До недавнього часу активність ферменту було прийнято виражати в амилазных (диастатических) одиницях на 100 мл сироватки (або сечі) при інкубації суміші протягом 30 мін. При цьому способі оцінки энзиматической активності розрахунок вели виходячи з того, що одна ед. діастази (амілази) відповідає розщеплюванню 10 мг крохмалю. У зв'язку з цим активність діастази (амілази) визначали формулою:

Примітки: 1. Для визначення активності а-амілази рекомендується досліджувати свіжу сироватку і сечу .

2. Інтенсивність забарвлення йодно-крохмального розчину, що міститься в колбі, обернено пропорційна коливанням температури. Тому треба стежити за тим, щоб в дослідна і контрольна проби під час кольорової реакції мали сталу температуру.

Активність ферменту обраховувалась за формулою:

Еконт.-Едослд\ Еконт Ч1000=….

1000 — коефіцієнт перерахунку активності ферменту на 100 мл сироватки.

3.Результати досліду

OD

Контрольної проби | OD1 Дослідної проби | OD2

Дослідної

Проби |

ODсер

Дослідної

проби |

Активність

(Од) | Час

204 | 196 | 192 | 194 | 49,0 | зразу

200 | 188 | 182 | 185 | 75,0 | Через 1 год.

Таб.1.Результати досліду 27.03.09.

маса риби 950 гр.

Оптична густина проб сироватки риб та активність ферменту б-амілази

порахована за формулою поданою вище.

OD

Контрольної проби | OD1 Дослідної проби | OD2

Дослідної

Проби |

ODсер

Дослідної

проби |

Активність

(Од) | Час

124 | 100 | 98 | 99 | 202 | зразу

116 | 96 | 90 | 93 | 198 | Через 1 год.

Таб.2.Результати досліду 18.04.09

маса риби 1096 гр.

Оптична густина проб сироватки риб та активність ферменту б-амілази

порахована за формулою поданою вище.

OD

Контрольної проби | OD1 Дослідної проби | OD2

Дослідної

Проби |

ODсер

Дослідної

проби |

Активність

(Од) | Час

113 | 100 | 98 | 99 | 124 | зразу

89 | 64 | 62 | 63 | 292 | Через 1 год.

Таб.3.Результати досліду 18.04.09

маса риби 1098 гр

Оптична густина проб сироватки риб та активність ферменту б-амілази

порахована за формулою поданою вище.

Активність

(Од) | Активність

(Од) | Активність

(Од) | Активність

(Од),

середне ± S.E.M. |

Час

49,0 | 202 | 124 | 125 ± 44 | зразу

75,0 | 198 | 292 | 188 ± 63 | Через 1 год.

Таб.4. активність б-амілази в трьох дослідах

Мал.5.активність б-амілази в сироватці риб коропа звичайного

(Cyprinus carpio L.)1-активність виміряна зразу після закінчен

ня інкубації,2-активність через 1 год.

3.1.Обговорення результатів

В нормі активність ферменту б-амілази складає 120-180 од. тобто отримані мною результати співпадають з джерельною базою . б-амілаза бере участь в травленні їжі тож основною закономірністю згаданого явища є те , що з часом кількість субстрату (цукри , які містять під ряд три або більше залишків глюкози, причому залишки моносахаридів в місці розриву мають конфігурацію б-А аномерів) зменшується, тому активність ферменту з часом знижуються. Чому і свідчать отримані дані.

Висновки

Визначення активності амілази використовується в діагностичних цілях, зо- крема для індетифікацій глікогенезу ,різноманітних патологічних станів (панкреатитах, епідеміологічний паротитах, цукровому діабеті, раку, кісті запаленнях підшлункової залози) Самі амілази використовуються в промислових цілях ,а саме для так званого “оцукровуваня” крохмалю для виробництва глюкози. Амілази також використовується у виготовленні мийних засобів, соків , джемів, дитячої їжі, та при переробленні кондитерських відходів. Застосування обраного мною методу забезпечить оптимізацію визначення активності ферменту як в лабораторних так і промислових умовах.

Список використаної літератури

1. Слободян О.М. Морфогенез підшлункової залози в перенатальному періоді онтогенезу//Морфологія .-2008.-Т3 ,№3с.67-71

2. Справочник биохимика/Р.Досон,Д.Єлиот,У.Єлиот.-М.Мир.-1991-543с.

3. Велигория И.Я. Ферментативная активность б- амилазы в слюнє при действии на организм человека повреждающих факторов.//Вісник пробле біології і медицини 1999.-№6.-с.129-131.

4. Міцкевич Л. Г Аналитическая и клиническая оценка методов опредиления панкреати ческого изофермента б- амалазы//лаб.дело .-1991.-с.24-27

5. Колб, Комишников Справрчник по клинической химии//Мир.-1987-500с.

6. Fumiko Masige,Nobuo Hissae Sensetive,Simple Stating metod for use in eiektrophoretik Determination of amylase isoensames in serum//Clinical chemistry .vol35№12//1989

7. SUSUMU MIYATA AND T. AKAZAWA a-Amylase biosynthesis: Signal equence prevents normal conversion of the unprocessed precursor molecule to the biologically active form// Research Institute for Biochemical Regulation, School of Agriculture, Nagoya University, Chikusa, Nagoya 464 Japan Communicated by Elizabeth F. Neufeld, September 27, 1982

8. Клінічна біохімія /Д.Н.Бойків .-Київ.-2006.-507с.

9. «The human body» copyright Durling Kindersley/ / LTD/ London 1995

10. Асатиани В.С. «Ферментные методы анализа» Н.М «Наука»1969 р.11. Бернхард С. «Структура и функцыи ферментов» пер. з англ.Л.М.Гіподмана/М. «Мир» 1971р.-344ст

12. Биохимия животных и человека / ред.Межвед.СБ / АН УССР // М.Д.-к.: Наукова думка 1981 р. випуск 5., 89 ст.

13. Виноградова Р.П. «Молекулярные основы действия ферментов» : учебное пособие.-к.вища школа 1978 р.-280 ст.

14. Диксон М. Уебб. Е. / Ферменти: том 1-3 / 120 ст. М. « Мир» 1982 р.

15. Клиническая ферментология / под ред. Є. Щеклика Варшава 1966 р. 491 ст.

16. Шашеринков В. «Иследования ферментов поджелудочной железы и их ингибиторов в норме и при ряде заболеваний органов пищеварительного тракта» / Автреф. Дисс на соискание учен. Степени доктора биологических наук (765) М. 1970 р.

17.Бабаева А.Г Шубникова Е.А «Структура і функції, адаптивний ріст слюнних залоз» М: изд.- во МГУ 1979 р.

18. Герлозин Е.Ш. «Гистогенез и дефференцировка пищеварительних желез».-М.:Медицина. 1978 р.

19. Козыр Н.М. «Морфология поджелудочной железы у различных животных и результаты развития и строения даного органа у человека» / автореферат на соискание ступени доктора мед.наук (751) Одесса. 1969 р.

20. Hamilton L.M., Kelly C.T., Fogarty W.M. Purification and properties of the raw starch degrading б-amylase of Bacillus sp. IMD 434 // Biotechnol. Lett. ? 1999. ? V. 21. ? P . 111?115.

21.Svensson B., Jespersen H., Sierks M.R., MacGregor E.A. Sequence homology between putative raw-starch binding domains from different starch-degrading enzymes // Biochem. J.