У флорі досліджуваної території за кількістю видів переважають багаторічні трави (полікарпіки), які складають 118 видів або 82% флори (таблиця 2). Серед полікарпіків відмічено 7 видів ефемероїдів. Переважання полікарпічних форм рослин характерне і для флори України в цілому (Шеляг-Сосонко, Дідух, 1975).

Фото 1. Цвіте рідкісний декоративний вид – Маруна щиткова (Pyretrum corymbosum)

Друге місце за кількістю видів займають дерева, які складають 9 % досліджуваної флори.

Кущів нараховується 9 видів, що складає 6 % флори, з них 4 види належать до родини жимолостевих.

Найменшу кількість видів у флорі досліджуваних фітоценозів мають чагарники і ліани. З чагарників це: Calluna vulgaris (L.) Mill. – верес звичайний, а з ліан зустрічається тільки один вид – ліановий чагарник Hedera helix (L.) (плющ звичайний), який зустрічається у свіжих і вологих грабово-ялицевих бучинах ( на південних і південно-східних схилах).

Проведений аналіз показує, що флора досліджуваної території є типовою для флор помірного поясу і репрезентивною в цілому для середньогірського поясу Українських Карпат, а деякі відмінності відображають регіональну специфіку виділеної конкретної флори.

Таблиця 2

Аналіз життєвих форм

№ | Життєві форми рослин | Кількість видів

Абсолютна | в %

1. | Дерева | 14 | 10,0

2. | Кущі | 9 | 6,0

3. | Чагарники | 2 | 1,4

4. | Трави: полікарпіки | 119 | 82,0

5. | Ліани | 1 | 0,6

Разом | 145 | 100

Проведений аналіз показує, що помірний клімат території визначає переважання мезофітів у складі флори урочища. До цієї групи належить 115 видів, які складають 70% флори.

Рис. 2. Біоморфологічна структура флори урочища «Осій»

1 – дерева 4 – полікарпіки

2 – кущі 5 – ліани

3 – чагарники

4.3. Екологічна структура флори

Таблиця 3

Екологічна структура флори

№

п/п | Екологічні групи рослин | Кількість видів

Абсолютна | в %

А) стосовно вологи

1. | Мезофіти | 115 | 79

2. | Мезогігрофіти | 20 | 14,5

3. | Ксеромезофіти | 9 | 6,5

Б) стосовно хімізму субстрату

4. | Нітрофіли | 14 | 9,5

5. | Ацидофіли | 5 | 4,5

6. | Умовні кальцефіли | 12 | 8,5

7. | Індиферентні види | 113 | 77,5

У перезволожених лісових екотопах та по берегах гірських потоків поширені представники групи мезогігрофітів. Ця група включає 20 видів, що складає 10% флори.

Група ксеромезофітів включає 9 видів (всього 5%) флори (астрагал солодколистий – Astragalus glycyphyllos L., наперстянка великоквіткова – Digitalis grandiflora Mill., яблуня лісова – Malus sylvestris Mill., оман мечелистий – Inula ensifolia L., дуб скельний – Quercus Liebl., маруна щиткова – Pyretrum corymbosum Scop., очиток іспанський – Sedum hispanicum L., берека проміжна – Sorbus torminalis (L) Grants., ластовень лікарський – Vincetoxicum hirundinaria Medik.

Стосовно хімізму субстрату в складі флори виділено 4 групи: нітрофіли, ацидофіли, умовні кальцефіли, індиферентні види.

Група нітрофілів включає 14 видів: кінський часник (Alliaria petiolata), бугила лісова (Antriscus sylvestris), вовчі ягоди звичайні (Dephne mesereum), бруслина європейська (Euonymus europaea), гравілат міський (Geum urbanum), гравілат річковий (Geum rivale), герань Роберта (Geranium robertianum), розрив-трава звичайна (Impatiens noli-tangere), лунарія оживаюча (Lunaria rediviva), переліска багаторічна (Mercurialis perennis), ожина шорстка (Rubus hirtus), ожина звичайна (Rubus caesius), бузина червона (Sambucus racemosa), бузина чорна (Sambucus nigra).

До групи умовних ацидофілів належать 5 видів: верес звичайний (Calluna vulgaris), хвощ лісовий (Eguisetum sylvaticum), будра волосиста Glechoma hirsute), веснівка дволиста Majanthemum bifolium), горобина звичайна (Sorbus aucuparia)

До групи умовних кальцефілів належать 12 видів: булатка червона (Cephalanthera rubra), булатка великоквіткова (Cephalanthera damasonium), булатка довголиста (Cephalanthera longifolia), венерині черевички (Cypripedium calceolus), коручка чемерникова (Epipactic helleborine), плющ звичайний Hedera helix), кадило карпатське (Melittis carpatica), багатоніжка звичайна (Polypodium vulgare), залізняк бульболистий (Phomis tuberose), липа серцелиста (Tilia cordata), оман мечолистий (Inula ensifolia), очиток іспанський (Sedum hispanicum).

Група індиферентних видів найбільш численна, вона нараховує 113 видів, що складає 77,5% досліджуваної флори.

А) стосовно вологи:

1 – мезофіти; 2 – мезогігрофіти; 3 – ксеромезофіти.

Б) стосовно хімізму субстрату:

1 – нітрофіли; 2 – ацидофіли;

3 – умовні кальцефіли; 4 – індиферентні види.

Рис.3. Екологічна структура флори урочища «Осій»

Фото 2. Арніка гірська (Arnica montana L.) у фазі цвітіння

Рослинність урочища «Осій»

5.1. Букові ліси, їх рослинність

Рослинність досліджуваного урочища представлена буковими та ялицевими формаціями.

Букові ліси сконцентровані переважно в басейні річки Прут, де вони сформовані у помірній та помірно холодній кліматичних зонах і поширені від передгір’я в глибину гірської системи майже на 30 км.

Максимальне підняття букових лісів (понад 1200 м н.р.м) спостерігається на хребті з вершинами Хом’як і Синяк. Це також і найвище їх місцезростання на північно-східному макросхилі Горган.

В урочищі «Осій» бук зрідка утворює монодомінантні угруповання. На передових хребтах у складі букових ценозів зустрічається граб, ясен, клен гостролистий, ялиця біла. При просуванні вглибину гір та зростанні висоти над рівнем моря домішується явір, в’яз гірський.

Букові ліси представлені субформаціями Fageta sylvaticae, Cazpineto-Fageta, Abieto- Fageta, Piceeto- Abieto- Fageta, Abieto- Piceeto- Fageta, Piceeto-Fageta (чистими буковими, ялицево-буковими та ялицево-ялиново-буковими).

Субформація чисті букові ліси

Монодомінантні букові ліси поширені переважно на передових хребтах Карпат. У глибинній частині ареалу бучин вони зустрічаються лише невеликими (0,10-0,15 га) осередками на захищених від вітрів транзитних частинах схилів з досить глибокими нескелетними або слабо скелетними грунтами.

Специфічною рисою цих угруповань є пов’язана з особливостями світлового режиму сезонна зміна аспектів. Для ранньовесняної стадії характерний розвиток ефемерів та ефемероїдів: спочатку Підсніжник звичайний (Galanthus nivalis), Рівноплідник рутвицевий (Isopyrum thalictroidies), Анемона дібровна ( Anemone nemorosa