За даними І. В. Ларина і М. Г. Андреєва, в Західній Європі зміна стійбища практикується давно. Позитивні результати одержували в Московській, Смоленській, Ярославській облас-тях. При цьому на субальпійських пасовищах урожайність пер-ші 1,5—2 роки підвищується в 2—3 рази і зберігається до 4 ро-ків. І. В. Ларин, П. П. Бегучев та ін. показали, що зміна стій-бища через кожні 5 днів дає змогу стадом у 100 корів удобри-ти 34—45 га пасовища.

Бактеріальні добрива. Для поліпшення росту рослин у систе-мі поверхневого поліпшення лук і пасовищ і використання ними атмосферного азоту, переведення важкодоступних форм добрив (наприклад, фосфору) в легкодоступні, стимулювання життє-діяльності корисних ґрунтових мікроорганізмів у системі по-псрхневого поліпшення лук застосовують бактеріальні препара-ти — нітрагін, азотобактерин, фосфоробактерин, комплексні бак-теріальні препарати АНБ.

Вапнування і гіпсування грунтів. На кислих грунтах лук корисних бактерій у кілька разів менше, а грибів, для яких умови сприятливі, більше. Це негативно позначається на умовах розпитку і життєдіяльності нітрифікуючих і амоніфікуючих бак-терій. На кислих грунтах лук гумати кальцію (основна форма іумусованої органічної речовини на грунтах з нейтральною або слабкокислою реакцією) розкладаються і вимиваються з верх-ніх шарів грунту, що негативно впливає на його родючість і доступність поживних речовин. Тому вапнування кислих грун-тін — важлива умова підвищення продуктивності лук і ефектив-ності заходів поверхневого і корінного поліпшення. Поверхневе ініссеішя вапняних добрив недостатньо ефективне — їх слід за-роблити в дернину. Дозу вапняних добрив встановлюють за-

лежно від кислотності грунту. У середньому вносять 5—7 т/га вапняного борошна, післядія його триває 5—10 років.

В Україні значні площі солонцюватих і солонцевих грунтів в південних районах. Як і вапнування підзолистих грунтів, гіп-сування солонцюватих і солонцевих грунтів поліпшує їх водно-фізичні властивості, агрегатний склад, структуру, поживний ре-жим. Доза внесення гіпсу становить 3—9 ц/га, що визначається рівнем солонцюватості грунту. Одночасно з гіпсом доцільно вно-сити органічні добрива.

4.1.4. Догляд за дерниною і травостоєм на луках

Догляд за дерниною і травостоєм лук передбачає комплекс заходів — знищення бур'янів, старики, поліпшення повітряного режиму, омолодження дернини, підсівання трав, поліпшення лі-сових і влаштування лісопаркових пасовищ.

Бур'яни і боротьба з ними. На сіножатях і пасовищах росте багато малоцінних і шкідливих рослин, які засмічують траво-стій, знижують якість корму і несприятливо впливають на якість продукції і здоров'я тварин. Нерідко кількість їх досягає ЗО— 40, в окремих випадках — 40—50 % травостою. Поділ рослин травостою на корисні і шкідливі не має чітких меж. Тому рос-лини поділяють на умовно бур'яни і бур'яни.

Система боротьби з бур'янами в лучних травостоях при по-верхневому їх поліпшенні включає профілактичні, механічні і хімічні заходи.

Профілактичні заходи зводяться до знищення бур'янів під-кошуванням, очищенням насіннєвого матеріалу трав, який вико-ристовують для сівби, застосуванням органічних добрив тільки після знищення в них насіння бур'янів (гаряче і холодне збері-гання). Треба правильно експлуатувати пасовище, застосовую-чи нормальне навантаження, вчасно здійснювати насівання тощо.

На луках слід застосовувати заходи, які запобігають поши-ренню бур'янів. Для цього треба своєчасно удобрювати росли-ни, підкошувати нез'їдені рештки, правильно експлуатувати лу-ки і пасовища, вводити змінне використання їх, тобто випасан-ня чергувати із скошуванням, запобігати надмірному спасу-ванню.

Високопродуктивний травостій звичайно не буває засміче-ним або бур'янів у ньому незначна кількість. Окремі види бур'янів (щавель кінський, дягіль, герань лучна та ін.) погано переносять інтенсивне випасання, що дає змогу позбутися їх і, навпаки, при припиненні випасання, переведенні ділянки під сі-ножать з травостою випадають такі низькорослі рослини, як

жовтець повзучий, гусячі лапки, подорожник, а також складно-цвіті бур'яни (осот жовтий і рожевий, будяк та ін.), які не ви-тримують підкошування і випадають із травостою внаслідок неможливості обсіменіння.

Ефективне також випасання різними видами тварин або змі-шаним стадом. Більш низьке спасування травостою вівцями сприяє зниканню із травостою таких низових небажаних ком-понентів, як щучник дернистий, жовтозілля. Свині знищують щавель, випасання на луках коней дає змогу позбутися тирси та інших бур'янів.

Певне профілактичне значення мають і строки заготівлі корму. Так, раннє скошування на сіно або сінаж запобігає висі-панню насіння бур'янів, сприяє випаданню деяких з них. Ще більш ефективним є двоукісне скошування.

Важливе профілактичне значення має пасовище- і сіножате-гіміна, насівання і створення травостою з цінних верхових трав.

Механічні засоби боротьби з бур'янами включають підрізу-вання, виривання, випалювання, підкошування. Наприклад, для боротьби з чемерицею і пижмом рекомендується застосовувати вибіркове підкошування, а при рівномірному розподілі бур'я-нів— скошувати весь травостій. Якщо є невеликі осередки та-ких отруйних рослин, як жовтець їдкий, слід видаляти його вручну, викопуючи рослини, спеціальними пристроями. Велике значення має виривання бур'янів.

Хімічні засоби боротьби. У виняткових випадках проти бу-р'янів застосовують хімічні засоби — гербіциди. Ними знищують подорожник, осот, цикуту отруйну, жовтець їдкий (повзучий), кульбабу, чагарники і дрібнолісся. Використовують препарати групи 2,4-Д, а також дикотекс (2М-4Х). Гербіциди застосовують також проти будяку, болиголову, сухоребрика, жабрію, хресто-цвітих — дикої редьки, свиріпи, татарнику, гірчиці, талабану то-що. При цьому можуть бути знищені і цінні бобові компоненти травостою, наприклад конюшина, як двосім'ядольна рослина. Внесення гербіцидів обов'язково треба поєднувати з внесенням добрив і підсіванням трав. Гербіциди вносять навесні — в пері-од росту основних видів бур'янів, додержуючи застережних за-ходів. Травостій після обробки можна скошувати і випасати на ньому тварин не раніше як через 40 днів. Гербіциди вносять переважно наземно обприскувачем і лише в окремих випадках на великих площах — літаками. Слід