(L.) ), Зубниця залозиста ( Dentaria glandulosa ), а пізніше – Зубниця бульбиста ( Dentaria bulbifera ).
Влітку у рослинному покриві зустрічаються переважно довго- кореневищні багаторічники, які розмножуються вегетативно.
Флористично вологі бучини утворюють кілька асоціацій.
Асоціація Fagetum dentariosum (бучина зубницева) представлена ценозами з високо продуктивними (500-600 мі Л га) деревостанами. Конкурентна здатність бука висока, тому участь інших деревних порід, зокрема явора і клена гостролистого, мінімальна.
Асоціація Fagetum galiosum odoratae (бучина маренова). Ценози цього типу зустрічаються фрагментарно в комплексі з попередніми і піднімаються майже до 1100 м. Вони займають переважно солярні транселювіальні й транс- акумулятивні місцеположення з слабо-, зрідка середньоскелетними грунтами.
Асоціація Fagetum mercurialidosum (бучина перелісникова). Від бучин зубницевих ценози цього типу відрізняються значною домішкою Acer pseudoplatanus та присутністю Acer platanoides.
З чагарників особливо характерна Sambucus racemosa. У щільному трав’яному ярусі з проекційним покриттям понад 80 % – субдомінантна роль належить Dentaria glandulosa (20%) (зубниця), Symphytum cordatum (10 %) (живокіст), Urtica dioica (20%) (кропива). Рясно представлені маренка запашна (Galium odoratum ), зеленчук жовтий (Galeobdolon luteum Huds).
Асоціація Fagetum caricosum pilosae (бучина волосистоосокова). Її ценози займають транс елювіальні частини схилів і зустрічаються виключно на передових хребтах Карпат до висоти близько 750 м н.р.м.
Бонітет деревостанів II. На південних схилах поодиноко зустрічається Граб звичайний (Carpinus betulus L.).
Чагарникові види відсутні. Сезонні зміни аспекту виявлені менш чітко, ніж у типових вологих бучинах. Флористичний склад трав’яного покриву бідний, суцільний фон з гомогенною структурою утворює осока волосиста.
Асоціація Fagetum athyhosum filixfeminae (бучина безщитникова). Її ценози фрагментарно зустрічаються серед інших бучин.
Чагарників представлено більше, ніж в інших типах бучин. Це Rosa pendulina L., Sambucus racemosa L. тощо. Трав’яний покрив повністю зімкнутий і характеризується пануванням евтрофних видів.
Субформація ялицево-букові ліси – Abieto-Fageta.
Типові ялицево-букові ліси, де участь ялини понад 10 % зустрічаються в середньому до висти 1000 м н.р.м на схилах різної експозиції крутизною від 5 до 30 є. Чагарники представлені тими самими видами, що і в чистих бучинах, але зустрічаються дещо частіше. Дуже характерні Rubus hirtus Wajdst. et Kit, Rubus serpens Weihe ex Lej. Et Court. Трав’яний покрив добре розвинутий, флористично багатий і також ідентичний чистим буковим ценозам.
Асоціація Abieto-Fagetum dentariosum представлена типовими і нетиповими ялицево-буковими угрупованнями (ялицеві бучини зубницеві).
Асоціація Abieto-Fagetum dryopteridosum (A.-F.filicosum) (ялицева бучина зубницева). Константну ценотичну групу становлять Dryopteris filix-mas (щитник) (30 % і більше), Dryopteris carthusiana. Athyrium filix-femina (безщитник), Polystichum braunii, Geranium robertianum L. (Герань Роберта), Symphytum cordatum (живокіст серцелистий), Carex sylvatica (осока лісова), Stachys sylvatica , Salvia glutinosa (шавлія клейка).
Асоціація Abieto-Fagetum athyriosum filix-feminae.
Специфічну еколого-ценотичну групу становлять Athyrium filix-femina (до 95 %), Geranium robertianum L., Circaea lutetiana L.
Асоціація Abieto-Fagetum petasitosum ялицеві бучини кременово-білі) представлені ценозами, які флористично подібні до угруповань попереднього типу. У покриві панує кремена біла, яка разом з видами, характерними й для ялицевих бучин безщитникових, утворює специфічну еколого-ценотичну групу. До ї складу належать також мохи – Marchantia polymorpha L., Rhizomnium punctatum, Plagiomnium undulatum (Hedw.).
5.2. Ялицеві ліси, їх рослинність
Ялиця не утворює корінних монодомінантних угруповань. Кодомінантами її ценозів є Fagus sylvatica, Picea abies, асектаторами - Acer pseudoplatanus, Acer platanoides, Ulmus glabra, Fraxinus excelsior.
З чагарників найпоширеніша Sambucus racemosa, але ярус підліску морфологічно не виявлений.
За екологічними умовами, флористичним складом і структурою трав’яного покриву ялицеві ліси чітко поділяються на дві групи. До першої належать флоистично багаті евтрофні та типові мезотроні угруповання, які тяжіють до кислих гірсько-лісових бурих грунтів. До другої групи належать мезо-оліготрофні флористично збіднені ценози на гірсько-лісових підзолистих грунтах.
Корінні ялицеві угруповання належать до субформацій Fageto-Piceeto-Abieta, Piceeto- Fageto- Abieta, Fageto- Abieta, Piceeto- Abieta (ялиново-ялицевих бучин).
Субформація буково-ялицеві ліси – Fageto-Abieta поширена обмежено. Вологі букові яличини, суяличини (евтрофні та мезотрофні букові яличини) характерні для найбагатших грунтів.
Асоціація Fageto-Abietum oxalidosum (квасеницево-ялицева бучина), ценози якої займаюь транс елювіальні частини схилів, характеризуються чітким переважанням ялиці над буком.
5.3. Рідкісні та зникаючі види рослин
Більшість рослин урочища «Осій» – це цінні деревні породи, які широко використовуються в народному господарстві країни. Це, в першу чергу – бук, ялина, ялиця, сосна, клен, ясен тощо.
Різноманітна флора досліджуваної території також представлена багатьма цінними лікарськими, медоносними, декоративними та рідкісними рослинами.
Варто відмітити, що в урочищі є багато лікарських
(Золототисячник малий – Centarium minus Moenh
Чорниця – Vaccinium murtillus L.
Живокіст лікарський- Symphytum officinale L.
Подорожник великий – Plantago major L.
Дзвоники ялицеві –Campanula abistina Crised та ін.)
медоносних
Клен-явір – Acer pseudoplatanus L.
Клен гостролистий – Acer platanoides L.
Горобина звичайна –Sorbus aucuparia L.
Шипшина звичайна – Rosa canina L.
Малина лісова-Rubus ideaus L.
Ожина сиза – Rubus caesius L.
Жовтозілля дібровне – Senecio nemorensis L.
Чебрець повзучий –Thymus serpillum L. та ін.)
та декоративних рослин
(Береза бородавчаста –Betula verrucosa Ehrh.
Вовче лико – Daphne mezereum L.
Волошка лучна –Centaurea jaceae L.
Жабрій гарний –Gallopsis speciosum Mill.
Герань Роберта – Geranium robertianum L. та ін.)
Унікальність та наукова цінність урочища полягає в тому, що тут поширено ряд рослин занесених до Червоної книги України. Це – Булатка червона – Cephalanthera rubra (L) Rich.
Булатка довголиста – Cephalanthera longifolia (L)Frisch
Булатка великоквіткова – Cephalanthera damosonium (Mill) Druce
Билинець комариний – Cymnadenia conopsea (L)R.Br.
Коручка широколиста – Epipactis helleborine (L) Crantz.
Любка зеленоцвіта – Platanthera chloranta (Cust) Reichb.
Лілія лісова –Lilium martagon L.
Лунарія оживаюча – Lunaria rediviva L.
Цибуля ведмежа – Allium ursinum L.
А також термофільні види лісостепової флори, які є рідкісними для даного регіону:
Наперстянка великоцвіта –Digitalis grandiflora Mill.
Очиток іспанський – Sedum hispanucum L.
Оман британський –