У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


— до 80—100 см. Щоб запобігти такому ущільненню ґрунту, крім оранки треба проводити розпушування на глибину 50—60 см, особливо на полях сівозміни, віддалених від поля багаторічних трав. Для цього використовують лапи, прикріплені до корпусів плуга. Розпушування поліпшує аерацію більш глибоких шарів ґрунту. При цьому на підзолистих ґрунтах різко зменшується вміст алюмосилікатів, окисних і закисних сполук заліза, які негативно впливають на ріст рослин.

Глибоке розпушування ґрунту має агрофізичне, агротехнічне і біологічне значення. Цей метод енергоємний, проте необхідний. Застосовуючи його, забезпечують економію добрив, поліпшують екологічну обстановку на полях.

На кормовій площі вирощують 2—3 урожаї, тому широко застосовують поверхневий обробіток і стерньову сівбу. Як правило, 2—3 врожаї вирощують при поверхневому і нульовому обробітку. Глибокий обробіток плугом або плоскорізом застосовують переважно восени, а також при вирощуванні післяукісних і післяжнивних культур на зрошуваних площах, де втрати вологи в орному шарі внаслідок оранки компенсуються поливом.

Сівозміни, пасовищезміни, сіножатезміни. Правильне чергування науково обґрунтованого набору культур у поєднанні з прогресивними способами обробітку ґрунту, удобренням, максимальним ущільненням сівозміни проміжними культурами дають змогу інтенсивно використовувати землю, підвищувати родючість її, поліпшувати фізичні властивості ґрунту. Пасовищезміни і сіножатезміни мають аналогічне призначення на луках і пасовищах.

5.4.2. Загальні питання технологій вирощування кормових культур

Інтенсивне кормовиробництво, що ґрунтується на максимальному використанні періоду вегетації багатоукісним використанням трав і вирощуванням двох-трьох урожаїв з широким застосуванням проміжних посівів, потребує і відповідних підходів до технології вирощування високих урожаїв кормів з одиниці сівозмінної площі.

Основні принципи — зменшення кількості оранок, якомога більше поверхневого і нульового обробітку ґрунту, глибоких розпушувань (до 40—60 см) у зв'язку із застосуванням важкої ґрунтообробної, посівної, збиральної і транспортної техніки. Агротехнічні і біологічні методи вирощування кормових культур — реальна альтернатива застосуванню гербіцидів і пестицидів у кормовиробництві. Своєчасне боронування 1—3 рази, міжрядний обробіток з присипанням захисних смуг і підгортанням рослин у рядках, густі травостої післяукісних і післяжнивних культур дають змогу без зайвих витрат звільнити поля сівозміни від надмірної кількості бур'янів. Слід оволодіти методами гребеневої технології вирощування кукурудзи на зерно і силос, що також дає змогу очищати поля від бур'янів підгортанням.

Поєднання (комбінування) технологічних операцій при вирощуванні кормових культур. Комплексне виконання робіт з обробітку ґрунту, підготовки його до сівби, передпосівного удобрення, сівби, внесення добрив у рядки, післяпосівного коткування на кормовій площі іноді доцільно проводити спеціальними комбінованими агрегатами. Те саме стосується і міжрядного обробітку та підживлення. Це дає змогу економити паливо, скорочувати строки проведення робіт, поліпшувати їх якість, зменшувати енергетичні і трудові витрати на вирощування культур і, що дуже важливо, уникати надмірного ущільнення ґрунту завдяки зменшенню проходів тракторів, сільськогосподарських машин. Наприклад, при висіванні коренеплодів використовують набір машин в агрегаті з колісними або гусеничними тракторами для одночасного проведення передпосівної культивації, внесення добрив у рядки, стрічкового внесення гербіцидів, сівби і післяпосівного коткування. На посівах проміжних культур широко використовують сівалки-культиватори, наприклад СЗС-2,1, СЗС-2.1М, лущильники-сівалки ЛДС-6 та ін. При цьому за один прохід виконують передпосівну підготовку ґрунту стрілчастими лапами або дисками, сівбу, внесення добрив, коткування або вирівнювання поверхні ґрунту.

При висіванні трав у дернину на пасовищах і сіножатях одночасно вносять добрива. Для загортання насіння використо-вують спеціальні пристрої, які запобігають пересушуванню на-сіннєвого ложа і забезпечують високу схожість насіння.

Більше уваги при підготовці ґрунту слід приділяти ґрунтообробним машинам фрезерного типу. Фрезбарабан за один прохід після збирання попередника повністю готує грунт до сівби. Основна мета всього обробітку (основного, передпосівного, післяпосівного і міжрядного) — створення оптимальних умов для вегетації культури.

Кожний технологічний прийом має свої параметри, додержання яких є непорушною вимогою і основою для бракеражу польових робіт. Це показано у другій і третій частинах на прикладах технологій створення пасовищних травостоїв і вирощування кормових і зернокормових культур.

5.5. Агрохімічні основи кормової площі

Основними джерелами живлення кормових рослин є органічні добрива (гній, сидерати), кореневі і стерньові рештки попередніх культур, мінеральні добрива, біологічний азот бобових.

5.5.1. Органічні добрива

Гній — основне органічне добриво. Особливо цінний гній, який зазнав термічної обробки самозігріванням, що сприяє очищенню його від насіння бур'янів, гельмінтів, хвороботворних бактерій. У загальному обсязі виробництва органічних добрив у районах розвинутого рослинництва і тваринництва підстилковий гній становить приблизно 50—60%. Вміст поживних речовин у ньому порівняно з іншими видами гною і органічних добрив найвищий.

Весь гній, який є у господарстві, необхідно утилізувати, інакше він становить велику загрозу для навколишнього середовища, особливо для водних джерел.

Цінне органічне добриво можна виготовляти безпосередньо у полі, використовуючи для цього рештки соломи минулих років, змішуючи її з рідким гноєм і гноївкою.

Для кормової площі характерне більше винесення поживних речовин — азоту, калію, фосфору. Тому і норми внесення тут органічних добрив можуть бути значно більшими, ніж у рослинництві. Наприклад, підстилковий гній можна вносити на кормовому полі не один раз за 3—4 роки, як у польових сівозмінах, а щороку від 10—12 до 18—20 т/га.

Цінним органічним добривом є заорана зелена маса хрестоцвітих (редьки олійної, гірчиці білої), люпину, буркуну та ін. Найчастіше для цього використовують післяжнивну сівбу хрестоцвітих. Вони добре мінералізуються, містять азоту до 3,5— 4 % сухої маси, поліпшують санітарний стан ґрунту. Сидерацію використовують насамперед у кормопольових сівозмінах у районах задовільного і достатнього зволоження. Звичайно заорюють від 120 до 300 ц/га зеленої маси. Буркун для сидерації добре використовувати у зайнятих парах.

Цінним органічним джерелом живлення рослин є рослинні рештки (корені +стерня) багаторічних трав — бобових і бобово-злакових сумішок


Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18