Слід обмежувати згодовування тваринам свіжої гички. Високий вміст його в раціоні зумовлює появу кетонових тіл у сечі тварин внаслідок порушення жирового і вуглеводного обміну.

Загальний вихід кормів з проміжних посівів, отави і побічної продукції (гичка) у схемі зеленого конвеєра господарства (див. розрахунок) становить 58,1 %. Це досить високий показник.

За розрахованими критеріями ефективності зеленого конвеєра можна визначити, наскільки вдалою і оптимальною є його система, порівняти ці показники з аналогічними результатами у інших господарствах, проаналізувати і виявити можливості і резерви удосконалення системи.

Розміщення посівів культур зеленого конвеєра у системі землекористування господарства. За основу беруть одержання зелених кормів у кормових і ґрунтозахисних сівозмінах. Лише як виняток частину площ (під кукурудзою на зелений корм, ранніми ярими, озимими проміжними) розміщують у польових сівозмінах. Післяжнивні посіви розміщують здебільшого у польових і кор-мопольових сівозмінах, де для них досить площ піс-ля збирання озимих зернових культур (пшениці, жита, ячменю).

На основі розрахунків площ посіву кормових культур у зеленому конвеєрі вносять поправки у набір, чергування і площі посіву кормових культур у кормових сівозмінах.

5.8.2. Силосно-сінажний конвеєр

Силос і сінаж — це два види силосу, при виготовленні яких використовують різні способи консервації сировини. Є відмінності і в культурах, з яких їх виготовляють. Для силосу можна використовувати кормові трав'яні і грубостеблові культури, що містять мінімально необхідну кількість цукру. Для сінажу цього не треба. За способом закладання і типами місткостей, в які їх закладають, вони подібні. Заготівля цих кормів відбувається в одному потоці, чергуючись відповідно за видом сировини. На-приклад, з озимих жита і пшениці, ранніх ярих кормосумішок спочатку заготовляють силос, а в більш пізніх фазах — сінаж, потім заготовляють сінаж з бобових трав, після них — ранній силос з гороху молочно-воскової стиглості, кукурузний силос, зерно-стрижневу масу кукурудзи та ін.

Переваги конвейєрної заготівлі силосу і сінажу порівняно із звичайною — сезонною. Силосно-сінажний конвеєр порівняно із звичайною — сезонною заготівлею силосу і сінажу з 2—3 культур має деякі переваги: 1) досягають більшої економії матеріальних засобів у зв'язку з тим, що для заготівлі силосу конвеєрним способом необхідно в 2—3 рази менше комбайнів, косарок-подрібнювачів, транспортних засобів і людей; заготівлю кормів може виконувати ланка з 5—8 чоловік; 2) збирально-транспортна техніка завантажена протягом сезону; 3) вирощування різних культур, сортів і гібридів кукурудзи з різним періодом вегетації дає змогу заготовляти силос в оптимальні фази стиглості рослин; 4) силос і сінаж з різних культур можна згодовувати різним видам тварин, крім того, ранній силос з озимих проміжних і ранніх ярих культур дає змогу мати якісний корм у літні місяці для використання в період можливих перерв у надходженні зелених кормів.

5.8.3. Сировинний конвеєр кормів штучного сушіння

Трав'яна січка, борошно, гранули і брикети, виготовлені з них,— цінне джерело рослинного протеїну, вітамінів і міне-ральних речовин. їх використовують як інгредієнти при вироб-ництві концентрованих кормів. Якість кормів штучного сушіння залежить від повноцінності сировини і додержання технологічних вимог при скошуванні і сушінні, строків збирання трав.

Основні компоненти конвеєра. Основною сировиною для кормів штучного сушіння є багаторічні трави, насамперед бобові — люцерна, конюшина, еспарцет і їхні сумішки із злаковими, а також однорічні травосумішки. Найвигідніше вирощувати їх в умовах зрошення. При цьому врожайність зеленої маси становить 600—800 ц/га. В умовах достатнього зволоження при високому рівні технології також можна одержати 450—500 ц/га зеленої маси без поливу. На польових землях обов'язковим ком-понентом сировинного конвеєра є озимі проміжні (жито, вико-жито, пшениця, вико пшенична сумішка), ранні ярі бобово-злакові сумішки, суданська трава, соя високостеблових сортів, райграс однорічний. У районах бурякосіяння важливе джерело штучно висушених кормів — гичка цукрових буряків, морква, кошики соняшнику. Слід широко використовувати післяжнивні і післяукісні посіви бобово-злакових кормосумішок.

Порядок складання. Складання сировинного конвеєра необхідно виконувати з урахуванням зональних рекомендацій, досвіду передових господарств і підприємств з виробництва концентрованих кормів. Складають набір культур з урахуванням даних хімічних аналізів або за довідниками.

Визначають орієнтовний вміст вологи у зеленій масі у середньому по кожній культурі або сумішці. На основі аналізів або довідкових даних визначають орієнтовну денну потребу у зеленій масі для сушильного агрегату (за 12—16 год роботи), уточнюють строки використання кожної культури або сумішки. На основі денної потреби у сировині на агрегат і строків використання кормових культур (сумішок) розраховують кількість зеленої маси, яку передбачають одержати при висіванні їх. За середньою врожайністю визначають площі посіву кормових культур. Після цього розраховують вихід штучного зневоднено-го корму.

Приклад. Період використання озимих проміжних посівів 20 днів. Щодня для агрегату АВМ (СБ)-1,5 треба 90 т зеленої маси, за 20 днів 90-20=1800 т. На початку збирання врожайність зеленої маси становила 160, після закінчення — 280 ц/га, середня за період збирання (280+160) : 2 = 220 ц/га, або 22 т/га. Отже, для одержання запланованої кількості зеленої маси необхідно виділити (1800: 22) =82 га площі озимих проміжних культур.

5.8.4. Гідропонний метод виробництва зелених кормів

Значний період року (приблизно 160—180 днів) тварини позбавлені зеленого корму. Частково відсутність його можна поповнити зеленою масою, вирощеною гідропонним способом — пророщуванням зерна злаків (кукурудзи, ячменю, вівса та ін.) на спеціальних установках.