних груп ( родів, родин, відділів) для територій, в котрі включене й Прикарпаття. А. Реман здійснив систематичну обробку нечуйвітрів (рід Hieracium L.) розповсюджених у Галичині, Буковині й Карпатах.

З-поміж ботанічних праць повоєнного періоду переважають праці фітоценотичного напряму. Із них варто відзначити монографію З.Н. Горохової і Т.Н. Солодкової (1970), у якій наведений список 640 видів господарсько-корисних рослин лісів Чернівецької області з вказівками їх рясності й розповсюдження в прийнятих у роботі ботаніко-географічних районах, з-поміж яких виділене й Прикарпаття. Спеціальні праці про флору Прикарпаття цього періоду практично відсутні. Винятком є повідомлення М.І. Котова (1954), А.М. Лазерної (1979) й деяких інших дослідників про знахідки нових і цікавих для цієї території видів.

Роботи українських систематиків і флористів у цей час були сконцентровані на виданнях «Флори УРСР» (1936-1965) і «Визначників….» (1950, 1965, 1987), у яких міститься й певна інформація про рослинне населення Прикарпаття.

Відомості про місцезнаходження окремих видів знаходимо також у каталогах музейних фондів (1976-1990), які видає Львівський державний природознавчий музей НАН України, у довідковому посібнику «Хорологія флори Украины» (1986), у монографії «Злаки Украины» (1977) та деяких інших публікаціях.

Найповнішим зведенням про флоронаселення окремих ботаніко-географічних районів Українських Карпат, у т.ч. Прикарпаття, є «Визначник рослин Українських Карпат» (1977). Проте підготовлено його в основному на базі «Флори УРСР» (1936-1965), «Визначника рослин України» (1965) та матеріалів, які зберігаються у фондах Гербарію Інституту ботаніки НАН України, і лише підчас опрацювання деяких таксонів використані фонди інших гербаріїв. Багато видів у цьому виданні наведені для Прикарпаття за ареа логічним принципом і не завжди вдало. Складанню визначника не передували спеціальні польові дослідження й наведені в ньому дані є неповними, а в окремих випадках неточними, у зв’язку з чим назріла необхідність критичного перегляду видового складу й всебічного аналізу флори Прикарпаття, що і було зроблено В. Ткачиком у монографічній роботі (Ткачик, 2000).

2. Фізико-географічна характеристика території дослідження

Урочище «Осій» знаходиться в околицях села Вигода на лівому березу річки Свічі, займає схил південно-західної експозиції, крутизною 25-30є, територіально належить до Вигодського лісокомбінату, а згідно фізико-географічного районування